Тарантіно є не тільки видатним режисером, але й великим та авторитетним кіноманом. Він часто оцінює та порівнює фільми, сучасні та інших часів, і цього разу назвав свою улюблену кінотрилогію.
Виняткова довга та детальна пам’ять Квентіна Тарантіно допомогла йому стати відомим режисером прямо з посади продавця відеокасет. Він добре пам’ятає фільми різних років та гру акторів з них. Тому коли Тарантіно щось радить, це, як мінімум, заслуговує уваги. Зараз у Голлівуді багато франшиз та зокрема кінотрилогій. Режисер розповів у подкасті, які вважає найкращими.
«Я думаю, що є лише одна трилогія, яка повністю працює до N-го ступеня, і це «За жменю доларів», «На декілька доларів більше» та «Хороший, поганий, злий». Вона робить те, чого не вдавалося жодній іншій трилогії. Перший фільм приголомшливий, але другий фільм настільки чудовий і переносить усю ідею на настільки велике полотно, що стирає перший. А потім третій робить те саме з другим, і цього ніколи не відбувається. Ви побачите цей великий стрибок з першого на другий, і вони насправді не приземляються на третій».
Деяким глядачам, мабуть, потрібно нагадати, що так звана «Доларова трилогія» — це три вестерни з Клінтом Іствудом італійського режисера Серджіо Леоне, 1964, 1965 та 1966 років, відповідно. Мабуть, найбільш відомі спагеті-вестерни.
Інша серія, на думку Квентіна Тарантіно, яка могла б бути першою, але не є трилогією це… анімаційні фільми «Історія іграшок» / Toy Story (перші три фільми вийшли у 1995, 1999 та 2010 роках, четвертий — у 2019).
«У випадку з «Історією іграшок» третій просто чудовий. Це один із найкращих фільмів, які я коли-небудь бачив. І якщо ви бачили два інших, це просто жахливо [на тлі третього]. Але річ у тому, що через три роки чи щось подібне вони зробили четвертий. Я не маю бажання це бачити. Ви буквально завершили історію настільки ідеально, наскільки могли, тому ні, мені все одно, чи добре це».
У своїй творчості Тарантіно значною мірою надихається «Доларовою трилогією» та іншими подібними фільмами. Вестернами є його стрічки «Джанґо вільний» (2012), «Мерзенна вісімка» (2015), елементи вестерну можна простежити й в інших.
У «Одного разу в Голлівуді» Тарантіно (2019) персонаж Бреда Піта грає у вестернах, його образ значною мірою перекликається з долею Клінта Іствуда та періодом занепаду італійської гілки жанру. До речі, назву йому дав «Одного разу на Дикому Заході» (1969) — ще один видатний фільм Леоне. Його можна було б вважати четвертим у трилогії (іронічно, з урахуванням попереднього коментаря), якби режисеру вдалося запросити акторів, як він хотів.
