Вигравайте iPhone 15 в новому конкурсі на ITC.ua – “Криптобум 2025”! Не вагайтесь та напишіть свою статтю прямо зараз. Детальніше за посиланням.
12 грудня на платформі Netflix вийшла комедійна драма «За фасадом», котра складається з восьми епізодів та може похизуватися симпатичним акторським складом. Тут знайшлося місце таким виконавцям, як Рей Романо, Лінда Карделліні, Люк Вілсон та одна з зірок легендарного ситкому «Друзі» Ліза Кудров. У рецензії нижче будемо з’ясовувати, наскільки файно таке гарне товариство взаємодіє у кадрі та чи здатна ця історія потішити захопливими перипетіями на екрані.
Плюси:
непоганий акторський склад; присутність цікавих моментів у сюжеті; файний саундтрек; комфортний хронометраж епізодів;
Мінуси:
зайві сюжетні лінії, підкріплені нецікавими персонажами; невпевнене метання між комедійністю і драматичністю, що у підсумку не дозволило авторам до ладу реалізуватися у жодному з жанрів;
«За фасадом» / No Good Deed
Жанр комедія, драма
Шоранерка Ліз Фельдман
У ролях Рей Романо, Ліза Кудров, Лінда Карделліні, Люк Вілсон, Тейона Перріс, Еббі Джейкобсон, Поппі Лю, Деніс Лірі
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2024
Сайт IMDb
Подружжя Пол та Лідія Моргани виставляють на продаж свій розкішний будинок, розташований у залитому каліфорнійським сонечком Лос-Фелісі, що прилягає до Голлівуду. Схоже, вони зараз переживають не найкращі часи, а Лідія і досі не може оговтатися після однієї трагічної події, через що закинула гру на фортепіано. Проте охочих заволодіти шикарною нерухомістю вистачає. Це і молода сімейна пара, котра очікує первістка, і закохані лесбійки, одна з яких має хист до розслідувань, і навіть сусіди навпроти — популярний актор, його донька та гламурна дружина.
Паралельно до конкуренції щодо придбання будинку додається й суто людський фактор: у кожного з вищезгаданих персонажів існують власні турботи і проблеми. Хтось давно нещасливий у шлюбі, хтось, вже бувши дорослим, ніяк не може звільнитися від матусиної опіки, чиясь кар’єра звернула явно не туди, а хтось нахабно бреше своїй другій половинці. І це при тому, що самим Морганам, здається, теж є що приховувати. На тлі усіх цих подій у Лос-Фелісі розгорнуться воістину голлівудські пристрасті.
Жанрово «За фасадом» невпевнено хитається між легковажною комедією про купку чергових бовдурів (недарма у виконавчих продюсерах значиться пан Вілл Феррелл) та драмою з натяками на детектив. Проблема в тому, що для комедії це недостатньо смішно, а для повноцінної драми — глибоко. До того ж комедійне та драматичне у новому шоу від Ліз Фельдман уживається напрочуд погано.
Попереднім проєктом шоуранерки була кримінальна драма/чорна комедія «Мертвий для мене». Разом з Віллом Феррелом поза кадром та певною кримінальщиною сюди перекочувала Ліза Карделліні, нехай і в дещо карикатурній, але яскравій ролі. Та якщо за нею, а також за умовними головними героями у виконанні Романо і Кудров ще цікаво спостерігати, то про усіх інших такого не скажеш.
Одна з лесбійок дуже допитлива та ніби як береться за розслідування інцидента, що стався у будинку загальної мрії. Але ця лінія настільки погано пропрацьована і побіжно показана, що детективний складник елементарно губиться серед марних метань усіх причетних. Не розкривається до ладу й історія зловісного брата Пола. Або, наприклад, арка з темношкірою парою, де чоловік становить суцільного матусиного синка, не пропонує ані якісного драматичного розвитку, ані комедійного. Дивитися на їхні суто сантабарбарівські пристрасті — ще те задоволення.
Під час перегляду складається стійке враження, що усі ці сюжетні лінії існують виключно заради затягування часу і тих самих нетфліксівських «квот по повістці», про які ви так часто пишете у коментарях.
Але тільки однієї присутності тих же ЛГБТ-персонажів у кадрі ще недостатньо, щоб вважати історію вдалою. Треба якісно прописати їхні характери, взаємодію, додати якоїсь вагомості для історії тощо, а не просто поставити перед камерою і нагородити кількома сторінками нудних діалогів. Навіть сильно другорядний і явно комічний рієлтор-гей — і той неспроможний додати доречного гумору.
Помітно цікавішими виглядають арки аморфного актора, якого зіграв Люк Вілсон, та його корисливої дружини Марго (здебільшого через енергійний виступ Карделліні), а також подружжя Морганів. Останні беруть зовсім не драматизмом, пік якого приходиться на фінальну серію, а саме таємничою трагедією, що сталася у виставленому на продаж будинку та поступово розкривається за допомогою коротких флешбеків.
Нерівну за тональністю і захопленістю подій оповідь підсолоджують рок-хіти минулого, які то тут, то там супроводжують відеоряд.
Автори не цураються використовувати читерських Bon Jovi з їхньою ковбойською баладою «Wanted Dead or Alive» (вона також звучала у мюзиклі «Рок на віки» у виконанні Тома Круза), або, наприклад, «Carry On Wayward Son» від Kansas, яку ви точно чули, якщо дивилися культове «Надприродне».
Здивувало й використання творцями візуального ефекту десь з блокбастерів нульових, коли камера буквально «проноситься» крізь тісний простір на кшталт отвору в раковині чи димаря. Присутність цього застарілого і порядком підзабутого прийому ніскільки не обґрунтована і не додає жодної вишуканості кадру.
У підсумку дивитися це, звичайно, можна, особливо якщо ви практикуєте «фоновий» перегляд на стримінгу. Подекуди тут виникають дійсно цікаві моменти. Але за фасадом історії криється щось невиразне і порожнє, таке, де не знайшлося місця ні потішній комедії, що здатна розвеселити, ні глибокій драмі, коли щиро емпатуєш героям, які зазнали горя.
Все-таки було значно краще, коли Фібі Буффе запалювала під гітару, ніж коли ризикнула взятися тремтячими руками за більш сумне фортепіано.