Пошук Google розглядає можливість стягнення платні за нові преміальні функції на основі штучного інтелекту. Додавання платних функцій до пошукової системи може стати першим випадком прямої монетизації головного продукту компанії для звичайних користувачів. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на інсайдерів.
Google розглядає варіанти додавання певних функцій пошуку на основі штучного інтелекту до своїх преміальних служб підписки, які вже пропонують доступ до помічника Gemini AI у Gmail і Документах. Інженери розробляють технологію, необхідну для розгортання сервісу, але керівники ще не прийняли остаточного рішення щодо того, чи запускати його і коли це зробити.
Традиційна пошукова система Google залишатиметься безкоштовною, а реклама продовжуватиме відображатися поряд із результатами пошуку навіть для передплатників. Минулого року Google повідомила про $175 млрд доходу від пошукової реклами, що становить більш ніж половину від загального обсягу продажів компанії.
У травні минулого року Google почав тестувати експериментальний пошуковий сервіс Search Generative Experience на основі штучного інтелекту, який надає детальні відповіді на запити разом з посиланнями на додаткову інформацію та рекламою. Такі результати пошуку, які включають «моментальний знімок на основі штучного інтелекту», обходяться Google дорожче, ніж традиційні відповіді, оскільки генеративний штучний інтелект споживає набагато більше обчислювальних ресурсів. Компанія запропонувала доступ до SGE невеликій кількості користувачів, у тому числі деяким передплатникам пакета Google One.
Деякі аналітики попереджають, що рекламний бізнес Google може постраждати, якщо його пошукова система надаватиме більш повні відповіді, створені штучним інтелектом, які не вимагатимуть від користувачів переходу на сайти рекламодавців. Онлайн-видавці також побоюються, що менше користувачів відвідуватимуть їхні сайти, якщо пошук Google на основі штучного інтелекту витягуватиме інформацію з їхніх вебсторінок і представлятиме її користувачам безпосередньо.
Цього року Google додав новий преміальний рівень до своєї споживчої послуги підписки Google One для користувачів, які хотіли використовувати її найсучасніший чат-бот Gemini. Компанія додала Gemini до Workspace, свого набору онлайн-застосунків для роботи.
Незрозуміло, як саме компанія інтегруватиме платний пошук на основі штучного інтелекту у свої продукти. За словами джерел, Google все ще може вирішити запустити певні елементи свого експериментального сервісу на основі штучного інтелекту у своїй основній безплатній пошуковій системі. У Google також заявили, що компанія не працює над пошуком без реклами та не розглядає його, але продовжить створювати нові преміальні можливості та послуги, щоб покращити пропозиції для підписки.
Ми писали, що ігрове шоу Ubisoft Forward відбудеться 10 червня в Лос-Анджелесі. Варто очікувати на трейлер Star Wars Outlaws, адже, ймовірно, гра близька до релізу, про що свідчить бразильський регулятор.
Що відомо
Бразильський регулятор видав Star Wars Outlaws рейтинг “T” (14+). Однак в описі не розкриваються якісь важливі деталі, але навряд чи гра буде жорстокішою за серію Star Wars Jedi.
Нагадаємо, що у Кореї гра отримала віковий рейтинг “19+”, але причиною цьому стали міні ігри зі ставками. Очікується, що у США гра отримає рейтинг 13+, а у країнах Європи 16+.
І зазвичай масова видача вікового рейтингу свідчить про те, що гра вже близька до релізу. Сподіваємося, уже в Лос-Анджелесі Ubisoft назве дату релізу.
Для тих, хто не в курсі
Star Wars Outlaws — гра у відкритому світі, події якої відбуваються між п’ятим та шостим епізодами фільмів. Розробкою займаються автори The Division (Massive Entertainment), а видавати проєкт буде Ubisoft. Історія розповідає не про джедая, а фокусується на Кей Весс — звичайній дівчині, яка постійно хоче потрапити у якусь ситуацію і вийти з неї переможцем. Головною її метою є масштабне пограбування, після якого вона зможе відчути, що таке нормальне життя. Разом з нею будуть подорожувати мила тваринка Нікс та дроїд BX-коммандо.
Гравці зможуть відвідати як давно знайомі, так і нові місця Далекої Галактики на власному спідері. У грі буде механіка стелсу, але якщо щось піде не так, завжди можна скористатися бластером і знищити всіх ворогів. Розробники також обіцяють систему вибору, яка буде впливати на репутацію Кей.
Окрім ігрового смартфона POCO X6 Pro та фотофлагмана Xiaomi 14, китайський гігант також випустив на український ринок новинки середнього сегмента — моделі Redmi Note 13 та Redmi Note 13 Pro (обидві версії 4G). Процесор тут простіший, ніж в того ж POCO, але кращі камери та екрани, особливо в старшої моделі. Ми вже протестували пристрої, а в огляді нижче ділимося враженнями, результатами тестувань, досвідом користування тощо.
Redmi Note 13
Від 8999 грн.
Плюси:
сучасний стильний та водночас аскетичний дизайн; зручний формфактор; широкий комплект постачання; якісні камери; яскраві AMOLED-екрани 120 Гц; є вбудований в екран сканер відбитків пальців; батарея 5000 мАгод; є підтримка швидкої зарядки; захист від вологи та пилу IP54; є Always-On-Display; стереозвучання; э 3,5-мм аудіороз’єм; підтримують багато аудіокодеків; адекватне співвідношення ціна/якість/можливості
забагато фірмових застосунків та сервісів; слабкі процесори; камери не знімають у 4К; посередній час автономної роботи як для ємності акумулятора; глянцевий корпус, який легко забруднюється; Always-On-Display працює лише перші десять секунд; комусь точно не сподобається присутність 3,5-мм аудіороз’єму
Redmi Note 13 та Redmi Note 13 Pro поставляються в білих боксах середнього розміру.
Всередині знаходяться самі телефони, документація, блоки живлення на 33 та 67 Вт відповідно, кабелі USB-Type-C, скріпки для відкривання слота під SIM-картки та симпатичні якісні чохли.
В останньому випадку це не найпростіші прозорі кейси, а повноцінні достатньо товсті чохли, які чудово підходять під кольори корпусів та однозначно заслуговують на увагу користувача.
Дизайн та ергономіка
Redmi Note 13 та Redmi Note 13 Pro виглядають ідентично, а різниця тільки в середині. Габарити молодшої моделі складають 162,3×75,6×8 мм, а вага 173,5 грама. Старша має габарити 161×74,95×7.98 мм. Вага — 188 грамів. Обидва пристрої захищені від вологи та пилу по стандарту IP54. Це означає, що смартфони не бояться дощу та бризок, але у воду їх опускати точно не можна.
Новинки отримали сучасний аскетичний дизайн. Це пластиковий глянцевий корпус з пласкими гранями та закругленими кутами.
На передній панелі бачимо відносно тонкі рамки навколо екрана та вбудовану фронтальну камеру.
Позаду розмістили три окремих випнутих модуля основної камери, спалах та надпис Redmi.
На правому торці Redmi Note 13 бачимо кнопку блокування та клавіші гучності. На правому торці нічого немає, на верхньому розмістили динамік, ІЧ-порт та 3,5-мм аудіороз’єм. На нижній стороні є ще один динамік, мікрофон, порт USB-C та слот для SIM-карток (або дві nano-SIM, або одна nano-SIM та одна картка пам’яті microSD).
У Redmi Note 13 Pro на правому торці також бачимо клавіші гучності та кнопку блокування. Слот для SIM-карток (або дві nano-SIM, або одна nano-SIM та одна картка пам’яті microSD) розмістили на правому торці. На нижній грані бачимо порт USB-C, мікрофон та динамік, а на верхній є ІЧ-порт, другий динамік та порт на 3,5-мм для навушників.
Redmi Note 13 та Redmi Note 13 Pro точно не компактні моделі. Це «лопати», які зручно тримати в руці та вони не висковзують попри глянцевий корпус. Проте користуватися однією рукою в деяких сценаріях, тим паче коли пальці не надто довгі, не вийде. Також відмічу, що моделі швидко збирають пил та відбитки пальців, тому їх треба відразу вдягати в чохли.
Дисплей Redmi Note 13 та Redmi Note 13 Pro
Redmi Note 13 та Redmi Note 13 Pro мають вбудовані в екрани сканери відбитків пальців. Перший захищений загартованим склом Gorilla Glass 5, а другий отримав Gorilla Glass Victus.
Redmi Note 13 отримав 6,67-дюймовий Full HD+ AMOLED-екран (1080×2400 пікселів). Щільність пікселів — 394 ppi, частота оновлення 120 Гц, а частота сенсорного введення 240 Гц. Заявлена максимальна яскравість — 1000 ніт. Є підтримка 8-бітного кольору та ШІМ-затемнення.
Redmi Note 13 Pro має дисплей на 6,69 дюйма, матриця AMOLED, роздільна здатність тут теж 1080×2400 пікселів, як і щільність пікселів 394 ppi, але максимальна яскравість 1800 ніт, частота оновлення 120 Гц, а частота сенсорного введення 240 Гц. Заявлена підтримка HDR10+, Dolby Vision, 12-бітного кольору та ШІМ-затемнення.
Обидва смартфони отримали темну та світлу тему, режим читання, налаштування колірної температури, можливість зміни шрифту та розміру тексту, налаштування частоти оновлення (автоматично, 60 або 120 Гц), а також функцію Always-On-Display. Правда вона працює не постійно, а тільки 10 секунд після блокування екрана.
Екран Redmi Note 13 яскравий та соковитий. Роздільна здатність на гарному рівні, як для цього сегмента, а сам дисплей одна з найсильніших сторін моделі. Досвід користування покращує підвищена частота оновлення. Яскравості вистачає для будь-яких умов освітлення і навіть під прямими сонячними променями все видно чудово. Правда, в цьому випадку яскравість повинна бути на максимумі.
Дисплей Redmi Note 13 Pro ще трохи кращий, з насиченішими кольорами та деталізацією. Це теж одна з найголовніших переваг моделі, яку доповнює підвищена частота оновлення, підтримка різноманітних функцій та 12-бітні кольори. В умовах вулиці під сонцем яскравості більше ніж достатньо для використання з комфортом.
Вбудовані сканери відбитків пальців встановлені близько до нижньої рамки. Для мене їх розташування зручне, а швидкість розблокування адекватна. Судячи з їх роботи, це, напевно, однакові сенсори, які непогано працюють навіть з вологим пальцем, але іноді все ж його не розпізнають.
Звук та вібровідгук
Redmi Note 13 та Redmi Note 13 Pro отримали по два повноцінних динаміки, а значить смартфони мають стереозвучання. Обидві моделі звучать гучно, але в старшої звук об’ємніший та чистіший.
Як і в інших нових моделях виробника, смартфони підтримують технологію Dolby Atmos, в них є вбудований еквалайзер та різноманітні звукові пресети. А от імерсивного звуку з ефектом занурення та відчуття простору немає, що логічно для подібної цінової категорії.
Обидва смартфони несподівано підтримують дуже широкий спектр аудіокодеків (AAC, SBC, aptX, aptXHD, aptX Adaptive audio, aptX TWS+ audio, LDAC и LHDC), а ще тут є 3,5-мм аудіороз’єм. Тому, якщо у вас гарні навушники, то на смартфони забезпечать відносно адекватну якість звучання.
Вібромоторчики напевно однакові. Вони потужні, але, звичайно, це далеко не флагманський рівень та й окремих налаштувань для цього немає.
Камери Redmi Note 13 та Redmi Note 13 Pro
Redmi Note 13 отримав основну камеру з трьома модулями. Головний Samsung ISOCELL HM6 на 108 Мп (f/1,8, 24 мм) з PDAF, додатковий надширококутний датчик на 8 Мп (f/2,2, 120 градусів) та третій 2-мегапіксельний макромодуль (f/2,4). Фронтальна камера на 16 Мп (f/2,4). Основна та селфі камери вміють знімати відео максимум у 1080р при 30 кадрах на секунду. Оптичної стабілізації немає, але є цифрова.
Камера молодшої версії робить гарні, як для своєї ціни, світлини, особливо в сонячну погоду. Кольори насичені, деталізація присутня, і навіть є непогана контрастність. Це все про стандартний формат світлин при 12 Мп, але є ще формат 108 Мп. Тут деталізація краща, але вони важать більше та потрібні для детального оброблення на ПК.
Нормальні відгуки стосуються тільки основного модуля, бо додаткові тут просто для галочки і я б не рекомендував ними користуватися без нагальної потреби.
При поганому освітленні чи вночі світлини, звісно, мають сильно більше шумів, але все одно роблять адекватні світлини, як для нічного режиму та свого цінника.
Селфі камера просто нормальна, є різні б’ютіфікатори та ефект боке. Правда, в останньому випадку краще фотографуватися з мінімумом деталей на фоні, бо на задньому плані, як у випадку на прикладі нижче, можуть бути різні артефакти.
У Redmi Note 13 Pro основний датчик це 1/1,4-дюймовий Samsung ISOCELL HP3 на 200 Мп з діафрагмою f/1.65, оптичною стабілізацією зображення та автофокусуванням SuperQPD. Допоміжні датчики це Sony IMX355 на 8 Мп з діафрагмою f/2.2 та кутом огляду 123 градусів, а також макрооб’єктив OmniVision OV02B10 на 2 Мп з діафрагмою f/2.4. Селфідатчик тут на 16 Мп з діафрагмою f/2.45. Основна та селфі камери знімають ролики у 1080р при 60 кадрах на секунду, а головне, що тут є повноцінна оптична стабілізація.
Світлини на цьому смартфоні виходять ще кращими, тим паче для свого сегмента. Вони яскраві та деталізовані, а головне, що можна знімати хоч без сонця, хоч в туман, хоч коли завгодно та отримати якісні контрастні зображення.
Фронтальний модуль в старшій моделі наче й схожий на молодшу, але по факту знімає та записує відео він суттєво краще, а портретний режим працює без помилок.
Продуктивність, ПЗ та ігри
За офіційною інформацією Redmi Note 13 оснащений 8-ядерним чипом Qualcomm Snapdragon 685 (4 ядра Kryo 265 Gold Cortex-A73 2800 МГц та стільки ж Kryo 265 Silver Cortex-A53 1900 МГц), зробленим за 6-нм техпроцесом та графікою Adreno 610. Проте у моделі в нас на огляді стоїть Snapdragon 680. Проте це демка, тому напевно вона трохи відрізняється від версії, яка є в продажу.
Оперативної пам’яті тут 8 ГБ LPDDR4x, а вбудованої 256 ГБ UFS 2.2. Проте є ще версії на 6 ГБ ОЗП та 128 ГБ ПЗП. Також можна використати картку пам’яті до 1 ТБ включно, але тільки замість другої SIM-картки. З модулів є підтримка 4G, Wi-Fi 5, Bluetooth 5.1 та NFC, а також GPS L1, ГЛОНАСС G1, BDS B1, Galileo E1.
Напевно, інакший чип показує простіші результати в тестуванні, але й Snapdragon 685 не хапає зірок з неба. Це доступний смартфон з таким самим процесором. Він холодний та достатньо продуктивний. Ігри запускає на середньо-високих налаштуваннях при 30 fps, але пограти в Genshin Impact, чи щось подібне, можна тільки на мінімальних налаштуваннях.
Redmi Note 13 Pro працює на 8-ядерному MediaTek Helio G99 Ultra (пара ядер Cortex-A76 2200 МГц та шість Cortex-A55 2000 МГц), також зробленому по техпроцесу 6 нм. Графічний чип тут Mali-G57 MC2.
ОЗП тут буває 8 чи 12 ГБ LPDDR4x, а ПЗП 256 чи 512 ГБ UFS 2.2. Також є підтримка карток пам’яті до 1 ТБ, інтерфейсів Wi-Fi 5, Bluetooth 5.1 та NFC, а ще GPS L1, ГЛОНАСС G1, BDS B1, Galileo E1.
MediaTek Helio G99 Ultra трохи потужніший за чип у молодшого брата, але все одно це посередній, проте холодний, чип. Його також вистачить на більшість популярних ігор, але все піде далеко не на максимальній графіці.
Redmi Note 13 та Redmi Note 13 Pro — мультимедійні смартфони для фотографування, перегляду відео, кіно чи серіалів. Якщо вам треба модель для мобільного геймінгу, то зверніть увагу на POCO X6 Pro.
Redmi Note 13 та Redmi Note 13 Pro працюють на ОС Android 13 з новою фірмовою надбудовою HyperOS. Детальніше про неї я вже розповідав в оглядах POCO X6 Pro та Xiaomi 14.
Автономність Redmi Note 13 та Redmi Note 13 Pro
Обидва смартфони оснащені акумуляторами на 5000 мАгод.Тільки Redmi Note 13 має швидку зарядку на 33 Вт, а Redmi Note 13 Pro — на 67 Вт. Заявлено про півтори години зарядки від 0 до 100% для молодшої моделі та 45 хвилин для старшої. По факту так і є.
В тестах батареї PC Mark Redmi Note 13 видав результат 10 годин 48 хвилин, а Redmi Note 13 Pro — 8 годин 21 хвилина. В обох випадках результати такі собі, та й по факту смартфони тримають заряд однаково (повноцінний день роботи), тому я здивований результатами тестувань. В теорії вони логічні, бо молодша версія отримала трохи простіший екран та чип, а значить повинна тримати заряд довше, але у повсякденному користуванні різниці я не помітив.
Також зауважте, що час автономної роботи може бути меншим або більшим залежно від сценарію користування. Більше ігор і заряджати доведеться вже під вечір, або раніше, а менше екранного часу і смартфонів вистачить на півтора дня.
Досвід користування
Redmi Note 13 та Redmi Note 13 Pro мають сучасний дизайн, а ще вони легкі, як на свої розміри. Це пов’язано з пластиковими корпусами, але беручи в руку подібну «лопату» очікуєш чогось важчого.
Вважаю, що свій цінник смартфони більш ніж виправдовують. Звичайно, мова йде про офіційні ціни та у порівнянні з іншими «білими» смартфонами. Ви можете замовити напряму з Китаю, але то вже інша версія, інша справа та інше порівняння.
Найкраще в телефонах — екран та камера, а ще звук. Найгірше — продуктивність. Посередині знаходиться автономність, бо акумулятор хоч і відносно великий, але через ті ж великі яскраві дисплеї та відносно посередню оптимізацію міг би тримати довше, бо чипи тут слабенькі.
Сподобалася потужна комплектація. Це не флагмани, тому блоки живлення тут є обов’язково, але чохли все ж часто кладуть саме в смартфони Xiaomi та суббрендів, а інші конкуренти обмежують плівками на екрани. А тут ще й не просто прозорий силікон, який через декілька місяців пожовтіє. Виробник поклав симпатичні кейси під колір смартфонів, тому вони відразу готові до використання.
Не сподобався глянцевий корпус на обох моделях. Він брудниться буквально за декілька секунд, тому тут треба відразу чохол, або ходити із заляпаним телефоном, або постійно його протирати.
Ціна та конкуренти
Redmi Note 13 коштує від 8000 гривень, але в офіційних магазинах типу «Алло» його ціна на 8/256 ГБ 8999 гривень. Цінник на Redmi Note 13 Pro починається від 9400 гривень, але у великих мережах ціна 10 999 гривень. На мою думку, в обох випадках ціна відповідає дійсності та справедлива, але конкуренти не сплять, хоч більшість їх від того ж Xiaomi.
Варто звернути увагу на Redmi Note 13 Pro Plus (ціна від 13 400 гривень). Він хоч і коштує на декільк тисяч дорожче, але, можливо, варто доплатити та отримати потужнішу начинку, кращу камеру тощо. А ще є торішній Redmi Note 12 Pro 5G з цінником від 8800 гривень, що мало чим відрізняється від новинок. Не забуваймо про Poco X6 Pro (ціна від 12 200 гривень), якщо потрібен відносно доступний ігровий смартфон. Також придивіться до Motorola Moto G84 з цінником від 7500 гривень, Poco M6 Pro (ціна від 7400 гривень) та realme 12 Pro (ціна від 13 500 гривень).
7.9/10
Оцінка ITC.ua
Автономність
8
Повний день роботи непогано, але з акумулятором 5000 мАгод та слабким чипом могло б бути трохи краще.
Екран
8.5
Чудові AMOLED-екрани 120 Гц яскраві та з насиченими кольорами.
Програмне забезпечення
7
HyperOS має багато налаштувань та функцій, але тут також дуже багато непотрібних фірмових застосунків.
Продуктивність, тротл.
7
Тротлінгу немає, бо процесори слабкі.
Камера
8.5
Як для свого цінового сегменту смартфони оснащені якісними камерами на 108 та 200 Мп.
Дизайн, ергономіка, матеріали, якість збирання
8.5
Апарати мають сучасний дизайн із пласкими гранями та закругленими кутами. Але глянцевий корпус збирає забагато бруду.
Ціна
8
Ціна більш ніж адекватна, але в цьому сегменті завжди вистачає конкурентів.
Висновок:
Redmi Note 13 та Redmi Note 13 Pro — середньобюджетні новинки, з якими точно варто рахуватися конкурентам. Смартфони отримали схожий дизайн, що відповідає сучасним стандартам аскетичності, в них багатий комплект постачання, яскраві AMOLED-екрани 120 Гц із вбудованими сканерами відбитків пальців, якісні камери та швидка зарядка (33 та 67 Вт у молодшої та старшої моделі відповідно).
Проте смартфони оснастили слабкими процесорами, а заявлена функція Always-On-Display працює лише перші десять секунд. Також час автономної роботи міг би бути кращим, а кількість фірмових застосунків менша.
Redmi Note 13 та Redmi Note 13 Pro найкращі в ролі смартфонів для мультимедіа. На них виходять якісні світлини, які не соромно викласти в соцмережі, в них великі яскраві екрани, але для мобільних ігор краще обрати щось інакше, проте й вони потягнуть найпопулярніші проєкти, тільки не на високих налаштуваннях. Зверніть увагу на ці новинки, якщо ви шукаєте пристрій з гарною камерою та сучасним екраном за помірний бюджет.
Посилаючись на власні джерела в Apple, Марк Гурман з Bloomberg розповідає, що в компанії є команди, які досліджують розвиток персональної робототехніки, яка потенційно може стати одним з наступних пристроїв Apple. Інженери цих команд досліджували мобільного робота, який міг би слідувати за користувачами домівкою та настільний домашній пристрій, який використовує роботизацію для переміщення дисплея.
Хоча зусилля все ще знаходяться на початковій стадії і їхній випуск ще під питанням, Apple прагне знайти нові джерела доходу. У лютому компанія відмовилася від проєкту електромобіля, а гарнітурам змішаної реальності знадобляться роки, щоб приносити великий прибуток.
Завдяки робототехніці Apple може закріпитися в домівках споживачів та отримати вигоду від прогресу штучного інтелекту. Але поки незрозуміло, як конкретно це буде реалізовано. Попри те, що роботизований розумний дисплей набагато далі, ніж мобільний бот, протягом багатьох років його додавали та видаляли з дорожньої карти компанії.
Робототехніку розробляють у відділі апаратної інженерії Apple та групі штучного інтелекту і машинного навчання, якою керує Джон Джаннандреа. Метт Костелло та Браян Лінч, керівники, які зосереджені на продуктах для дому, керують розробкою обладнання. Apple поки не взяла на себе жодних зобов’язань щодо жодного проєкту, а робота все ще на ранній стадії дослідження.
Перед тим, як проєкт електромобіля був скасований, Apple повідомила своїм топменеджерам, що майбутнє компанії обертається навколо трьох сфер: автомобілебудування, дому та змішаної реальності. Але автомобіль не відбувся, а перший продукт змішаної реальності, гарнітуру Vision Pro, вже вийшов. Таким чином, фокус змістився на інші майбутні можливості.
Проєкт настільної робототехніки вперше схвилював вищих керівників Apple кілька років тому. Ідея полягала в тому, щоб дисплей враховував рухи голови людини під час сеансу FaceTime. Він також матиме функції для точної фіксації на одній людині серед натовпу під час відеодзвінка.
Але компанія була стурбована тим, чи захочуть споживачі заплатити великі гроші за такий пристрій. Також виникли технічні проблеми, пов’язані з балансуванням ваги роботизованого двигуна на компактній підставці. За словами людей, основною перешкодою були розбіжності серед керівників Apple щодо того, чи варто взагалі розробляти цей продукт.
Біля свого кампусу в Купертіно, штат Каліфорнія, Apple має секретний об’єкт, який нагадує внутрішню частину будинку — місце, де можна тестувати майбутні пристрої та технології для дому. Apple вивчає інші ідеї для цього ринку, включаючи новий домашній концентратор із дисплеєм, схожим на iPad.
Компанія OnePlus продовжує покращувати свій складаний смартфон, випустивши для нього нову версію програмного забезпечення.
Що відомо
Прошивка вийшла з номером збірки CPH2551_14.0.0.600(EX01) і її вже почали отримувати користувачі пристроїв в Індії. В інших регіонах система з’явиться трохи пізніше.
З оновленням ПЗ OnePlus Open отримав березневий патч безпеки, а також поліпшені функції камери. Наприклад, користувачі тепер можуть перемикатися між фокусною відстанню, натискаючи на кнопки зуму, а також використовувати режим XPAN на надширококутний і телеоб’єктив. Також OnePlus попрацювала над якістю знімків.
Громадянська війна у Сполучених Штатах, народження Антихриста, життя Емі Вайнгауз, каскадерські навички Раяна Ґослінґа — усе це та багато іншого пропонують сюжети квітневого кінорепертуару. Докладніше про найцікавіші новинки місяця читайте в матеріалі нижче.
Зміст
Жанр: психологічний трилер Дата прем’єри: 4 квітня Реліз: кінотеатри
Дія фільму розгортається у 1960-х роках. Еліс та Селін — дві зразкові домогосподарки та найкращі подруги. Вони живуть по сусідству та ведуть тихе розмірене життя у затишному передмісті. У жінок успішні чоловіки, а також сини-однолітки. Та коли героїнь спіткає раптова трагедія, їхнє ідеальне життя, а разом з ним і дружба починають швидко руйнуватися. «Материнський інстинкт» — рімейк однойменного французького трилера 2018 року, який, своєю чергою, заснований на романі Барбари Абель «Derrière la haine». З’ясовувати стосунки в рамках сюжету будуть Джессіка Честейн та Енн Гетевей.
Жанр: надприродний фільм жахів Дата прем’єри: 4 квітня Реліз: кінотеатри
Молода американка вирушає до Риму, де має розпочати служіння у церкві. Але там дівчина стикається з таємничою темною силою, що ставить під сумнів її віру. Героїня стає свідком зловісної змови, покликаної здійснити народження Антихриста. Це вже шоста стрічка відомої горор-франшизи про синочка диявола. Стрічка є приквелом до першого фільму «Омен» Річарда Доннера, що вийшов на екрани у далекому 1976 році.
Жанр: науково-фантастичний бойовик, трилер Дата прем’єри: 4 квітня Реліз: кінотеатри
Події відбувається у світі, де рівень кисню впав до критичної межі, що унеможливлює життя на поверхні планети без спеціального обладнання. Відчайдушна жінка разом з донькою намагаються вижити у жорстокому середовищі, сповненому смертельних небезпек.
Місцевий сетинг нагадує одну з історій торішньої антології «Екстраполяції», коли герої теж потерпали від забрудненого повітря і були змушені користуватися кисневими балонами. Мілла Йовович, після пригод у зомбіленді під назвою «Оселя зла» та кайдзю-балагані «Мисливець на монстрів», відходить від екранізацій відеоігор під керівництвом свого чоловіка Пола Андерсона, але лишається відданою жанру action movie.
«Королівський ексклюзив» / Scoop
Жанр: біографічна драма Дата прем’єри: 5 квітня Реліз: Netflix
Історія присвячена скандальному інтерв’ю принца Ендрю, яке він дав в ефірі телепрограми Newsnight на ВВС британській журналістці Емілі Мейтліс. Він розповів про свої стосунки з американським бізнесменом та сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном, що був повторно засуджений у 2019 році. Після таких скандальних заяв принца Ендрю відсторонили від виконання обов’язків члена королівської родини.
Окрім того, що сюжет ґрунтується на реальних подіях, він також заснований на книзі колишньої редакторки Newsnight Саманти Макалістер, яка має назву «Scoops: Behind the Scenes of the BBC’s Most Shocking Interviews».
Жанр: бойовик, антиутопія, військова драма Дата прем’єри: 11 квітня Реліз: кінотеатри
США, недалеке майбутнє. Коли в країні відбувається гостра політична криза, а уряд встановлює диктатуру, 19 штатів проголошують свою незалежність. У зв’язку з загрозливою ситуацією президент наказує придушити повстання військовим шляхом. З протилежного боку бунтівники утворюють альянс з ціллю дійти до Вашингтона та захопити Білий дім до Дня незалежності (4 липня). Тим часом разом з колегами, за ситуацією уважно спостерігає військова фотожурналістка Лі.
«Повстання штатів» — не лише новий фільм талановитого постановника і сценариста Алекса Ґарленда (Ex Machina, «Анігіляція»), але й найдорожчий проєкт студії А24. Повідомлялося, що на виробництво картини було витрачено близько 75 мільйонів доларів. Поза сумнівами, одна з найцікавіших прем’єр місяця.
«Емі Вайнгауз: Back to Black» / Back to Black
Жанр: біографічна драма Дата прем’єри: 11 квітня Реліз: кінотеатри
Історія такого короткого, але насиченого життя популярної британської співачки Емі Вайнгауз. Вона бере свій початок з ранніх нульових, коли дівчина виступала як джазова виконавиця з Північного Лондона, і закінчується світовою славою та премією «Ґреммі».
Після раптової смерті у 2011 році Емі Вайнгауз потрапила до неофіційного Клубу 27, куди входять видатні музиканти та співаки, що трагічно померли у віці 27 років (Джимі Гендрікс, Джим Моррісон, Курт Кобейн). Слідом за нещодавнім «Бобом Марлі: One Love», Back to Black продовжує ряд музичних байопіків, жанр яких нині переживає новий виток популярності.
Жанр: драма Дата прем’єри: 11 квітня Реліз: кінотеатри
Події відбуваються в провінційному українському містечку у буремні 90-ті. Це історія про дорослішання хлопчика на ім’я Тимофій, а також про його родину, перше кохання, стосунки з друзями та знайомство з колишнім контррозвідником Феліксом.
«Я і Фелікс» — дебютна повнометражна стрічка української режисерки Ірини Цілик. Її сюжет заснований на автобіографічному романі Артема Чеха «Хто ти такий?».
Жанр: бойовик, трилер Дата прем’єри: 11 квітня Реліз: кінотеатри
Ден Лоусон — детектив з Чикаго, який вирушає до Шотландії, щоб об’єднати зусилля з тамтешнім детективом Браво у пошуках серійного вбивці. Річ у тім, що почерк душогуба збігається з тим, що фігурував у справі Лоусона, яку він вів п’ять років тому в Чикаго.
Жанр: бойовик, трилер Дата прем’єри: 18 квітня Реліз: кінотеатри
Кід планує вистежити групу корумпованих можновладців, винних у смерті його матері Ніли. Однак шлях героя до вендетти змушує його стати на захист тих, хто не в змозі дати відсіч наскрізь прогнилій владі.
Після «Догмена» Люка Бессона в українському прокаті гримітиме схожий за назвою бойовик «Манкімен» — режисерський дебют «мільйонера із нетрів» Дева Пателя. Щоправда, судячи з промоматеріалів, молодий постановник вельми далекий від бессонівського сентименталізму та обіцяє видати щось на кшталт індійського «Джона Уіка».
«Ебіґейл» / Abigail
Жанр: фільм жахів Дата прем’єри: 18 квітня Реліз: кінотеатри
У цьому горорі розповідається про групу злочинців, які викрадають юну дівчину Ебіґейл — дочку впливового гангстера. За неї вони вимагають викуп у 50 мільйонів доларів, але згодом розуміють, що опинилися віч-на-віч не з беззахисною дівчинкою, а справжнім маленьким породженням пекла, котре вже розпочало своє криваве полювання.
Творці жахастика «Ебіґейл» переосмислюють на новий лад фільм «Дочка Дракули» 1936 року, що входить до Класичної серії фільмів жахів студії Universal.
«Земля короля» / Bastarden
Жанр: історична драма Дата прем’єри: 18 квітня Реліз: кінотеатри
В середині XVIII століття король Данії та Норвегії Фредерік V вирішує зайнятися освоєнням великих пусток Ютландії з ціллю підкорити дикі землі й привести сюди цивілізацію. Так можна буде і свою скарбницю збагатити, і почесті здобути.
Виконувати королівський наказ доведеться солдату-відставнику Людвігу фон Калену. На місці той стикається з опором місцевого землевласника Фредеріка де Шінкеля, готового на все, аби залишитись при владі на цих землях.
«Земля короля» знятий за мотивами роману Іди Єссен «Капітан і Енн Бар» та став результатом спільного виробництва кінематографій одразу чотирьох європейських країн — Данії, Швеції, Норвегії та Німеччини. Головну роль виконав Мадс Міккельсен.
«Любов, брехня та кровопролиття» / Love Lies Bleeding
Жанр: романтичний трилер Дата прем’єри: 18 квітня Реліз: кінотеатри
США, 1989 рік. Менеджерка спортзалу Лу, яка воліє вести усамітнений спосіб життя, закохується у бодібілдерку Джекі. М’язиста дівчина прямує до Лас-Вегасу, щоб втілити свою американську мрію. Втім, на шляху героїнь до їхнього щасливого майбутнього постає злочинне угруповання, пов’язане з сім’єю Лу.
«Любов, брехня та кровопролиття» позиціюється як романтичний трилер — нині не частий гість на екранах. Втім, якщо Крістен Стюарт воліє зніматися в подібному кіно замість набридливих блокбастерів Marvel, то хто ж їй стане на заваді?
Жанр: космічна опера Дата прем’єри: 19 квітня Реліз: Netflix
Кора та відважні воїни, яким вдалося вціліти після подій минулого фільму, готуються захищати від сил Материнського світу свій новий дім Вельдт пліч-о-пліч з його жителями. Хто ж переможе у цій епічній битві за городи — запитуємо ми, удаючи, ніби відповідь становить хоч би найменшу інтригу.
Після виходу на екрани першої частини космічного епіка від Зака Снайдера вона отримала настільки нищівну реакцію від глядачів і критиків, що можна тільки уявити, скільки гнилих томатів повалиться на чергову партію снайдерівських слоумо. Заради справедливості, численні претензії до стрічки цілком обґрунтовані.
«Крашанка»
Жанр: сімейна комедія Дата прем’єри: 25 квітня Реліз: кінотеатри
Попри безглузду війну, яку влаштувала країна 404 з хирлявеньким гномом на чолі, українська родина Забіяк збирається разом на Великдень у батьківській хаті. Хто чим заклопотаний, а от голова сімейства, Іван Забіяка, конструює ракету, що має полетіти на москву.
Нова українська комедія «Крашанка» зібрала на знімальному майданчику чудових акторів Станіслава Боклана та Олесю Жураківську, і хочеться вірити, що проєкту буде до снаги розрадити усіх нас в часи скрути. Хоча б на півтори годинки.
«Каскадер» / The Fall Guy
Жанр: комедійно-драматичний бойовик Дата прем’єри: 25 квітня Реліз: кінотеатри
Кольт Сіверс — досвідчений каскадер, кращі часи якого, щоправда, вже позаду. Зараз він працює у новому фільмі його колишньої дівчини Джоді Морено, головну роль в якому виконує суперзірка Том Райдер. Та коли той раптово зникає, режисерський дебют Джоді перебуває під загрозою закриття. Тож Кольт добровільно викликається знайти Тома та врятувати цей бісів проєкт від катастрофи.
Свіженький екшн від постановника «Джона Уіка», «Атомної блондинки» і «Швидкісного поїзда» Девіда Літча апріорі заслуговує на увагу, не кажучи вже про класний акторський склад, покликаний тішити охоче до видовищ глядацьке око.
Згідно з результатами нового дослідження, деякі люди здатні бачити світ із вищою «частотою кадрів», ніж інші. Автори вважають, що ця риса може навіть дати цим людям перевагу, коли справа доходить до конкурентних ігор та спорту, хоча необхідні додаткові дослідження, щоб підтвердити це.
Людське око дозволяє сприймати світ, перетворюючи світло в електричні сигнали за допомогою клітин, відомих як фоторецептори. Потім сигнали передаються через зоровий нерв до області мозку, відомої як зорова кора, де перетворюється у зображення. формується. Частота, з якою цей процес відбувається протягом кожної секунди, відома як часова роздільна здатність.
За результатами дослідження, опублікованого в журналі PLOS ONE, деякі люди бачать навколишній світ із вищою часовою роздільною здатністю порівняно з іншими людьми. Щобільше, дослідники вважають, що ця здатність створювати більше зображень за секунду може дати цим людям перевагу у діях, що потребують високої швидкості, таких як ігри.
«Оскільки ми маємо безпосередній доступ лише до власного суб’єктивного досвіду, ми можемо наївно очікувати, що всі інші сприймають світ так само як і ми. Такі приклади, як колірна сліпота, показують, що це не завжди правда, але є багато менш відомих способів, за якими сприйняття також може змінюватися. Це дослідження характеризує одну з таких відмінностей – у «частоті кадрів» наших візуальних систем. Деякі люди справді бачать світ швидше за інших», — каже доцент кафедри нейробіології розвитку Дублінського Трініті-коледжу Кевін Мітчелл, який є співавтором статті.
Під час дослідження дослідники попросили групу з 88 добровольців спостерігати за світлодіодним світлом через пару окулярів, які дозволяли світлу спалахувати з різною швидкістю. Цей тест, відомий як «поріг критичного злиття мерехтіння», дозволив вченим відстежувати кількість спалахів за хвилину або частоту, за якої людина більше не могла розрізнити мерехтіння та спостерігала безперервне джерело світло.
Було виявлено, що поріг мерехтіння значно відрізнявся серед добровольців, дозволяючи деяким бачити частоту до 60 спалахів на секунду, тоді як інші вже не сприймали перерви у світлі лише 35 разів на секунду. Крім того, було виявлено, що критичний поріг мерехтіння кожного індивіда змінювався відносно незначно протягом кількох сеансів, які проводилися одночасно в наступні дні.
«Ми ще не знаємо, як ця зміна візуальної тимчасової роздільної здатності може вплинути на наше повсякденне життя. Але ми вважаємо, що індивідуальні відмінності у швидкості сприйняття можуть стати очевидними в ситуаціях високій швидкості, коли потрібно знайти або відстежити швидкорухомі об’єкти, наприклад у спортивних змаганнях з м’ячем, або в ситуаціях, коли візуальні сцени швидко змінюються, наприклад в іграх», — каже інший співавтор дослідження, кандидат на доктора філософії (PhD) Клінтон Гарлем, також з Трініті-коледжу Дубліна.
Результати дослідження призвели до жвавого обговорення у мережі, чи дійсно деякі геймери мають біологічну перевагу у зорі над іншими. Дослідники також висловлювали зацікавленість надалі вивчити це явище.
Підтверджено: realme GT Neo 6 отримає підтримку швидкої зарядки на 120 Вт
У базі даних китайського сертифікаційного агентства 3С помітили новий смартфон realme.
Що відомо
Мова йде про модель realme GT Neo 6. Гаджет проходить з номером моделі RMX3852. Згідно з документами, новинка буде поставлятися з підтримкою швидкої зарядки на 120 Вт.
На жаль, інших подробиць про смартфон у базі даних 3С немає, але якщо вірити чуткам, realme GT Neo 6 отримає 6.74-дюймовий OLED-екран із частотою оновлення 144 Гц і роздільною здатністю 1.5K. Також пристрій оснастять основною камерою на 50 МП + 8 МП + 2 МП, фронтальною на 16 МП, тактильним моторчиком X-axis і ІЧ-датчиком для управління технікою. Працювати новинка має під управлінням нового чипа Snapdragon 8s Gen 3.
До речі, крім GT Neo 6, компанія realme зараз також готує до релізу модель GT Neo 6 SE з чипом Snapdragon 7+ Gen 3 на борту.
Кілька тижнів тому уламок вагою в 1 кг пробив дах двоповерхового будинку Алехандро Отеро з Флориди. Камера Nest зафіксувала шум о 14:34 за місцевим часом — це важливо, оскільки о 14:29 в атмосферу повторно входило сміття з МКС. У той час об’єкт рухався над Мексиканською затокою, прямуючи на південний захід Флориди.
Отеро на той момент був не вдома, однак в будинку знаходився його син.
Сміття, що прямувало з МКС, складалося із розряджених батарей, прикріплених до вантажного піддона, і мало повернутися на Землю контрольовано, однак через низку затримок NASA вирішило «викинути» його зі станції у неконтрольований спосіб — більша частина мала згоріти в атмосфері нашої планети.
Як зазначає Ars Technica, представники NASA прибули до дому Отеро, аби взяти уламок і «якнайшвидше проаналізувати об’єкт, аби визначити його походження».
За даними космічної агенції, увесь піддон включно з 9 батареями від системи живлення МКС важив близько 2,6 тонни та за габаритами переважав стандартний кухонний холодильник. Об’єкти такої маси часто падають на Землю за керованими траєкторіями — наприклад, несправні супутники чи ступені ракети, які дісталися орбіти й завершили свої місії.
У дописі на X Отеро написав, що чекає повідомлень від «відповідальних установ», аби встановити суму збитків, завданих його будинку.
Hello. Looks like one of those pieces missed Ft Myers and landed in my house in Naples. Tore through the roof and went thru 2 floors. Almost his my son. Can you please assist with getting NASA to connect with me? I’ve left messages and emails without a response. pic.twitter.com/Yi29f3EwyV
За словами Мішель Генлон, виконавчого директора Центру повітряного та космічного права Університету Міссісіпі, якщо об’єкт належить NASA, Отеро або його страхова компанія можуть подати позов до федерального уряду.
«Буде ще цікавіше, якщо виявиться, що цей матеріал походить не зі Сполучених Штатів», — сказала вона. «Якщо створений людиною космічний об’єкт, який був запущений у космос іншою країною, завдав шкоди на Землі, ця країна нестиме абсолютну відповідальність перед власником будинку».
Батареї належали NASA, але були прикріплені до конструкції, запущеної Японським космічним агентством.
Як все почалося
Представники NASA заявляли, що сміття (яке було наймасивнішим об’єктом коли-небудь викинутим з МКС) увійде в атмосферу Землі «без шкоди» 8 березня, посилаючись на ретельний аналіз.
«Ми не очікуємо, що якась його частина переживе повторне входження», — заявили в NASA.
Водночас інші космічні експерти не погоджувались з агенцією — науково-дослідний центр The Aerospace Corporation, який фінансується федеральним бюджетом, зазначає, що «зазвичай» 20-40% маси великого об’єкта досягає землі (точний відсоток залежить від конструкції, а ці нікель-водневі батареї були зроблені із металів з відносно високою щільністю).
Європейське космічне агентство також визнало, що деякі фрагменти конструкції можуть досягти землі.
У березні 2021 року роботизована рука випустила з Міжнародної космічної станції вантажний піддон із дев’ятьма розрядженими батареями.
Історія сміття з МКС пов’язана із невдалим запуском російського космічного корабля «союз» понад 5 років тому, який був змушений здійснити швидке балістичне зниження, через проблеми з ракетою-носієм. На борту перебували росіянин александр овчинін і астронавт NASA Нік Хейг — саме останній мав вийти у відкритий космос, щоб встановити новий набір літій-іонних батарей, доставлених японським вантажним кораблем HTV на МКС, однак місію відклали на 2018 рік.
Ця затримка в ретельно розробленому розкладі перекреслила весь багаторічний план модернізації батарей електричної системи МКС. Щоразу корабель HTV доставляв нові батареї на станцію і забирав старі — востаннє це сталося у 2020 році, і з того часу остання конструкція з несправними батареями так і залишалась на МКС (інші вантажні транспортні засоби — Dragon від SpaceX, Cygnus Northrop Grumman і Russian Progress — не можуть вмістити вантажний піддон HTV).
Дев’ята місія японського вантажного корабля HTV, який стартував з Міжнародної космічної станції у 2020 році з передостаннім піддоном зі старими нікель-водневими батареями.
У березні 2021 року NASA «викинуло» вантаж з батареями за допомогою роботизованої руки — вони дрейфували на орбіті протягом трьох років, поки аеродинамічний опір не підштовхнув конструкцію назад в атмосферу.
Космічне сміття
Якщо NASA підтвердить, що уламок, який минулого місяця впав на будинок Отеро, прибув з МКС — то це буде не перша така ситуація, пов’язана з пошкодженням чийогось майна внаслідок падіння об’єкта з орбіти.
На щастя, значних травм для людей не зафіксовано — за даними ESA річний ризик травмування людини космічним сміттям становить менш як 1 на 100 мільярдів.
Водночас є кілька прикладів вагомих пошкоджень. У 2003 році 30-сантиметровий металевий кронштейн з космічного корабля «Колумбія» пробив дах кабінету стоматолога в Техасі. У 1997 році у плече мешканки Оклахоми Лотті Вільямс врізався легенький шматочок невідомого матеріалу, який експерти згодом пов’язали з повторним входом в атмосферу верхнього ступеня ракети Delta II. Був також інцидент у 1969 році, коли уламок радянського космічного корабля влучив у невелике японське судно біля узбережжя Сибіру, поранивши п’ятьох людей.
Коли у 2020 році велика китайська ракета Long March 5B зійшла з орбіти, її уламки впали на поселення в Республіці Кот-д’Івуар. Конструкція ракети унікальна тим, що її перший ступінь фактично розганяється до орбітальної швидкості, а не покладається на верхній ступінь для виведення корисного вантажу на орбіту, як це робить більшість ракет.
Основний ступінь Long March 5B має масу близько 20 тонн, довжину близько 30 метрів і ширину 5 метрів. Об’єкт такого розміру може завдати великої шкоди, якщо впаде на Землю десь не там — Китай не створював ракету, аби вона поверталась в атмосферу контрольовано, тому через кілька днів після запуску ракета-носій приземляється, як їй заманеться.
На сьогодні запущено чотири Long March 5B, а в найближчі роки заплановано ще більше польотів для запуску китайських інтернет-супутників і китайської астрономічної обсерваторії, розмір якої можна порівняти з космічним телескопом Hubble. Після запуску Long March 5B у 2022 році над Індійським океаном фіксували «метеоритний дощ», який згодом виявився уламками некерованої ракети.
У 1978 році уламки радянського військового супутника з ядерним двигуном Космос-954 знайшли у північній Канаді. І хоча вони нікого не поранили та не пошкодили будинки, країна вдалася до пошукових робіт, аби зібрати якомога більше радіоактивного сміття. На той час Радянський Союз сплатив Канаді 3 млн канадських доларів для врегулювання справи.
«Країни, що здійснюють космічні польоти, повинні мінімізувати ризики для людей і майна на Землі від повторних входів космічних об’єктів і максимізувати прозорість щодо цих операцій», — заявив адміністратор NASA Білл Нельсон у 2021 році після одного з повторних входів 5B Long March.
Інтернет-супутники Starlink розроблені таким чином, щоб згорати під час повернення в атмосферу. Нещодавно SpaceX розробила траєкторії для випробувальних польотів своєї Starship через занепокоєння щодо неконтрольованого повернення в атмосферу. Ракета компанії — найбільший об’єкт, який коли-небудь запускався у космос, і може становити значну небезпеку, якщо впаде на Землю неконтрольовано.
Під час перших кількох тестових польотів SpaceX навмисно скеровувала Starship на траєкторію, яка дозволяла їй впасти над віддаленою ділянкою океану протягом години-двох після запуску, замість того, щоб переводити її на стабільну орбіту, де вона могла б залишатися днями чи тижнями. Це гарантує, що Starship зможе безпечно повернутися в атмосферу, доки SpaceX не продемонструє здатність зійти з орбіти для контрольованого входу.
Угода на $5 млрд: Google видалить дані Chrome, зібрані у режимі конфіденційності
Google погодився знищити або анонімізувати записи даних вебперегляду, зібрані в режимі конфіденційності в Chrome. Запропонована мирова угода у справі Браун проти Google також вимагатиме від компанії більшого розкриття інформації про те, як вона збирає дані у цьому режимі та встановлює обмеження на збір даних у майбутньому.
У разі схвалення федеральним суддею у Каліфорнії угода може стосуватися 136 мільйонів користувачів Google. Позов 2020 року подали власники облікових записів Google, які звинуватили компанію в незаконному відстеженні їхньої поведінки за допомогою режиму конфіденційності.
Пропозиція оцінюється у $5 млрд, ця сума розрахована шляхом визначення вартості даних, які Google зберігав і буде змушений знищити, а також даних, які він потенціально не зможе збирати. Google повинен буде видалити дані, зібрані в режимі приватного перегляду в грудні 2023 року і раніше. Будь-які дані, які не будуть повністю видалені, повинні бути анонімізовані.
«Ця мирова угода забезпечує справжню підзвітність і прозорість з боку найбільшого у світі збирача даних і знаменує собою важливий крок до вдосконалення та захисту нашого права на конфіденційність в Інтернеті», — написали позивачі у заяві про мирову угоду.
Представник Google Хосе Кастаньєда зазначив у заяві, що компанія «рада врегулювати цей позов, який ми завжди вважали безпідставним». Хоча позивачі оцінили запропоноване врегулювання у $5 млрд, які вони спочатку вимагали як відшкодування збитків, Кастаньеда сказав, що вони «отримують нуль». Врегулювання не включає відшкодування збитків для класу позивачів, хоча окремі особи можуть подавати претензії.
«Ми ніколи не пов’язуємо дані з користувачами, коли вони використовують режим анонімного перегляду. Ми раді видалити старі технічні дані, які ніколи не були пов’язані з особою та ніколи не використовувалися для будь-якої форми персоналізації», — додав Кастаньеда.
Частина угоди включає зміни в тому, як Google доносить до користувача обмеження режиму конфіденційності, які компанія вже почала розгортати в Chrome. Google також погодився на п’ять років дозволити користувачам блокувати сторонні файли cookie за замовчуванням у цьому режимі. Фізичні особи все ще можуть подавати позови про відшкодування збитків до суду штату Каліфорнія згідно з умовами врегулювання, вже подано 50 таких позовів.
