Audi та SAIC підписали угоду про спільну розробку електромобілів, перший з яких з’явиться у 2025 році.
Що відомо
Це стратегічне партнерство було укладено після того, як компанії підписали меморандум про співпрацю в липні 2023 року. Однак тепер вони переходять до конкретних домовленостей щодо спільного виробництва висококласних електромобілів для китайського ринку.
SAIC вважає, що її розумний та високотехнологічний підхід до створення електромобілів, а також багаторічний досвід Audi у виробництві автомобілів преміумкласу ідеально поєднуються для розробки електромобілів високого класу для китайського ринку. Перший електромобіль, який стане результатом цього партнерства, з’явиться у 2025 році.
Ця співпраця також орієнтована на створення вдосконаленої цифрової платформи, яка об’єднає в собі найкращі програмні рішення і високоефективне апаратне забезпечення преміумкласу.
Стрічка «Зоряні війни. Епізод І. Прихована загроза» вийшла на екрани 19 травня 1999 року, майже через 16 років після прем’єри «Повернення джедая». Lucasfilm перезапустила фільм у кінотеатрах та зробила цифровий ремастер трейлера у роздільній здатності 4K.
Приквел оригінальної трилогії вийшов на екрани 19 травня 1999 року та став початком розповіді про походження Енакіна Скайвокера. Оригінальний акторський склад «Примарної загрози» включав Юена Макгрегора, Ліама Нісона, Наталі Портман, Семюела Джексона та Софію Копполу разом з іншими зірками. «Прихована загроза» стала початком трилогії фільмів-приквелів, яка включала «Атаку клонів» 2002 року та «Помсту ситхів» 2005 року.
ЛеАндре Томас, менеджер франчайзингових відеоактивів Lucasfilm, сценарист та режисер аніме-серіалу «Зоряні війни: Видіння», розповідає, що трейлер відсканували з оригінального 35 мм негативу, щоб переробити його в роздільній здатності 4K. «Прихована загроза» — єдиний з трьох приквелів, знятий на плівку.
Під час перезапуску в кіно «Зоряні війни. Епізод І. Прихована загроза» вдалося стати третім фільмом за зборами на минулих вихідних.
Гра Ghost of Tsushima дебютувала у 2020 році як ексклюзив для PS4, а минулого тижня нарешті вийшла на ПК. Інтерес до неї виявився настільки високим, що протягом першого вікенду вона стала найпопулярнішою одноосібною грою PS в Steam за кількістю одночасних гравців.
Версія Ghost of Tsushima Director’s Cut стала доступною у Steam 16 травня. Це action-adventure з відкритим світом, дія якої відбувається у 1274 році, під час першого монгольського вторгнення в Японію. Тоді острів Цусіма був захоплений і зруйнований Монгольською імперією. Головний герой ─ японський самурай на ім’я Дзін Сакай ─ сам дає бій переважаючим силам монголів, спираючись на старі самурайські традиції та незвичайні методи боротьби. Гравець може вільно пересуватися островом та досліджувати різноманітні локації. Видання Director’s Cut містить ексклюзивні набори броні, коментарі розробників і кооперативний режим Legends.
Схоже, мультиплатформенний підхід PlayStation чудово розвивається, оскільки історія помсти Дзіна стала ще більшим хітом, ніж попередні ігри бренду про Кратоса і Пітера Паркера. Як свідчать дані SteamDB, ПК-порт Ghost of Tsushima у перші вихідні після релізу досяг показника 77 154 одночасних гравці. Тим самим, він став найпопулярнішою одноосібною грою PS на платформі Steam.
Для порівняння, попередній лідер God of War (2018), який тепер змістився на друге місце, мав піковий показник у 73 тис. одночасних гравців. Гра Marvel’s Spider-Man (2018) тепер займає третє місце з результатом 66 тис. одночасних гравців. Дуологія Horizon: Zero Dawn та Horizon: Forbidden West має результати 56 тис. та 40 тис. користувачів на піку, відповідно.
Єдиною іншою грою PlayStation грою з вищим піком користувачів у Steam є багатокористувацька Helldivers 2 із колосальним результатом у 458 тис. одночасних гравців. Однак вона має певну перевагу, оскільки з’явилася на вітрині Steam одразу в день релізу, на відміну від портування роками пізніше.
Незважаючи на те, що презентація нових смартфонів Apple відбудеться лише восени, інсайдери продовжують розкривати подробиці про лінійку iPhone 16. Цього разу аналітик Мінг-Чі Куо (Ming-Chi Kuo) розповів про забарвлення, в яких будуть доступні новинки.
Що нового
Судячи з даних аналітика, в лінійці iPhone 16 буде два нових кольори. Точніше, вони не зовсім нові – просто в кількох попередніх поколіннях цих забарвлень не було.
Отже, iPhone 16 Pro та iPhone 16 Pro Max будуть доступні в чорному, білому (або сріблястому), сірому (або Natural Titanium) і рожевому кольорах. Таким чином, на зміну Blue Titanium, в якому випускаються iPhone 15 Pro, прийде рожевий відтінок.
Своєю чергою, iPhone 16 та iPhone 16 Plus пропонуватимуться в чорному, зеленому, рожевому, синьому і білому кольорах. Це означає, що білий колір замінить жовтий.
Аналітик підкреслив, що Apple може перейменувати деякі з наявних кольорів – це означає, що відтінок буде іншим.
17 травня на платформі Apple TV+ завершився показ нуарного детектива «Шуґар» з Коліном Фарреллом у головній ролі. Актор також виступив виконавчим продюсером проєкту. У рецензії нижче розповідаємо, за допомогою яких кінозасобів автори цього, на перший погляд, старомодного класичного сюжету розраховують привернути увагу глядача.
Плюси:
стильний за формою серіал з масою доречних цитат класики кіно; гарний акторський склад та, зокрема, класна партія від Коліна Фаррелла; комфортний хронометраж епізодів;
Мінуси:
дивний твіст в кінці шостого епізоду; присутність зайвих сюжетних ліній та сцен (наприклад, арка боса головного героя розкрита слабенько, а сцени з його «матір’ю» не виглядають такими вже необхідними); розкриття головної детективної інтриги не приносить морального задоволення;
7.5/10
Оцінка ITC.ua
«Шуґар» / Sugar
Жанр нуар, детектив Автор Марк Протасевич Режисери Фернанду Мейрелліш, Адам Аркін У ролях Колін Фаррелл, Кірбі Говелл-Батіст, Емі Раян, Денніс Буцікаріс, Нейт Корддрі, Алекс Ернандес, Джеймс Кромвелл Прем’єра Apple TV+ Рік випуску 2024 Сайт IMDb Розібравшись зі справами у Токіо, приватний детектив та невиправний синефіл Джон Шуґар береться за наступну роботу в Лос-Анджелесі. Саме там зникла Олівія — онука відомого кінопродюсера Джонатана Сігела, фільми якого Шуґар дивився неодноразово. Всі навкруги його запевняють, що дівчина скоро повернеться, адже через вживання заборонених препаратів подібні історії траплялися з нею раніше. Але чим далі головний герой занурюється у це розслідування, тим чіткіше усвідомлює, що з Олівією дійсно сталася якась біда.
З першої ж своєї сцени, виконаної у монохромному колірному рішенні, автори «Шуґара» зізнаються у коханні до класичного нуара, що надалі підкріплюється винахідливими вставками епізодів культових представників жанру. Сюжет буквально нашпигований кіноцитатами різного калібру: тут вам і «Мальтійський сокіл», про який не так давно був привід згадати завдяки «Мосьє Спейду», і «Бульвар Сансет» Біллі Вайлдера, і «Відбиток зла» Орсона Веллса тощо.
Творці шоу не обмежуються лише нуарною невмирущою класикою; наприклад, в одному з епізодів персонаж Коліна Фаррелла, читач таких журналів, як Cahiers Du Cinema чи American Cinematographer, переповідає співрозмовнику сцену з «Щось» Карпентера. Словом, досвідченому кіноманському оку тут є де розгорнутися.
Та й загалом серіал пропонує приємний вайб сонячної Каліфорнії та дуже симпатичного головного героя — ходяче добро, яке не цурається простягти руку допомоги безхатьку і зізнається в неприйнятті насилля. Тож якщо і носити з собою зброю, то тільки ту, якою користувався сам Ґленн Форд у «Сильній спеці». А якщо розсікати пильними лос-анджелеськими дорогами, то лише на елегантному вінтажному «Корветі».
Розвиток подій в «Шуґарі» неквапливий, але хронометраж серій комфортний і рідко перевищує швидкоплинні пів години. Завдяки магії монтажу вищезгадані вставки старих фільмів чудово вписуються в оповідь, а також моментами авторам вдається непогано пограти з хибними глядацькими очікуваннями.
Паралельно оператори Сесар Чарлоне та Річард Рутковський не скупляться на розмаїття ракурсів і планів: ось ми бачимо обличчя Коліна Фаррела на весь екран, а ось він уже здається незначною деталлю на тлі великого басейну. А ще постійно звучатиме закадровий голос головного героя і миготітимуть голландські кути, куди ж без них. О так, у шоу безумовно є власний стиль.
Однак шоуранер Марк Протасевич та режисери Адам Аркін і Фернанду Мейрелліш (останній здобув славу завдяки «Місту Бога», а тепер от працює над історією про «місто гріхів») не ставлять перед собою завдання сліпо слідувати нуарній естетиці. Сонячний Лос-Анджелес — не єдине, що віддаляє шоу від похмурих «чорних фільмів». Для розкішних рокових красунь місця тут не залишилось зовсім — у 2024-му вони можуть зійти за моветон. Та й у привабливих апартаментах багатіїв важко вгледіти атмосферу злачних місць, які є необхідним атрибутом будь-якого, знову ж таки, «міста гріхів».
За усим цим торжеством форми і кіноцитування часом губиться власне історія і її детективна інтрига. Якщо на початкових етапах сюжет дійсно захоплює, то ближче до екватора він починає грузнути у сумнівних арках, через що й втримати увагу глядача йому все важче.
Як грім серед ясного неба виникає горезвісний твіст, котрий відбувається в кінці шостої серії та про який згадуватимуть в усіх рецензіях світу. Йому передує візуальна метафора з дзеркальним відображенням, яка трапляється на початку епізоду і натякає на те, що дехто має подвійну натуру та щось явно приховує. Проблема в тому, що цей поворот виглядає максимально дивно, додає ще один, не дуже доречний тут жанр й існує суто заради подиву, не впливаючи істотним чином на основну сюжетну лінію.
Левова частка очарування всього шоу тримається на мужніх плечах Коліна Фаррелла — його Шуґар настільки чарівний персонаж, що не вболівати за нього рішуче неможливо. Саме завдяки Джону Шуґару, приватному детективу та невиправному синефілу, чітко простежується й інший змістовий бік історії, який вкотре нагадує, що добро завжди перемагає.
Висновок:
«Шуґар» — цікава та симпатична річ з блискучим Коліном Фарреллом, яка абсолютно точно може здивувати. А от добре це чи погано — вирішувати вже глядачу.
Хоча офіційний запуск смартфона Poco F6 Pro заплановано на 23 травня, в інтернеті вже з’явилося відео з розпакуванням, що дає змогу роздивитись дизайн і характеристики телефону.
Що відомо
Відео, опубліковане на Dailymotion користувачем ComputerHoy, демонструє чорний варіант смартфона. На задній панелі є прямокутний, глянсовий острівець камер, який простягається від краю до краю у верхній частині корпусу. Він включає чотири окремих кільця: три для камер і одне для спалаху. Головний сенсор, за чутками, буде 50-мегапіксельним з оптичною стабілізацією зображення (OIS). Також можна побачити великий, плоский екран з тонкими рамками.
Що стосується характеристик, Poco F6 Pro отримає WQHD+ AMOLED-дисплей з частотою оновлення 120 Гц. Очікується, що смартфон отримає чипсет Snapdragon 8 Gen 2 і буде поставлятися з оболонкою HyperOS від Poco.
Відео розпакування також показує, що в пакуванні буде включено зарядний блок потужністю 120 Вт, кабель для зарядки, інструмент для вилучення SIM-карти і захисний чохол для телефону. Poco F6 Pro, по суті, є міжнародною версією Redmi K70.
Презентація Poco F6 Pro відбудеться 23 травня. А поки що ви можете подивитися відео розпакування за цим посиланням.
Як повідомляє Variety, українська компанія FILM.UA Group зараз створює фільм за мотивами анімаційної стрічки «Мавка. Лісова пісня». Її показали в 148 країнах, вона зібрала понад $21 млн у світовому прокаті.
За словами авторів, кіноверсія ще глибше заглиблюється в український фольклор, пропонуючи складніше зображення міфологічного персонажа.
«Мавка завжди планувалася як багатоплатформова, кросмедійна IP. Анімація була лише початком. Ми хочемо залишити старих шанувальників щасливими та залучити нових … Сюжет і навіть персонаж будуть відрізнятися від анімації. «Лісова пісня» заснована на нашій міфології та на творчості української поетеси Лесі Українки, але нам довелося переосмислювати персонажа для сімейної аудиторії. Тепер ми зможемо зробити все таким, як це було у легендах: більш таємничим та захопливим», — каже продюсер Анна Єлісєєва.
Ірина Костюк, яка продюсує разом з Єлісєєвою, зауважила, що зараз знімати у зруйнованій війною Україні — це лише один великий виклик, але місцеві кінематографісти навчилися адаптуватися.
«Наша найбільша і найважливіша місія з анімаційним фільмом була пов’язана з експортом української культури. Ми хотіли, щоб світова аудиторія дізналася про нашу велику націю та її унікальну ідентичність. Це саме те, що путін хоче знищити: він заперечує ідентичність України. Тому ми тут, на передовій культури».
За словами Костюк, Мавка стала «культурним дипломатом».
«Вона зробила нашу культуру помітною, не лише тому, що ми — країна, яка перебуває у війні. Ми нація, яка може створювати прекрасні речі. Війна — це наша реальність, але не наша ідентичність».
Звільнена від рейтингових обмежень, нова «Мавка» отримає страшніші, трилерні елементи. Але буде простір і для ще більш насиченого любовного роману.
«В центрі оповідання — роман між Мавкою та біологом Лук’яном, який випадково зустрічає її в лісі. Коли їхні стосунки розцвітають, їм доводиться долати труднощі кохання серед темних сил, які загрожують їх розлучити», — розповідає Юлія Іванкевич з FILM.UA Group.
Глядачі потраплять у світ пристрасті, зради та спокути, де «межі між людським і надприродним стираються».
«Спочатку зображені як душі потонулих дівчат, з кістьми, які видніються крізь тонкі білі сукні, Мавки були мстивими та небезпечними істотами. Разом з іншими німфами вони заманювали нічого чоловіків у лісові озера. Проте героїня фільму втілює подвійну природу, демонічну силу та ніжну душу».
Команда також розробляє анімаційний серіал у співпраці з французькою компанією TeamTo, але темні сторони цих легенд досліджуватимуться в інших історіях. Посилання фільму — незалежно від того, наскільки справедливим буває гнів, важливо завжди залишатися на боці світла, щоб не перетворитися на монстра.
16 травня до кінотеатрів нарешті добирається драма Валентина Васяновича «Відблиск». Вона стала першою за останні три десятиліття українською стрічкою, що отримала право позмагатися за головну нагороду Венеційського кінофестивалю. У рецензії нижче розбираємось, що спільного та відмінного між «Відблиском» та попередньою роботою режисера «Атлантида», а також чому цей фільм не підпадає під стандартні рамки рекомендаційного характеру будь-яких рецензій.
Плюси:
потужне авторське кіно, яке актуальне як ніколи; гармонійне поєднання виразної форми та важливих сенсів; «Відблиск» — хоч і болісне, але суттєве надбання українського кінематографа та нашої культури в цілому;
Мінуси:
перегляд припускає дискомфорт та тиск на психіку глядача, що в нинішніх умовах не є добре;
8/10
Оцінка ITC.ua
«Відблиск» / Reflection
Жанр драма Режисер Валентин Васянович У ролях Роман Луцький, Ніка Мислицька, Надія Левченко, Андрій Римарук, Ігор Шульга, Олександр Данилюк Прем’єра кінотеатри Рік випуску 2021 Сайт IMDb
2014 рік. Початок російської збройної агресії проти України. Хірург Сергій потрапляє на святкування дня народження своєї доньки Поліни, де зустрічає колишню дружину Ольгу та її теперішнього чоловіка Андрія. Останній щойно повернувся з зони АТО, але не планує насолоджуватись спокійним мирним життям і сповіщає, що скоро знову відправиться на фронт. З його слів Сергій розуміє, що ситуація там надзвичайно важка. Трохи згодом він також долучається до Збройних сил України на Донбасі як військовий медик, але під час перевезення пораненого натрапляє на ворожий блокпост та стає полоненим російської армії. Там Сергію доводиться зіштовхнутися з жахом тортур над українськими вояками та виявляти під час допитів, чи вони ще живі. Коли ж доля надасть чоловіку шанс повернутися до колишнього життя, він усвідомить, що воно апріорі неможливе.
«Відблиск» мимоволі кортить порівняти з попередньою стрічкою Васяновича «Атлантидою», яка за формою і настроєм виконана у тому ж відсторонено-депресивному стилі. Картина отримала показ на Венеційському кінофестивалі та перемогла у програмі «Горизонти». Головну роль там виконав ветеран війни на Донбасі Андрій Римарук, котрий з’явився й у «Відблиску». Таким чином обидві стрічки перегукуються між собою та становлять своєрідну дилогію на тему російсько-української війни, де одна розповідає про початок цього конфлікту, а інша переносить у 2025 рік, коли бойові дії вже завершено. Втім, і це визнав сам Васянович, в «Атлантиді» існує помітно більше простору для надії.
Дійсно, «Відблиск» вельми далекий від будь-яких натяків на оптимізм і дивитися його надзвичайно боляче і важко. Це суворе та безкомпромісне авторське кіно, яке, разом з тим, не перетворюється на маніпулятивний пропагандистський інструмент. Українському глядачу, на відміну від російського, не потрібно доводити who is who — всім і так усе зрозуміло. Наративи «Відблиска» глибші, а виразні засоби Васяновича — складніші, ніж у типовому жанровому кіно чи тим більше пропаганді. Якщо вам цікава історія створення проєкту, думки режисера щодо пропагандистського кіно як такого, а також стану речей в українському кінематографі під час війни, пропоную переглянути його інтерв’ю телеканалу «Суспільне Новини», яке відбулося восени 2022 року, коли фільм було представлено на «Київському тижні критики»:
Перегляд «Відблиску» — досвід не лише болісний, але й вражаючий. Дивитися кіно важко не тільки тому, що в ньому показують, а і з огляду на те, як це роблять. Фільм наслідує кіномову «Атлантиди»: тут Васянович знову демонструє майже тотальну відстороненість, але, і це парадокс, не в останню чергу завдяки їй головний герой заслуговує на глядацький відгук. Чимала заслуга у цьому і Романа Луцького, якого ви могли бачити у «Сторожовій заставі».
У монотонності довгих статичних планів, з яскраво вираженим композиційним центруванням в кадрі, завжди щось відбувається. У цій суцільній статиці кипить постійна динаміка.
Досягається вона в основному завдяки глибинним мізансценам. Вже у першій же сцені на передньому плані персонажі ведуть діалог, а на задньому дівчинка Поліна забавляється на символічному пейнтбольному майданчику. Відтак ледь не кожна сцена тут — міністорія, з власною драматургією та кульмінацією. І суттєва їхня кількість певним чином римується. Саме це змушує прикипіти до екрана, причому навіть в ті моменти, коли перегляд стає сильно дискомфортним.
Власне, з алегоричністю у Васяновича теж все в порядку. Страшна ситуація, пов’язана зі смертю особливого побратима; відповідно, глибоко травмований Сергій; голуб, що вдарився у вікно квартири й розбився насмерть та його символічний похорон — усе взаємопов’язане. Приречена пташка залишила кляту позначку на склі, і вивести її, тобто позбутися душевної рани — так просто не вийде. Тільки з часом рясний дощ вимиє слід, як і сльози, можливо, залікують скалічену душу.
Формально картину можна розділити на два відрізки: перебування у полоні та подальше пристосування героя до нормального життя, коли він намагається бути батьком для своєї дитини.
У першому випадку глядачу доведеться стати свідком невимовно болісної сцени, яку можна трактувати по-різному (про що наголошував Васянович у вищезгаданому інтерв’ю). У другому — назовні виривається тема пережитого досвіду, коли людина, що побувала у пеклі російського полону, не може поділитися найпотаємнішим навіть з найближчими, боячись засуджень і неготовності зрозуміти. Не зайвими виглядають і роздуми на кшталт «чи існує життя після смерті?», що, звісно ж, стосується фактора ПТСР і сьогодні актуально як ніколи.
Песимістична, тягуча оповідь «Відблиску» підкріплюється суцільно бляклими, сірими та сумними, ледь не апокаліптичними пейзажами і локаціями.
Як-от, наприклад, обідраний гараж з російською вантажівкою з написом «гуманитарная помощь», у якій розташований мобільний крематорій. Чи коли за вікном, на перший погляд, комфортабельної квартири головного героя відбувається постійна негода. А про якийсь музичний супровід тут годі й мріяти. Усе це працює на відповідну атмосферу та характеристику катастрофічного внутрішнього стану героя.
«Відблиск» належить до тієї категорії кіно, яке не дивишся як щось сюжетне, а скоріше проживаєш, рефлексуєш разом з персонажем. Якісь оцінки щодо такого твору будуть недоречні, як і рекомендації (чи не рекомендації) глядачам з огляду на те, що фільм може вплинути й на без того розхитану психіку кожного з нас. Але заперечувати той факт, що це вартісне і до болю актуальне авторське кіно — немає жодного сенсу.
Висновок:
«Відблиск» вимагає від глядача психологічної стійкості та посидючості, тож перед переглядом варто чітко усвідомлювати, чи потрібен такий фільм саме вам і саме зараз, в цей непростий час.
Google Photos незабаром представить нову функцію, яка дозволить користувачам перевірити, чи їх зображення “не відповідає вимогам для збереження місця”. Це оновлення покращить процес резервного копіювання, забезпечуючи більш ефективне управління простором.
Що відомо
При завантаженні зображень у режимі збереження місця (Storage saver), Google Photos стискає їх до 16 мегапікселів, що забезпечує високу якість друку до розміру 24 x 16 дюймів. Відео також стискаються до високої чіткості. Проте цей режим не підтримує формат JPEG Multi-Picture Format (mpf), який має розширення .mpo. Цей формат часто використовується для портретів на пристроях Android і включає Ultra HDR.
Тепер Google надає можливість перевірити, чи не відповідає зображення вимогам Storage saver.
Як увімкнути
Щоб перевірити відповідність зображення:
Відкрийте програму Google Photos.
Виберіть фото або відео.
Проведіть пальцем вгору.
У розділі “Деталі” знайдете позначку “Не відповідає вимогам для заощадження пам’яті”.
Розділ Технології виходить за підтримки Favbet Tech
YouTube-канал The Serial Port знайшли чи не останню робочу копію Archie, першого пошуковика у мережі, створеного у 1989 році Аланом Емтеджем під час навчання в Університеті Макгілла в Монреалі, Канада. Він дозволяв шукати на FTP-серверах у тому, що тоді було дуже маленькою мережею університетів, дослідників, урядових та військових серверів, початком майбутнього інтернету.
Попри те, що Archie згодом був витіснений Gopher, вебпорталами та пошуковими системами, він залишався корисним способом індексування FTP-серверів, і на думку The Serial Port, заслуговує на життя. Канал зняв докладне відео про пошук та роботу з програмою.
Емтедж розповів у інтерв’ю дослідникам, що надіслав копію Archie на магнітній плівці до Музею історії комп’ютерів у Маунтін-В’ю, Каліфорнія — але її неможливо було відновити. Компанія Емтеджа, Bunyip Information Systems, востаннє продала версію 3.5 серверного програмного забезпечення Archie за $6000 у середині 1990-х (майже $12 000 зараз), але наразі її не можна знайти ніде в інтернеті. Ютубери працювали безліччю ресурсів, щоб знайти робочу копію коду Archie, і зрештою їм це вдалося.
The Serial Port не лише врятував останню робочу версію Archie (це була бета-версія 3.5), але й опублікував її документацію та тепер запускає робочий сервер Archie на емульованій Sun SPARCstation 5. Емтедж, причетний до створення стандарту Uniform Resource Locator (URL), благословив зусилля каналу відновити та зберегти код сервера Archie.
Розділ Технології виходить за підтримки Favbet Tech
Favbet Tech – це ІТ-компанія зі 100% українською ДНК, що створює досконалі сервіси для iGaming і Betting з використанням передових технологій та надає доступ до них. Favbet Tech розробляє інноваційне програмне забезпечення через складну багатокомпонентну платформу, яка здатна витримувати величезні навантаження та створювати унікальний досвід для гравців. IT-компанія входить у групу компаній FAVBET.
