Деякі експерименти «не налазять на голову», але цілком логічні. Птахи добре запам’ятовують складні звуки, тож на них можна «записати» дані, і вийде така собі «флешка»
Ютубер Бенн Джордан довів, що деякі птахи можуть зберігати та отримувати цифрові дані. Він перетворив зображення PNG на аудіохвилю, а потім спробував «записати» його у пам’ять молодого шпака, щоб зображення можна було отримати та відновити. За його (дуже приблизними) розрахунками, система передавання даних на птахах може забезпечити швидкість близько 2 МБ/с.
На початку відео Джордан розповідає про деякі передумови цього експерименту. Зокрема, він пояснив, чому не використав відомі навички повторювання папуг. На його думку, саме співочі птахи мають одні з найрозвинутіших вокальних здібностей у тваринному світі, тому вони були найкращим вибором. Особливістю співочих птахів є орган сиринкс, розташований на стику трахеї та бронхів. Він налаштовується незалежно керованими групами м’язів для контролю тону та швидкості звуку, що забезпечує надзвичайну вокальну гнучкість. Завдяки двосторонній структурі сиринкса можливе навіть відтворення складних акустичних ефектів.
Піддослідний шпак рано покинув гніздо та був знайдений на узбіччі дороги ще малюком. Вважається, що раннє залишення гнізда пов’язане зі стресом від знаходження поруч із жвавою залізничною колією. Молоді співочі птахи засвоюють свої пісні шляхом наслідування, тому їх можна розглядати як «чисті полотна» для збереження звуків. Цей особливий шпак, вирощений людьми, виявився ще більш сприйнятливим до відтворення чужорідних аудіоформ — звуки затворів камер, віддалена людська мова тощо.
Приблизно на 17-й хвилині відео Джордан починає спробу зберегти малюнок з простим зображенням птаха в пам’яті шпака за допомогою звуку та смартфона. Експериментатор помістив малюнок у спектральний синтезатор та перетворив його на форму хвилі. Таким чином він зміг ефективно передати зображення шпаку.
відтворений за формою звукової хвилі малюнок / Benn Jordan
Дослідник провів сесію відтворення звуків шпаку та запису його пісень пысля цього. Коли він повернувся додому та переглянув «багато гігабайтів» аудіозапису сесії, його увагу привернула характерна форма хвилі. Збільшення масштабу допомогло виявити зображення птаха, розташоване набагато пізніше часу, коли він відтворював зразок спектрограми зі свого смартфона шпаку. Це могло означати лише одне — зображення птаха було відтворене самим птахом.
Далі Бенн Джордан заглиблюється в технічні деталі щодо аудіо- та графічних файлів, а потім пропонує приблизні математичні розрахунки. За його словами, птах успішно вивчив та імітував звук у тому ж діапазоні частот, у якому він його чув, та ефективно передав близько 176 КБ нестиснутої інформації.
«Гіпотетично, якби це був протокол передачі звукових файлів, який використовує коефіцієнт стиснення даних 10:1, це майже 2 МБ інформації за секунду. Хоча тут є багато застережень та обмежень, той факт, що ви можете встановити динамік у своєму дворі та, можливо, зберігати будь-яку кількість даних у записах співочих птахів, — це божевілля».
Експеримент дивовижний, навіть пори його відносну простоту. Як жартує Марк Тайсон з Tom’s Hardware, запуск Doom на страусі вже не за горами.
S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl / GSC Game World
У майбутньому великому патчі до S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl нарешті з’явиться прилад нічного бачення (ПНВ), стверджують інсайдери.
Фанатська спільнота Stalker2news помітила зміни в коді гри після оновлення 1.5.2. Разом з цим розробники переклали нові рядки, пов’язані з ПНВ, всіма мовами локалізації. Тож поява цих предметів, а можливо, ще й тепловізорів — лише питання часу.
На релізі гри жоден з костюмів, броні чи зброї не мав нічного бачення. Гравці мали лише базовий ліхтар, який плюс-мінус освітлював дорогу. Деякі NPC носили з собою такі прилади, але навіть після їхнього вбивства він не випадав. Утім, схоже, зовсім скоро не доведеться встановлювати моди, щоб повернути ці предмети з класичної трилогії S.T.A.L.K.E.R.
Зображення з натяком на прилад нічного бачення в S.T.A.L.K.E.R. 2 / Stalker2news
Ікона стилю й успіху Mary Kay — рожевий Cadillac — отримав електричну версію. На щорічному семінарі Mary Kay у Шарлотті компанія вперше представила електричний Pink Cadillac OPTIQ, що символізує «оновлене бачення» розвитку бренду у 2025 році. Автомобіль має стати новим символом сталого розвитку для Mary Kay, але водночас зберігає історію й унікальність, яка десятиліттями надихала її найкращих продавчинь.
Cadillac кольору Pink Pearl, створений спеціально для Mary Kay, вперше з’явився у 1968 році. Тоді засновниця бренду Мері Кей Еш придбала купе Cadillac De Ville і перефарбувала його в тон фірмової палітри помади й тіней. Відтоді рожеві Cadillac стали одним із найпрестижніших символів досягнення в мережі продажів Mary Kay. Їх отримують лише ті, хто продемонстрував високі результати, лідерство, постійну відданість справі та підтримку інших у команді. За даними GM Authority, у 2001 році для отримання рожевого Cadillac потрібно було зробити щонайменше $102 тис. річного продажу.
Тепер цей символ отримує новий вимір — екологічний. За словами CEO компанії Раяна Роджерса, перехід на електротягу втілює ідею еволюції бренду:
«Протягом десятиліть рожевий Cadillac від Mary Kay символізував досягнення, прагнення та силу визнання. З появою повністю електричного OPTIQ ми вшановуємо цю культову спадщину, одночасно роблячи крок у трансформаційне майбутнє — на основі нашої прихильності до сталого розвитку та прагненню надихати та відзначати досягнення наших незалежних торгових представників для майбутніх поколінь».
Новий Pink Cadillac OPTIQ зберігає впізнаваний зовнішній вигляд із фірмовим рожевим кольором, але отримав сучасний дизайн і передові технології. Mary Kay також наголошує, що новинка зменшить вуглецевий слід і продовжить надихати тих, хто будує свою кар’єру в компанії.
Традиційно автомобіль не є подарунком у буквальному сенсі. Компанія Mary Kay оплачує його дворічну оренду для продавчинь, які досягли потрібного рівня. Які саме умови стосуватимуться OPTIQ, поки що не розголошено.
Також компанія не повідомляє технічні характеристики Pink Cadillac OPTIQ: потужність двигуна, місткість батареї, запас ходу тощо. Та кого це взагалі цікавить, якщо є стильна рожевенька машинка (зі стразіками?). Проте можна припустити, що окрім брендування кольором, інших змін в стандартну версію не внесли.
Стандартний Cadillac OPTIQ — це стартова модель середньорозмірного електричного кросовера в лінійці бренду. Авто оснащене двомоторною системою повного приводу, загальною потужністю 300 к.с. і крутним моментом 480 Н·м. Місткість батареї становить 85 кВт·год. Електромобіль модельного ряду 2025 року має орієнтовний запас ходу до 486 км на одному заряді.
Авто має довжину 4821 мм, ширину 1913 мм, висоту 1644 мм та колісну базу 2946 мм. Об’єм багажника становить 736 л або 1614 л (зі складеними сидіннями).
Оснащення від Cadillac включає фірмову систему допомоги водієві Super Cruise, 33-дюймовий вигнутий LED-дисплей і повну інтеграцію Google (Google Assistant, Maps, Play). Аудіосистема AKG Studio має 19 динаміків із підтримкою Dolby Atmos. Чи є якісь додаткові бонуси оснащення від Mary Kay, невідомо.
Ціна стандартного Cadillac OPTIQ починається з $54390.
Колаж з літаком Аерофлоту. Джерело: КиберПартизаны Беларуси
У ніч з 27 на 28 липня хакери групи КиберПартизаны Беларуси завдали масштабного кіберудару по корпоративній інфраструктурі «Аэрофлота» — найбільшої авіакомпанії РФ. Атака, за заявою кіберпартизанів, повністю паралізувала роботу офісів у Шереметьєво та Мелькісаровому, а також знищила понад 7 000 серверів, робочих станцій і ключові бази даних компанії. Частина систем, зокрема CRM, ERP, Exchange, 1С, Sabre та системи безпеки, повністю стерта з використанням спеціального алгоритму.
Опис зображення. Ілюстрація: КиберПартизаны Беларуси
До атаки долучилося хакерське угруповання Silent Crow, яке протягом місяців розвивало доступи всередині мережі «Аэрофлота». За їх словами, компрометації сприяла звичка керівництва використовувати слабкі паролі — наприклад, генеральний директор компанії Сергій Александровський нібито не змінював пароль ще з 2022 року.
Скриншот з файлом “Password” на Робочому столі Windows-комп’ютера. Ілюстрація: КиберПартизаны Беларуси
Вранці 28 липня на екранах працівників з’явилося повідомлення хакерів, а сама компанія визнала «технічний збій».
Цензуроване редакцією gg зображення повідомлення. Ілюстрація: КиберПартизаны Беларуси
На тлі атаки були скасовані або перенесені численні рейси, біржова вартість «Аэрофлота» стрімко падає, а в компанії готуються до тривалого періоду відновлення. За заявами хакерів, багато внутрішньої інформації — включно з перепискою співробітників, базами історії польотів і прослуховуванням — збережено для майбутніх публікацій.
Викачали безліч баз даних, прослуховування співробітників, пошту та багато іншого, чекайте витоків!
Хто за цим стоїть
Кібератаку здійснили члени групи КиберПартизаны Беларуси, які відкрито заявили про свою мету: атакувати всі компанії РФ і Білорусі, що підтримують диктатуру Кремля та загрожують безпеці України й Білорусі.
“Всі дані затерті особливим інноваційним алгоритмом”. Ілюстрація: КиберПартизаны Беларуси
Наслідки
Повна деструкція корпоративної мережі «Аэрофлота»
Пошкодження баз даних про польоти, екіпажі, квитки та інші критичні системи
Значні затримки рейсів та фінансові втрати
Репутаційний удар по ключовій транспортній компанії Росії
Це — одна з наймасштабніших атак на інфраструктуру РФ за останні роки. І, судячи з повідомлень кіберпартизанів, далеко не остання.
13 років по $28 щодня за авто мрії: як Білл Ґейтс зберігав Porsche 959
Білл Гейтс завжди захоплювався автомобілями. Він не визнавав ідеї їздити з водієм — за кермом йому подобалося бути особисто. Особливо він любив Porsche. Улюбленцем став Porsche 959, який Гейтс привіз до США ще у 1988 році, попри те, що авто не відповідало вимогам щодо викидів та безпеки, які тоді діяли.
Автомобіль Porsche 959 Komfort був технічним проривом: 2,85-літровий опозитний мотор із двома турбінами, повний привід, електронно керована підвіска. І все це в легкому та надзвичайно швидкому кузові. На той час це був найшвидший серійний автомобіль, допущений до доріг загального користування.
Авто було ще й дуже рідкісним: Porsche випустила лише 337 екземплярів. І Гейтс не зміг втриматись. Він купив машину, знаючи, що вона не відповідає вимогам Агентства з охорони довкілля США (EPA), а також стандартам безпеки Адміністрації з безпеки дорожнього руху (NHTSA).
У результаті машину затримали в порту Сіетла. На щастя, її не знищили, але й не дозволили ввезти в країну. Вона лишалася на складі. Гейтсу довелося платити по $28 щодня за зберігання авто, і він платив. Щодня. Протягом 13 років.
У підсумку, сума перевищила $133 тис., це вже була більш як половина вартості самого автомобіля (тоді Porsche 959 коштував близько $225 тис.). Але Гейтс не відмовився — він дочекався.
13 серпня 1999 року у США набрала чинності федеральна поправка Show and Display. Вона дозволила ввозити до країни автомобілі, що мають історичну або технічну цінність, навіть якщо вони не відповідають стандартам безпеки й викидів. Але з обмеженням: їх дозволено використовувати не більше ніж 2500 миль (4 тис. км) на рік, і переважно для виставок або колекцій.
У 2001 році, після 13 років очікування і $133 тис. штрафів, Білл Гейтс нарешті забрав свою Porsche 959 додому.
Сьогодні такі машини — мрія колекціонера. Їхня ринкова вартість доходить до $1,5 млн. Історія Гейтса — не лише про авто, а й про впертість, любов до технологій і здатність чекати, коли справді того варто.
Головний арт Friday the 13th: The Game. Джерело: Steam
Наприкінці 2024 року було відключено сервери популярного онлайн-горору Friday the 13th: The Game. Ця подія засмутила невелике, але віддане співтовариство шанувальників гри, оскільки в ній залишився тільки офлайн-режим, в якому вона не представляє великого інтересу.
Однак сьогодні надійшла новина, яка порадує шанувальників Friday the 13th.
Що відомо
На заході Comic-Con у Сан-Дієго віцепрезидент Horror Inc. Роббі Барсаміан (Robbie Barsamian) повідомив, що в розробці перебуває не тільки новий фільм за всесвітом хорору про маніяка Джейсона Вурхеса (Jason Voorhees), а й ще одна гра.
Можу сказати, що сиквел фільму і нова гра входять у наш пріоритет. Саме на це спрямована більша частина наших зусиль. Ми, нарешті, готові реалізувати це.
Це повідомлення не є повноцінним анонсом гри, він надійде дещо пізніше, але підтверджує, що проєкт перебуває в розробці і точно вийде (коли-небудь).
На момент виходу першого сезону «Пісочного чоловіка» Netflix зробив ставку на візуальну магію, вірність коміксам Ніла Ґеймана і атмосферу сновидінь, у яких легко загубитися. Пройшло майже три роки — і от, після довгого очікування, «Пісочний чоловік» повернувся із другим сезоном, що вийшов уже у новій реальності стримінгових скорочень, урізаних бюджетів і закриттів перспективних проєктів.
Плюси:
шикарна візуальна складова; глибокий і багатошаровий сюжет; атмосфера сну й магії, яка працює на всі сто; сильна акторська гра, особливо Тома Старріджа і Есме Крід-Майлз; сценарій не боїться підіймати важкі теми; музика й звукове оформлення на високому рівні
Мінуси:
деякі сюжетні лінії розкриті недостатньо; не всі другорядні персонажі мають глибину; іноді гумор виглядає недоречним і псує настрій; темп оповіді може здатися надто повільним
8.5/10
Оцінка ITC.ua
«Пісочний чоловік»/ The Sandman
Жанр фентезі, драма Керівник проекту Аллан Гейнберг У ролях Том Старрідж, Гвендолін Крісті, Дженна Коулман, Есме Крід-Майлз, Джек Глісон Прем’єра Netflix Рік випуску 2025 Сайт IMDb
На щастя, це не той випадок, коли творці здали позиції. Навпаки, сезон виглядає навіть впевненішим, ніж попередній, і тримає ту саму високу планку, водночас даючи глядачам більше емоцій, більше історій і ще глибше занурення в цей химерний всесвіт.
Нові серії розвивають одразу кілька ліній і, що найприємніше, жодна з них не виглядає зайвою або штучною. Герої подорожують між світами, стикаються з давніми богами, вигаданими створіннями й власними страхами, та головне — продовжують досліджувати самих себе.
Тут є і драма, і філософія, і політика, і навіть трішки жахів. Але все це подано з таким відчуттям стилю, що навіть повільні, розтягнуті моменти не дратують, створюючи певний настрій. І хоча іноді хочеться, щоб дія прискорилася, або герої поводились більш логічно, ці дрібниці губляться на тлі загальної естетики й масштабності проєкту.
Другий сезон «Пісочного чоловіка» значно амбітніший у плані тем і драматургії. Він не просто розвиває історії знайомих героїв, а розширює сам всесвіт, додаючи нові світи, давні легенди й концепції, що виходять далеко за межі коміксів.
Кожна лінія — не просто чергова пригода, а метафора внутрішньої боротьби між обов’язком і свободою, страхом і прийняттям, безсмертям і смертю. Філософські підтексти в кожному діалозі; іноді надто прямолінійно, іноді на рівні алюзій та символів.
Водночас сценарій не цурається політики — питання влади, божественної самодостатності, кризи ідентичності, навіть трансформацій соціальних структур — усе це вплетено у події настільки органічно, що не відчувається зайвим чи притягнутим за вуха. Але ритм у деяких серіях трохи розбалансований. Подекуди все занадто неквапливо, а часом події сипляться без паузи.
Візуально серіал продовжує бути одним із найбільш вражаючих шоу від Netflix.
Кожен кадр тут можна зупинити і повісити на стіну. Графіка — без перебільшення шикарна — від дизайну Пекла до архітектури Снів, від образів Безмежних до трансформацій персонажів. Світи виглядають реалістично і водночас містично, що рідкість навіть серед великих фантастичних франшиз. У другому сезоні це відчувається ще сильніше, як ніби сам серіал подорослішав разом із нами.
Головні актори теж не підвели. Том Старрідж, як і раніше, ідеально вписується в образ Морфея. Його голос, погляд, внутрішня тиша створюють навколо героя ауру, якій хочеться довіряти. Нові персонажі не губляться, кожен має свою харизму і мету, а кастинг загалом виглядає дуже продуманим. Навіть другорядні ролі привертають увагу, залишаючи по собі емоційний слід.
Справжнім відкриттям сезону стала Есме Крід-Майлз, яка зіграла Радість — одного з нових Безмежних. Її поява, як ковток свіжого повітря: вона поєднує дитячу наївність із тривожним підтекстом сили, що може бути руйнівною. У кожній сцені вона ніби викручує на максимум свою присутність, при цьому не виходячи за межі стилістики серіалу. Це той випадок, коли акторка не просто виконує роль, а уособлює саму ідею персонажа. Її Радість не поверхнева, не картонна, в ній є і самотність, і біль, і нерозгаданий хаос, який змушує замислитися, що ми вважаємо справжнім щастям. Так, іноді оповідання буксує чи дивує вчинками героїв, але ці моменти не псують загальну структуру. Це шоу не про динаміку чи твіст заради твісту, а про те, як зміст і форма можуть переплітатися в естетичному сні, де краса важливіша за темп, а внутрішній монолог цінніший за яскраві вибухи.
Попри всі ризики, Netflix знову подарував глядачам щось вкрай особливе. Серіал, що не боїться бути складним, не поспішає, і при цьому звучить глибоко і актуально. Якщо це справді кінець, то він вийшов достойним. Але якщо ні, потенціал для наступних сезонів ще далеко не вичерпаний.
Висновок:
Другий сезон «Пісочного чоловіка» — це справді достойне продовження та, на жаль, завершення історії.
Lucasfilm показала перші кадри з нового серіалу про Дарта Мола та другого сезону «Асоки» / starwars.com
На офіційному сайті StarWars.com компанія Lucasfilm опублікувала два перші кадри з майбутніх проєктів всесвіту «Зоряних війн». Один — із нового серіалу Maul – Shadow Lord, другий — із другого сезону «Асоки».
Star Wars: Maul – Shadow Lord: повернення Дарта Мола
На зображенні з серіалу Star Wars: Maul – Shadow Lord показано Дарта Мола — відомого персонажа, якого вже можна було бачити в анімаційних серіалах «Зоряні війни: Повстанці» / Star Wars Rebels та «Зоряні війни: Війни клонів» / Star Wars: The Clone Wars. Його голос також звучав у фінальній сцені фільму «Соло: Зоряні війни. Історії» / Solo: A Star Wars Story.
Серіал Star Wars: Maul – Shadow Lord анонсували у квітні на Star Wars Celebration Japan. Це абсолютно новий серіал для Disney+, присвячений пригодам улюбленого фанатами лиходія Дарта Мола. Головного героя, як і раніше, озвучуватиме Сем Вітвер. Події нового серіалу розгортаються після фінального сезону «Війн клонів», і в ньому Мол «задумує відбудувати свій злочинний синдикат на планеті, не зачепленій Імперією».
Вихід Star Wars: Maul – Shadow Lord запланований на 2026 рік, але поки що без подробиць.
«Асока», 2 сезон: новий образ Езри Бріджера
Другий опублікований кадр — це Еман Есфанді в ролі Езри Бріджера. Тепер його можна бачити у новому костюмі. Зйомки другого сезону «Асоки» тривають вже зараз. У цьому ж сезоні також повернеться Гайден Крістенсен у ролі Анакіна Скайвокера — про це вже оголосили ще під час Star Wars Celebration Japan у квітні.
Lucasfilm показала перші кадри з нового серіалу про Дарта Мола та другого сезону «Асоки» / starwars.com
Окрім того, у новому сезоні вперше покажуть Рорі МакКанна (відомого як «Пес» із «Гри престолів») у ролі Бейлана Скола.
Найближчі роки будуть багатими на видовища для фанатів «Зоряних війн». Вже у жовтні стартує 3-й сезон серіалу «Зоряні війни: Видіння» / Star Wars: Visions. Фільм Джона Фавро «Мандалорець і Ґроґу» / The Mandalorian & Grogu вийде 22 травня 2026 року. Роком пізніше — 28 травня 2027 року — вийде фільм «Зоряні війни: Зоряний винищувач» / Star Wars: Starfighter.
Студія FromSoftware продовжує активно розвивати кооперативну гру Elden Ring Nightreign. Одразу після анонсу геймери здивувалися, що в новинку можна грати тільки поодинці або втрьох, а режиму на двох не було передбачено. Автори швидко прислухалися до запиту публіки та пообіцяли оперативно додати відповідну опцію.
Що відомо
Уже 30 липня для Elden Ring Nightreign вийде велике оновлення 1.02. Його головним нововведенням стане режим на двох гравців, якому навіть присвячений окремий трейлер (FromSoftware вміє просувати свої ігри!).
Подробиці патча поки не розкриваються, але очікується, що в матчах із двома користувачами вороги будуть дещо слабшими, ніж у режимі на трьох гравців.
Судячи з коментарів, геймери дуже раді, що тепер їм не доведеться шукати третього випадкового гравця, якщо вони хочуть пограти удвох.
Розробник обіцяє поліпшити в патчі інтерфейс і підвищити зручність фільтрації реліквій.
Elden Ring Nightreign доступна на PC, PlayStation і Xbox.
Якщо ви ще не втомилися від гучних, барвистих та непристойно дорогих блокбастерів після «Світу Юрського періоду: Відродження» та «Супермена», до ваших послуг «Фантастична 4: Перші кроки» — чергова стрічка Кінематографічного всесвіту Marvel, що відкриває його Шосту фазу. Чому, попри очевидний супергеройський шаблон, на цей фільм все одно приємно дивитися, та чому він має всі шанси стати одним з найулюбленіших принаймні для Домініка Торетто — розповідаємо в огляді нижче.
Плюси:
симпатичний оновлений склад команди «Фантастичної 4»; захопливий екшн; дивовижна ретрофутуристична естетика; загалом нормальний супергеройський блокбастер, який виглядає виграшно у порівнянні з попередниками 20- та 10-річної давності;
Мінуси:
фільм не вирізняється оригінальністю наративу та не виходить за рамки типової супергероїки; Ґалактус як антагоніст зовсім не цікавий; не усім членам Четвірки встигають приділити достатньо уваги;
7/10
Оцінка ITC.ua
«Фантастична 4: Перші кроки»/ The Fantastic Four: First Steps
Жанр супергеройський екшн Режисер Метт Шекман У ролях Педро Паскаль, Ванесса Кірбі, Джозеф Квінн, Ебон Мосс-Бакрак, Джулія Гарнер, Метью Вуд, Ральф Айнесон, Пол Волтер Гаузер, Наташа Ліонн, Сара Найлс, Марк Ґетісс Прем’єра кінотеатри Рік випуску 2025 Сайт IMDb, офіційний сайт
Земля 828. От уже 4 роки команда супергероїв, відома як Фантастична четвірка, боронить планету від будь-яких загроз. У родині Ріда Річардса та Сью Шторм планується поповнення, однак ця радісна звістка затьмарюється неминучим прибуттям Ґалактуса, про яке повідомляє його вісниця Срібна Серферка. Це космічна сутність розміром з Ґодзіллу, з поглядом десептикона та апетитами планетарних масштабів планує поглинути черговий світ, тож Четвірці доведеться вигадати справді щось фантастичне, щоб врятувати рідну планету від посягань ненажерливого велетня.
Історія Фантастичної четвірки бере свій початок з сивих, як волосся на скронях Ріда Річардса, 60-х. Саме тоді команда дебютувала в однойменному коміксі авторства Стена Лі та Джека Кірбі. Трохи згодом квартет перекочував і на екрани, щоправда, поки у вигляді низки анімаційних серіалів. Щодо «живої» кіноадаптації, до якоїсь конкретики справа дійшла лише у 90-ті, але тодішня малобюджетка була не більше ніж спробою продюсера Бернда Айхінгера зберегти права на екранізацію за компанією Constantin Films. У підсумку офіційно стрічку так і не випустили на екрани.
З тих пір голлівудські умільці взяли собі за звичку перезавантажувати «Фантастичну четвірку» кожні 10 років. У 2005-му світ побачила версія Тіма Сторі з Йоаном Гріффідом, Джессікою Альбою, Крісом Евансом та Майклом Чиклісом у головних ролях. Сиквел «Вторгнення Срібного Серфера» вийшов двома роками пізніше, і саме там фігурували, власне, Срібний Серфер та Ґалактус. Фільм отримав навіть дещо схвальніші за свого попередника відгуки кінокритиків, та за рамки прохідної супергероїки не виходив. Найкращим у тому загоні стала поява Еванса в образі Джонні Шторма у торішньому «Дедпулі і Росомасі».
10 років потому премє’рувалася «Фантастична четвірка» Джоша Транка, де у супергеройські костюми запхали Майлза Теллера, Кейт Мару, Майкла Б. Джордана та Джеймі Белла. Однак у пристойному суспільстві про той жахливий провал згадувати не прийнято.
І ось, на дворі 2025-й, а це означає, що настав час для оновлення складу команди з фірмовим логотипом на грудях. Причому «у рідних стінах» — стрічка знаменує відкриття Шостої фази марвелівського всесвіту. Як і Джеймс Ґанн у «Супермені», творці не розпорошуються на нікому не потрібну передісторію, обмежуючись лише короткою згадкою подій, що передували супергеройським трансформаціям у космосі. Рід Річардс, Сью Шторм, Джонні Шторм та Бен Ґрімм протягом символічних 4 років є захисниками альтернативної Землі, тож заявлені у підзаголовку «перші кроки» вже були здійснені.
Давайте будемо відвертими і визнаємо, що ця «Четвірка» з точки зору сюжету не відійшла від стандартних кінокоміксових пристрастей, від яких багатьох вже нудить. Є команда, що складається з хороших хлопців та дівчини (окей, ще робота). Є макгафін. Є легенький гумор, щоб десь розрядити обстановку. Є обов’язковий для жанру антагоніст з ще одним неприродно загрозливим шоломом на голові. А разом з ним з’являється й чергова небезпека для світу, який терміново треба рятувати. Чи врятують? Питання риторичне.
При цьому добряче приправлене сімейними цінностями оповідання (Домінік Торетто точно був би у захваті) аж ніяк не додає суттєвої глибини всім тим вибухам, польотам в космос чи падінням хмарочосів.
Перебуваючи у максимально безпечній зоні шаблонного супергеройського блокбастера, «Фантастична четвірка» зроблена на совість, і саме тому примудряється стати непоганою розвагою для глядача. Останньому навіть не треба бути обізнаним в усіх тонкощах і численних подіях цієї неповороткої махини, щоб лишатися в контексті локальної історії. Це гарно скроєний шаблон.
Напевно тільки ледачий не згадає про дивовижний ретрофутуристичний сетинг, що відсилає до сповнених надії 60-х, який став окрасою усього фільму. Якщо історія десь не добирає за емоціями чи щільністю подій, завжди можна звернути увагу на приємний оку дизайн інтер’єрів, диво-пристрої родом з аналогової епохи, химерні автівки чи милого робота H.E.R.B.I.E.
Що вже казати про досить сміливу як для несміливого фільму сцену пологів (але не переймайтеся, ніякого контенту, що може шокувати дітлахів, тут немає) — цей крик у космосі ви точно почуєте. У «Вічних» (2021) вперше у всесвіті Marvel відбулася сцена сексу, тепер нам знову показали, що ніщо людське супергероям не чуже і вони теж можуть кохати, народжувати дітей і змушені міняти тим підгузки.
На жаль, не усі члени команди отримали достатньо уваги, адже історія зосереджена здебільшого на персонажах Паскаля та Ванесси Кірбі. Герой Джозефа Квінна, який зустрічався з усюдисущим Педро на знімальному майданчику «Гладіатора 2» (2024), обзавівся потенційно захопливою взаємодію із Срібною Серферкою, та належним розвитком ця арка похизуватися не може. Стосунки Бена Ґрімма та місцевої вчительки взагалі нікуди не годяться.
Щодо лиходійських персон, то, як і у версії 2007 року, Срібна Серферка виглядає куди цікавішою за одоробло Ґалактуса — ось де справді практично марна колода-функція з кам’яним виразом обличчя. Та це все одно краще за позбавлену особистості хмарину, що становив екранний попередник.
Можна ще згадати приємний для усіх хейтерів Педро Паскаля епізод, у якому космічний велетень робить з Містером Фантастиком приблизно те саме, що діти полюбляють робити з жувальною гумкою. Але найбільше запам’ятовується момент, коли нам наочно демонструють, що не може бути на світі потужнішої сили за розгнівану відчайдушну жінку, яка готова зробити усе можливе і неможливе, аби захистити своє дитя.
Автори «Фантастичної 4: Перші кроки» навіть не намагаються зламати шаблони супергеройського блокбастера, та їм досить комфортно й у вузеньких штанцях стандартного кінокоміксу. З таким підходом розраховувати на щось більше, ніж одноразова невибаглива розвага не доводиться. З іншого боку, для сьогоднішнього Marvel це вже неабияке досягнення.
І обов’язково дочекайтеся сцен після титрів.
Висновок:
Це краще за попередні версії «Фантастичної четвірки», але гірше, ніж «Супермен» від конкурентів з DC. В цілому нічого особливого, але дивитися можна.
