До жовтня поточного року планується підготували законопроєкт про віртуальні активи в Україні із розподілом повноважень регуляторів. До технічної роботи над документом, що базуватиметься на європейській директиві MiCA, залучать міжнародних партнерів. Про це заявила перша заступниця голови Національного банку України (НБУ) Катерина Рожкова.
«Відповідно до Меморандуму з МВФ, оновлені законодавчі пропозиції буде підготовлено із залученням технічної допомоги наших партнерів до жовтня 2025 року. Новий закон визначить розподіл повноважень регуляторів», – сказала вона.
Рожкова уточнила, що регулювання крипторинку в країнах ЄС зазвичай таке: центральні банки концентруються на токенах, які забезпечені валютами чи грошима, а регулятори ринку цінних паперів або міністерства фінансів – на усіх інших.
Вона додала, що Україна разом з міжнародними партнерами чітко визначить, хто з регуляторів за що відповідатиме, але це точно не буде Мінцифри, оскільки МВФ проти цієї ідеї.
Перша заступниця голови Нацбанку розповіла, що після ухвалення закону про віртуальні активи НБУ розроблятиме свої внутрішні нормативно-правові акти, щоб врегулювати залишкові питання.
Рожкова наголосила, що регулювати та обмежувати криптогаманці буде складно, а також є ризик легалізації та ухиляння від оподаткування. Наприклад, у порівнянні з 2022-м роком, в 2024-му вдвічі більше українських чиновників задекларували криптовалюти. При цьому деякі з них вказали, що загубили токенів на мільйони доларів.
«Не всі люди на цьому розуміються. На прикладі історії з BitCapitalНБУ намагається зупинити безліцензійну роботу цієї компанії громадяни, що скаржилися на цей сервіс, не дуже розуміли, яку операцію здійснюють. Вони хотіли взяти кредит, але отримали борг у криптовалюті, що нашим законодавством заборонено, і ризик незрозумілого курсоутворення. Тому питання роботи з населенням вкрай важливе», – зазначила представниця голови НБУ.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) України розробила модель розподілу повноважень регуляторів на ринку віртуальних активів та нещодавно презентувала її місії МВФ та Раді з фінансової стабільності. НКЦПФР пропонує виступати регулятором всіх віртуальних активів, пов’язаних з матеріальним активом, або asset-referenced token (ART), тоді як НБУ регулюватиме money token, для яких базовим активом є фіат.
У новому відео з заводу BMW у Спартанбурзі (Південна Кароліна, США) показано автономного робота Figure 02, який підходить до полиці, бере металеву деталь і точно кладе її на опори для подальшого зварювання.
Що відомо
Figure 02 – це людиноподібний робот, розроблений американською компанією Figure для роботи на промислових об’єктах. За словами її засновника Бретта Едкока (Brett Adcock), те, що ми бачимо у відео – не демонстрація, а справжній автономний робот у дії.
Далі Едкок виділив чотири ключові пункти: повна автономність (без дистанційного керування), інтеграція в реальне виробництво, масштаб збору даних (роботи навчаються швидше завдяки спільному досвіду) і масштабоване виробництво завдяки новій фабриці BotQ. Саме там збираються випускати тисячі, а потім і мільйони людиноподібних роботів.
Що вміє Figure 02?
Цей робот – значно вдосконалена версія моделі Figure 01, яка з’явилася всього 10 місяців тому. Кабелі тепер заховані всередині корпусу, батарея на 50% більша і вбудована в торс – для кращого балансу і тривалішої роботи. Кінцівки – плечі, лікті, стегна і коліна – також були вдосконалені для підвищення ефективності.
Figure 02. Фото: BMW
Figure 02 має шість RGB-камер і модель зору, що допомагає йому розпізнавати об’єкти, уникати перешкод і координувати завдання типу “рука-око”. Його руки з 16 ступенями свободи можуть піднімати до 55 фунтів (25 кг) та імітувати спритність людського захоплення. Кожен палець містить власний набір приводів і датчиків для точної маніпуляції предметами.
До речі, угоду з BMW про комерційне розгортання Figure підписала ще в січні 2024-го. Це партнерство стало одним із перших випадків комерційного використання гуманоїдних роботів у виробничому середовищі США. Серед інвесторів компанії: Microsoft, Nvidia, Intel Capital та мільярдер Джефф Безос (Jeff Bezos). Загалом Figure уже залучила понад 700 мільйонів доларів.
Фанати Kingdom Come: Deliverance 2 отримають режим, знайомий з першої частини — хардкор-версія «на порозі».
У квітні Warhorse додасть до гри режим, який виглядає як середньовічна версія виживання на складності «Бог нас забув». На старті хардкорного режиму не було, тому шанувальники чекали, коли Генрі почне страждати (ще більше).
У цьому режимі більше немає зручностей, які спрощували гру. Швидка подорож? Інтерфейс? Мапа з маркерами? Автозбереження? Ні, і знову ні. Збереження звичайно будуть, але лише через шнапс, сон, лазню або вихід із гри. А ось місцевість запам’ятовувати треба буде самостійно — така собі перевірка, чи немає у користувачів топографічної дезорієнтації.
Kingdom Come: Deliverance 2
Що загалом зміниться:
Навігація — ваша позиція на карті буде прихована. Компас без маркерів. Орієнтуйся на інтуїцію, кльові дерева, сонце і зірки
Бій — тепер ще жорсткіший. Жодних підказок, ані щодо таймінгів, ані щодо напрямку ударів
Виживання — їжа лікує погано, зілля — ще гірше. Каструлі для приготування їжі більше не допомагають, а здоров’я та витривалість зникають швидше, ніж золото з кишені в Ратаї
Економіка — продавці платять менше, ремонт коштує дорожче
Інтерфейс — HUD максимально спрощений
Особливі мінуси — перед початком потрібно вибрати 2–3 постійні «бафи страждання». Наприклад, лунатизм, або кровотеча від подряпини, що знайомо з першої частин
Разом з цим Warhorse радує — режим матиме підтримку модів. Можна буде увімкнути чи вимкнути деякі елементи хардкору. Якщо комусь грати в затишну KCD2 вже не так цікаво — на третьому тижні квітня можна буде «їсти цвяхи на сніданок», поки Генрі страждає від кровотечі чи недосипу. Тепер можна буде не вигадувати випробовування самостійно, наприклад, як хтось став милосердним Генрі.
Багатьом точне відомо відчуття, коли та сама стара гра переносить в дитинство і до неї хочеться повертатися час від часу. Геймерам досі хочеться повертатися до ігор, які вони проходили в 10 років.
Команда дослідників з Оксфорда та Сіракуз вирішила розібратися, що стоїть за ностальгією до ретро-ігор. Вони провели масштабне дослідження на основі понад 12 000 годин ігрового досвіду на Nintendo Switch за участю 660 учасників.
Середній вік таких гравців — 31 рік, з яких більшість проходили тайтли ще на старих консолях у 90-х. Вони найчастіше поверталися до тих самих ігор, в які зависали, коли їм було 10. Оскільки при дослідженні дивилися лише на одну Nintendo, то гравці обирали найбільше з Nintendo 64, SNES і Game Boy Advance.
Ці люди зазвичай вже працюють повний день, тому ігри для них нерідко щось важливе, з чим пов’язано чимало особистих спогадів. Іноді це класичне «згадати дитинство», а іноді — бажання повернути собі відчуття, які давав геймплей багато років тому.
Ще один цікавий момент — майже третина гравців обирає ігри з епохи, яка почалася ще до їхнього народження. Це явище дослідники назвали «історичною ностальгією». Тобто — це не тільки про спогади, а й про «ностальгію за минулим, якого в тебе не було».
«Значна меншість гравців повертається до консолей, які були припинені до їх появи на світ, що свідчить про те, що гравці шукають не лише особистої ностальгії, а й історичної ностальгії», — пишуть дослідники.
Учасники також відповідали на запитання про своє самопочуття, стосунки з іншими гравцями та задоволення від гри. І тут ретро теж дає плюс: багато хто зазначив, що такі ігри допомагають розслабитися, згадати хороші часи або краще порозумітися з іншими.
Водночас автори дослідження кажуть, що отримані дані не можна вважати універсальними. Вони стосуються гравців Nintendo, а це консоль не для всіх. Тому ті ж самі Xbox чи PlayStation могли б дати зовсім іншу картину. Але одне ясно точно — з ретро та ностальгії намагаються вижати зараз максимум. Це видно і з того, як багато студій перевидають старі тайтли або створюють нові гри в стилі 90-х.
«Ми сподіваємося, що наші висновки надихнуть на подальші дослідження природи ретро-ігор та їх наслідків для ідентичності, добробуту та майбутнього ігрової індустрії», — додали автори.
Стабільна версія One UI 7.0 для смартфонів Samsung Galaxy S23, заснована на Android 15, поки що офіційно не випущена, проте витік дав змогу побачити її в дії на відео.
Що відомо
Один із користувачів встановив фінальну збірку на Galaxy S23 Ultra і продемонстрував на відео її можливості. Як можна помітити, це оновлення включає квітневий патч безпеки 2025 року і має версію прошивки із закінченням DYD3.
Samsung вже випустила два бета-оновлення One UI 7.0, і, судячи з усього, компанія завершує розробку програмного забезпечення. Очікується, що стабільна версія для флагманів Galaxy S23 стане доступна найближчими днями.
Повертаючись до витоку, відео дає змогу оцінити оптимізацію і плавність нового інтерфейсу, а також роботу деяких додатків. Не виключено, що перед фінальним релізом буде випущено ще одне бета-оновлення для цих смартфонів.
Що робити зі старими ПК з Windows 10, які чудово працюють, але не підтримують оновлення до Windows 11? Логічно — продовжувати їх використовувати з поточною ОС. Але у Microsoft своя логіка з цього питання. Компанія радить утилізувати старі пристрої, здати їх на переробку та придбати новий ПК з Windows 11 — бажано Copilot+ PC, щоб не пропустити всі фішки ШІ.
Ще у березні 2025 року сайт Windows Latest повідомляв, що Microsoft розсилає користувачам листи щодо завершення підтримки Windows 10, якщо ті досі використовують цю операційну систему. У листі компанія рекомендує здати на переробку старе обладнання і купити новий ПК з Windows 11.
Нещодавно Microsoft опублікувала офіційний документ підтримки під назвою «Ваш список справ до завершення підтримки Windows 10», де містяться поради, що слід зробити до того часу.
Що радить Microsoft
Користувачам старих систем радять перевірити можливість оновлення до Windows 11. Якщо все добре, спочатку треба оновити Windows 10. Лише новіші версії ОС зможуть безпосередньо перейти на Windows 11 24H2. Якщо у вас дуже стара версія, просто оновитися не вдасться.
Перед оновлення треба зробити резервну копію даних на OneDrive або зовнішньому накопичувачі. У Windows 10 вже є вбудований застосунок Windows Backup, який дозволяє зберігати локальні файли та системні налаштування у хмарі для подальшого перенесення на Windows 11.
Під час встановлення Windows 11 24H2 можна обрати резервну копію для відновлення вже на етапі першого запуску (OOBE — Out-of-Box Experience).
Якщо ваш ПК не підтримує Windows 11, поради інші. В такому випадку Microsoft пропонує лише один варіант — перестати використовувати такий старий та непотрібний мотлох. Якщо буквально слідувати пораді Microsoft, треба передати чи продати пристрій тому, хто його потребує, або безпечно утилізувати його.
«Коли настає час прощатися з вашим пристроєм, обов’язково утилізуйте його відповідально. Зменшіть екологічне навантаження наприкінці життєвого циклу пристрою — надішліть ПК на переробку або продайте його за гроші, які можна використати для придбання нового, швидшого й безпечнішого ПК з Windows 11», — йдеться в документі Microsoft.
Інших порад у Microsoft немає.
Нагадаємо, для встановлення нової Windows 11 не підходять комп’ютери без TPM 2.0 та UEFI (Secure Boot). Отже, мільйони (якщо не сотні мільйонів) цілком придатних ПК офіційно не підтримуються новою операційною системою. Підтримка Windows 10 завершиться 14 жовтня 2025 року. Після цього є наступні опції:
Заплатити $30 за продовжену підтримку на 1 рік;
Придбати новий ПК з Windows 11;
Оминати системні вимоги та встановлювати Windows 11 вручну, на свій ризик.
Можна продовжувати користуватися старим ПК зі старою ОС Windows 10 без оновлень безпеки та підтримки.
Нещодавно Microsoft випустила обов’язкове оновлення Windows 10 зі збоями встановлення і багами.
Оскільки завтра, 4 квітня, корпорація Microsoft святкуватиме 50-річчя, на честь цієї дати її засновник Білл Гейтс опублікував вихідний код інтерпретатора Altair BASIC, який колись був першим значним успіхом компанії. Про це повідомляє Windows Central.
«Перш ніж з’явилися Office, Windows 95, Xbox або AI, був Altair BASIC. У 1975 році Пол Аллен і я створили Microsoft, тому що ми вірили в свою ідею комп’ютера на кожному столі і в кожному будинку. Через п’ять десятиліть Microsoft продовжує створювати нові способи зробити життя простіше, а роботу — більш продуктивною. Займатися цим 50 років — величезне досягнення, і ми не змогли б зробити це без таких неймовірних лідерів як Стів Балмер і Сатья Наделла, а також тих, хто працював у Microsoft протягом багатьох років», — написав у своєму блозі засновник Microsoft.
Гейтс написав для компанії чимало коду, що частково сприяло її успіху в розробці софту і зробило Microsoft однією з найдорожчих компаній в світі. Але Altair BASIC він назвав «найкрутішим кодом, який я коли-небудь писав». Джерелом натхнення для цього проекту послужив номер журналу Popular Electronics за січень 1975 року — на його обкладинці був зображений комп’ютер Altair 8800. Це спонукало Гейтса зайнятися розробкою програмного забезпечення. Він і Аллен звернулися до компанії MITS (Micro Instrumentation and Telemetry Systems), яка випустила цей комп’ютер, і запропонували для нього інтерпретатор мови програмування BASIC.
Гейтсу та Аллену знадобилися кілька місяців, щоб досягти успішного результату. Вихідний код Altair BASIC займає 157 сторінок. Тепер його можна завантажити (PDF) та роздрукувати.
Партнер видання
Favbet Tech – це ІТ-компанія зі 100% украінською ДНК, що створює досконалі сервіси для iGaming і Betting з використанням передових технологіи та надає доступ до них. Favbet Tech розробляє інноваційне програмне забезпечення через складну багатокомпонентну платформу, яка здатна витримувати величезні навантаження та створювати унікальний досвід для гравців.
У 2001 році світ побачив гру Devil May Cry, і з того часу ім’я Данте стало майже святим серед фанатів стильних слешерів. Минають роки, франшиза періодично оновлюється, фанати не втомлюються сперечатися, яка з частин краща, а Netflix, маючи в арсеналі анімаційний відділ і невгамовну любов до адаптацій, вирішує зробити хід у стилі Данте — стріляти по всіх одразу. І от ми отримали «Диявол теж плаче» — нове аніме, яке виглядає як подарунок для фанів, але водночас пробує не загубитися у нескінченному потоці адаптацій, де більшість — це «дивився з увімкненим телефоном».
Плюси:
відмінна анімація від Studio MIR; стильний, харизматичний Данте; драйвова динаміка без затягувань; саундтрек, що підіймає адреналін; шанобливе ставлення до першоджерела
Мінуси:
сюжет надто поспішний; персонажі не розкриті повноцінно; новачкам буде важко зрозуміти, що відбувається; вергіл і другорядні герої не отримали належної уваги
8/10
Оцінка ITC.ua
«Диявол теж плаче» / Devil May Cry
Жанр аніме, фентезі, екшен Творець Аді Шанкар У ролях Джонні Йонг, Хун Лі, Кевін Конрой, та ін. Прем’єра 3 квітня, 2025 року, Netflix
Аніме Devil May Cry одразу кидає у бій: на знайомому тлі пекельних вторгнень, демонічних залаштункових інтриг і не менш демонічних костюмів Данте повертається в ролі стилізованого приватного детектива/мисливця на потойбічну мерзоту.
Якщо ви чекали повільного вступу, трохи лору і знайомства з персонажами — дарма. Темп тут такий, ніби режисер намагався втиснути всі частини гри в один сезон, і ще залишити місце на фірмові приколи. Через це наратив іноді відчувається як фанатський монтаж на YouTube: круто, динамічно, але все мчить як скажений байк Данте — без дзеркал заднього виду.
Сюжет — мікс між умовно оригінальною історією та відомими геймерам подіями. Є нові обличчя, є Вергіл, є стара знайома Леді, яка додає ще більше шаленого драйву. Але, як і в іграх, емоції тут не головне. Це не той серіал, де глядачі плакатимуть над долею героїв — максимум, що з вас витягнуть, це «ооо, круто зробив» або «а ось тут би бахнуло ще більше музики!». Та й добре.
«Диявол теж плаче» не намагається бути чимось глибшим, ніж є. І саме за це його хочеться поважати: чесний продукт, який не прикидається артхаусом, коли насправді йому цікавіше махати мечем впродовж трьох хвилин без монтажу.
Щодо персонажів — хочеться трохи більше. Вергіл з’являється надто пізно, і в нього не вистачає екранного часу, щоб залишити той самий слід, що в іграх. Інші персонажі — або згадуються побіжно, або просто функції, а не герої. І це, мабуть, єдина річ, яку серіал міг би взяти з ігор: там кожен другорядний герой мав свій момент. Тут — ні. Але це проблема, яку можна виправити в наступних сезонах, якщо Netflix вирішить продовжити шоу (а судячи з хайпу — шанси є).
Окремої уваги заслуговує антагоніст — загадковий і харизматичний Білий Кролик. Його образ — суміш маніакальної театральності й холодної розважливості, яку ми рідко бачимо в аніме-адаптаціях відеоігор.
Він не просто типовий «злий чувак з силою» — його сцени побудовані з чітким відчуттям стилю й тривоги. У ньому є щось від класичних джокерівських архетипів — він несе хаос, але не бездумно, а ніби за власним сценарієм, де всі інші — лише ляльки. Його образ одразу приковує увагу, і що приємно — його не зливають у перших двох серіях, як це часто буває.
Білий Кролик — не просто «головний ворог», а ідеальний антипод Данте: там, де один діє з насолодою і пофігізмом, інший — з ретельністю і жорстокою методичністю. І хоч фінальна сутичка могла б бути масштабнішою, загальне враження від нього — як від дійсно потужного персонажа з мотивацією і характером.
Візуально аніме має свій характер. Анімація від Studio MIR — плавна, чиста, емоційна, і при цьому не надто «перемальована». Тут немає відчуття стерильності, яким часто грішать нові CGI-аніме, є відчуття руки художника, живого стилю.
Данте — це окремий кайф: він виглядає шикарно, з тією самою фірмовою байдужістю в погляді і легким підтекстом: «мені взагалі пофіг, але я врятую світ, бо мені нудно». Його рухи чіткі, постава розслаблена, а в моменти дії — це просто балет зі зброєю. Іноді хочеться поставити паузу просто щоб подивитися, як його плащ розвівається у русі.
Звук — ще один козир новогопроєкта. Гітарні рифи, рок, електроніка — тут усе звучить як треба. Особливо класно, що музика не просто фоном, а продовженням візуального ряду. Напружені моменти не губляться в тиші, а динаміка підкреслюється не лише монтажем, а й ударними і гітарними соло, які вплітаються в екшн так, ніби це режисерський прийом, а не просто саундтрек.
Серіал не намагається бути «доступним для всіх». Він не пояснює кожен крок, не розжовує мотивації, не адаптує глибоко ігровий контекст під новачків. І в цьому теж є певна чесність. Це — аніме для фанатів або хоча б тих, хто не боїться увійти в середину історії без інструкції.
Висновок:
«Диявол теж плаче» — це 8-серійний вибух фанатського кайфу, де стиль важливіший за логіку, а драйв переважає над драмою. Це не нова вершина анімаційного мистецтва, але дуже добротне, щире, красиво зроблене шоу, яке цінує своє коріння. Якщо ви шукаєте щось нове в плані форми, темпу чи структури — проходьте повз. Але якщо ви в темі і просто хочете подивитись, як Данте знищує демонів під рок, із підморгуванням і сарказмом — це саме той випадок. Швидко, голосно, ефектно — як і має бути в Devil May Cry.
Постер Cyberpunk 2077 на Switch 2. Джерело: Cyberpunk
CD Projekt Red продовжує розкривати важливі нюанси версії Cyberpunk 2077 для Nintendo Switch 2. Гра увійде до стартової лінійки нової консолі, буде доступною у фізичному і цифровому виданні, повністю поміститься на 64ГБ-картриджі й працюватиме з роздільною здатністю 1080p у док-режимі та 720p у портативному, з продуктивністю 30-40 FPS (залежно від обраного режиму).
Що відомо
Польський розробник підтвердив, що версія Cyberpunk 2077 для Nintendo Switch 2 підтримує повну крос-прогресію з іншими платформами – це означає, що геймери зможуть почати проходження, наприклад, на PC і в будь-який момент продовжити його на Switch 2, але для перенесення збережень, найімовірніше, знадобиться акаунт у власному сервісі CD Projekt.
The Nintendo Switch 2 version will be fully cross-progression compatible with versions from other platforms.
У 1954 році фільмі Ісіро Хонди «Ґодзілла» про стародавнього морського кайдзю, пробудженого атомними вибухами Другої світової війни, назавжди змінив історію кіно. За початковим задумом, Ґодзілла мав лише розгромити найближче місто надокучливих людей. Але згодом кінематографістів так захопила вражаюча сила велетенського ящера, що вони змусили його битися проти цілої низки чудовиськ і оголосили королем монстрів.
Коли справа доходить до чесного бою, то перемогти 177-метрового титана (версія News Empire), що здатен маніпулювати радіацією, миттєво зцілюватися та атакувати противників нищівними енергетичними променями, майже неможливо. Такий стан речей змушує шанувальників фантастики добряче замислитись: а чи були взагалі в історії кіно дивовижні істоти, які попри дивовижні розміри та силу Ґодзілли все ж таки мають шанси його здолати?
Зміст
Старро Завойовник / Starro
Фільми: «Загін самогубців» (2021), «Ліга Справедливості: Новий рубіж» (2008), «Бетмен і Супермен: Битва Суперсинів» (2022)
Суперлиходій з коміксів DC Comics належить до розумної інопланетної форми життя, представники якої схожі на величезні морські зірки та мають здібність виживати в умовах відкритого космосу. У фільмі Джеймса Ганна «Загін самогубців» одна з таких «зірочок» мала нещастя зіткнутися з американським шатлом і 30 років провела в секретних лабораторіях уряду США, де над нею проводили жорстокі експерименти.
Старро може досягати розміру десятиповерхового дому, легко трощить будівлі на своєму шляху та не боїться обстрілу з гармат і кулеметів. Втім, в інопланетянина є вразливе місце — це зіниця його здоровенного ока, де захист найслабкіший. Звісно, Ґодзілла міг би легко перемогти Старро, поціливши йому в око. Але в монстра DC є в запасі секретна зброя — спори.
Спори Старро не схожі на безпечний пилок, яким розмножуються мохи та папороті. Це його маленькі копії-зірочки, що можуть вільно літати та подібно до лицехапів з «Чужого» присмоктуються до своїх жертв, щоб захопити контроль над нервовою системою та підкорити собі їхні тіла. Якщо хоча б одній з тисяч спор Старро вдалося б причепитися до Ґодзілли, то в короля монстрів, швидше за все, залишилося б небагато шансів на перемогу.
Зефірна людина / Stay Puft Marshmallow Man
Фільми: «Мисливці за привидами» (1984), «Справжні мисливці за привидами» (1986-1991), «Мисливці на привидів» (2016)
На перший погляд, велетенський зефірний чоловічок може здатися досить милим. Та хай його посмішка та пухкі солодкі щічки не вводять вас в оману! Насправді Stay Puft — це втілення зловісного божества Ґозера, відомого ще стародавнім шумерам як «Руйнівник». Він також має славу найсильнішого монстра, з яким коли-небудь стикалися мисливці за привидами з однойменної франшизи Columbia Pictures.
Ґозер наділив «Зефірну людину» своїми паранормальними здібностями, до яких входять міжпросторові подорожі, вміння метати блискавки, змінювати власну форму та керувати погодою. Судячи з подій у «Мисливцях за привидами» 1984 року, розумна купа цукру здається практично невразливою. Єдиний спосіб її перемогти — це знищити портал, через який Ґозер входить у вимір Землі. Але зробити це Ґодзіллі завадить брак протонних пакетів і розуму.
В епічному фентезійному бойовику «Битва титанів» з’являється чимало монстрів з давньогрецької міфології. Та жоден з них не може зрівнятися у своїй смертоносності з дочкою бога моря Медузою. Вона була прекрасною жінкою, поки помста богині Афіни не перетворила її на страшне чудовисько з палючими очима, гострими пазурами та зміями замість волосся на голові.
Ніякі пазурі, звісно, не аргумент проти Ґодзілли масою 90 тисяч тонн. Але в Медузи є здібність, яка переважає весь арсенал радіоактивного ящера — це погляд, що миттєво перетворює будь-кого на камінь. Достатньо буде лише одного такого погляду, щоб перетворити Ґодзіллу на масивну кам’яну брилу посеред океану.
Звичайно, є приклади героїв, які вхитрилися уникнути погляду Горгони. Наприклад, легендарний Персей під час бою з Медузою дивився не на неї, а на її відображення на блискучому щиті. Та при всій повазі до віку та здібностей короля монстрів, він все ж не настільки кмітливий, щоб скористатися подібною хитрою тактикою.
Воно (Пеннівайз) / It (Pennywise)
Фільми: «Воно» (2017), «Воно 2» (2019)
Головний антагоніст однойменного роману Стівена Кінга та низки його екранізацій виглядає як спотворений клоун, який переслідує підлітків у невеличкому американському містечку Деррі. Та це лише зовнішня оболонка. Насправді Пеннівайз — це стародавній монстр, що виник із міжвимірного простору мільйони років тому та живиться найгіршими страхами дітей.
«Воно» володіє цілою низкою унікальних навичок: від здатності довільно змінювати свій вигляд до вміння маніпулювати свідомістю людей і викликати в них моторошні видіння. Але є й набагато гірша новина для Ґодзілли: Пеннівайза просто неможливо вбити.
Тож результат їхнього епічного двобою буде залежати від того, чи здатен радіоактивний ящер відчувати страх. І хоч він має досить хоробрий вигляд, йому, ймовірно, не вдасться зрозуміти справжню природу Клоуна-Танцюриста, щоб нівелювати його паранормальні здібності.
Щось / The Thing
Фільм: «Щось» (1982)
У фантастичному горорі Джона Карпентера «Щось» група дослідників з американської бази в Антарктиді стикається з інопланетним кошмаром. Таємниче «Щось» зі знайденого у кризі космічного корабля заражає людей і тварин, після чого починає повільно замінювати клітини господарів своїми.
До якогось моменту жертви залишаються незмінними зовні, але з часом перетворюються на химерних і несприйнятливих до куль монстрів, які намагаються поглинути все живе. За підрахунками біолога бази, у разі потрапляння на континент паразитам знадобиться лише рік, щоб захопити все живе на Землі.
Чи зможе «Щось» поглинути Ґодзіллу? Мабуть, так, якщо в нього буде достатньо часу. Перевагою короля монстрів є те, що інопланетна істота боїться вогню. І його температурна атака, під час якої плавляться навколишні будинки, буде дуже ефективною. З іншого боку, здатність прибульця мімікрувати дозволить йому підібратись до ящера непоміченим. Не зможе ж той постійно підпалювати геть все навколо себе.
У творах Джона Толкіна створені ще до початку світу величезні вогняні демони балроґи є втіленням пітьми та жаху. Одну з цих величезних істот, як ми знаємо з кінотрилогії Пітера Джексона «Володар перснів», жадібні гноми пробудили у копальнях Морії, після чого вона вступила у двобій з Ґандальфом. І перемогти демона чарівник зміг лише ціною власного життя.
Подібно бунтівним ангелам Балроґи у всесвіті Толкіна впали у тінь та полум’я з небес. Тому вони не лише старші за драконів, але й володіють непідвладними їм магічними силами, які можуть змінювати саму реальність.
Навіть Ґодзілла не здатен перемогти цю стародавню істоту, справжня могутність якої ніколи не була показана на екрані, але змусила найкращого мага Середзем’я використати всю свою силу, щоб зберегти квест Братства.
Найдивовижнішим мешканцем всесвіту «Дюни» Френка Герберта є велетенський піщаний хробак Шай-Хулуд. Це кремнійорганічна істота, яка складається з сотень окремих сегментів в товстій шкіряній оболонці. Кожен з сегментів по суті є окремою істотою зі своєю нервовою системою. Тому вбити хробака майже неможливо: навіть якщо знищити один сегмент, його функції на себе візьмуть інші.
Розмір дорослої особини становить 450 метрів у довжину та 40 у діаметрі. А 80-метрова паща хробака розкривається, наче квітка, що наповнена сотнями гострих як леза зубів. До того ж окремі екземпляри, як той, що на ньому проходив випробування Пол Атрід, можуть бути ще більшими — до півтора кілометра в довжину.
Теоретично це дозволяє великому піщаному хробаку проковтнути Ґодзіллу. Своєю чергою вбити Шай-Хулуда може лише смертельно небезпечна для нього вода, сильніший родич чи якийсь потужний катаклізм, на кшталт ядерного вибуху. Примітно, що обидва монстри мають дуже чутливий слух, тому почують один одного, швидше за все, одночасно.
Далі перевагу отримає Ґодзілла, позаяк може вражати своїм енергетичним струменем ворогів на великій відстані. Атомний подих рептилії може знищити декілька сегментів піщаного гіганта, поки той несеться назустріч. А далі все буде вирішувати його швидкість руху та швидкість «пострілів» Ґодзілли.
Правда не дуже зрозуміло, за яких обставин подібний двобій може відбутися. Адже піщані хробаки мешкають винятково в пустелях планети Арракіс. Водночас Ґодзілла, навпроти, віддає перевагу отруйним для них водним глибинам. Втім, якщо «Король монстрів» та «Володар вічності» колись все ж зустрінуться, це, без сумніву, стане найепічнішою кіноподією усіх часів.
Хижак / Predator
Фільми: «Хижак» (1987), «Хижак 2» (1990), «Чужий проти Хижака» (2004), «Чужі проти Хижака: Реквієм» (2007), «Хижак» (2018), «Здобич» (2022)
Те, що могутній інопланетний мисливець з фантастичного бойовика «Хижак» добряче потріпав нерви герою Арнольда Шварценеггера, ще не робить його автоматичним кандидатом на перемогу над Ґодзіллою. Але на боці войовничого прибульця багато переваг, які варто оцінити.
Так, під час випадкової зустрічі енергетичний промінь морського монстра міг би миттєво перетворити «Хижака» на хмарку молекул. Але на озброєнні останнього є цілий набір футуристичних технологій: міжзоряний космічний корабель, високотехнологічні пастки та сканери, лазерні гармати, невидимість і надпотужні бомби.
Раса «Хижаків» тисячоліттями полює на різноманітних монстрів по всьому космосу. І в разі, коли декілька таких прибульців заздалегідь підготуються до зустрічі з Ґодзіллою, я ставлю на те, що череп розміром з автобус посяде своє місце в їхній колекції кращих мисливських трофеїв.
P.S. Головне, щоб «Хижаки» не надумали гатити по Ґодзіллі ядерними бомбами. По-перше, той не раз витримував термоядерні вибухи потужністю до 15 мегатонн. По-друге, радіація вибуху майже миттєво його зцілює. По-третє, в епіцентрі вибуху Ґодзілла переходить у «термоядерний режим», в якому його розмір і всі характеристики значно зростають.
Калвін / Calvin
Фільм: «Життя» (2017)
У фантастичному фільмі «Життя» 2017 року автоматичний апарат доставляє на борт МКС зразки ґрунту з Марсу. Під час їхнього вивчення екіпаж знаходить перший доказ марсіанського життя — мікроскопічний організм, який називають Калвіном.
У сприятливих умовах Калвін демонструє небачений апетит. Але попри радісний ентузіазм вчених швидко демонструє свою хижу сутність. Що більше він їсть, то більшим і небезпечнішим стає. І зупинити цей процес екіпаж станції просто не в змозі навіть ціною власних життів.
Якщо марсіанська істота стане досить великою, то ніщо не завадить їй з’їсти Ґодзіллу. Ящер своєю чергою не зможе зашкодити Калвіну: до високих температур і радіації той пристосувався у космосі, а потужні удари хвостом навряд чи мають сенс проти аморфної купи слизу, що нагадує медузу з якимись відростками.
Кінг-Конг / King Kong
Фільми: «Кінг-Конг» (1933), «Кінг-Конг проти Ґодзілли» (1962), «Кінг-Конг» (2005), «Конґ: Острів Черепа» (2017), «Ґодзілла проти Конга» (2021), «Ґодзілла та Конг: Нова імперія» (2024)
Кінг-Конг має шанси здолати Ґодзіллу. Адже гігантська мавпа, що обожнює білявок та лазіння хмарочосами, вже багато разів билася з морським монстром раніше та не раз виходила переможцем. Здолати радіоактивного ящера нелегко, але Конг може здобути перемогу завдяки спритності, інтелекту та енергетичній зброї, яку він використовує у фільмах франшизи Legensary’s Monsterverse.
Цікаво, що питання про те, хто насправді переможе у сутичці Кінг-Конга та Ґодзілли, цікавить не лише шанувальників коміксів і фантастики. Відповідь на нього також не дає спокою деяким вченим. Наприклад, зоолог доктор Даррен Неш у своїй статті для BBC Science провів уявний експеримент, щоб за допомогою науки визначити реальний розклад сил у цій парі.
Він вважає, що обидва монстри мають свої сильні сторони, які можуть забезпечити в бою вирішальну перевагу. Конґ швидкий і здатний завдавати потужних ударів своїми 70-метровими руками. Він також може використати інтелект людиноподібної мавпи, щоб заманити суперника в якусь пастку та спрогнозувати його наступні дії.
Але, на думку Неша, перевага все ж залишається на стороні броньованої рептилії з гострими спинними пластинами, які можуть різати метал, та зубчастим хвостом довжиною понад 100 метрів. Дослідник вважає, що удари хвостом не дадуть Конгу шансів підійти на дистанцію близького бою. А на дальній дистанції Ґодзілла буде домінувати завдяки своїм фірмовим енергетичним атакам.
НБУ намагається зупинити безліцензійну роботу цієї компанії громадяни, що скаржилися на цей сервіс, не дуже розуміли, яку операцію здійснюють. Вони хотіли взяти кредит, але отримали борг у криптовалюті, що нашим законодавством заборонено, і ризик незрозумілого курсоутворення. Тому питання роботи з населенням вкрай важливе», – зазначила представниця голови НБУ.
