Застрибуємо в поїзд хайпу, що мчить на тлі початку прокату фільму “Оппенгеймер” (Oppenheimer), і пропонуємо вам матеріал про перше в історії випробування ядерної зброї, яке отримало назву Trinity. А якщо говорити точніше, то про його наслідки для США і сусідніх країн.
Що відомо
У липні 1945 року Роберт Оппенгеймер (Robert Oppenheimer) разом з іншими дослідниками Манхеттенського проєкту готувалися до перших випробувань атомної бомби в пустелі Нью-Мексико. 16 липня було підірвано плутонієву бомбу, яка отримала назву Gadget.
Після вибуху в небо піднявся ядерний гриб заввишки 15-20 км. Лікарі та фізики Манхеттенського проєкту спостерігали за рухом радіоактивної хмари, але їм не вдалося повною мірою оцінити можливе поширення.
Нове дослідження свідчить про те, що хмара й опади зайшли набагато далі, ніж припускали вчені в 1945 році. До речі, наукова робота тільки була відправлена для експертної оцінки. Автори дослідження стверджують, що радіоактивні опади протягом 10 днів після випробування Trinity сягнули 46 американських штатів, а також потрапили до Канади та Мексики.
Крім того, група вчених повторно перевірила інформацію щодо опадів за всіма 93 наземними випробуваннями ядерної зброї в США, що відбувалися в штаті Невада. На основі отриманих даних було створено карту поширення радіоактивних опадів. Надалі команда дослідників хоче вивчити дані щодо випробувань ядерної зброї в Тихому океані.
Лікарі Манхеттенського проєкту знали про існування радіоактивної небезпеки. Але вони вирішили, що під загрозою будуть виключно прилеглі райони. Про це заявив історик-ядерник Алекс Веллерштайн (Alex Wellerstein). Протягом багатьох десятиліть відсутність важливих даних не давала змоги провести коректну оцінку наслідків випробування Trinity.
На момент першого вибуху атомної бомби США не мали станцій моніторингу, яка дозволила б відстежити поширення радіоактивних опадів. Водночас дані про погоду почали збирати тільки через три роки після випробування Trinity. У випадку з тестами, які проводилися в Неваді з 1951 року, справи йдуть краще.
Заповнити прогалини команда вчених спробувала півтора року тому шляхом комп’ютерного моделювання. Пізніше їм дуже допоміг Європейський центр середньострокових прогнозів, який поділився історичними даними погодних моделей на висоті від 9 км над поверхнею Землі.
Як встановили дослідники, Нью-Мексико сильно постраждав від радіоактивних опадів. Траєкторія хмари поширилася переважно над північним сходом штату, а ще одна частина протягом кількох днів рухалася на південь і захід від епіцентру вибуху. У деяких місцях вміст радіонуклідів досяг рівня, який можна порівняти з Невадою. Ба більше, на Trinity припало 87% усіх опадів, виявлених у штаті Нью-Мексико.
На жаль, люди, які проживали поруч із випробувальним полігоном, не отримали компенсації відповідно до Закону про компенсацію за радіаційний вплив (Radiation Exposure Compensation Act, RECA) 1990 року. Закон передбачає виділення понад $2,5 млрд у вигляді виплат для працівників атомної промисловості в західній частині США, а також людям, які проживали недалеко від полігону в Неваді.
Мешканці Нью-Мексико були виключені з RECA з невідомої причини. Згідно з переписом населення, 1940 року в радіусі 230 км від полігону проживало до півмільйона людей. Будинки деяких із них знаходилися лише за 20 км. Попри це, влада не попередила цивільне населення про випробування і не забезпечила евакуацію ні до, ні після вибуху атомної бомби.
З 1945 по 1992 рік США провели понад 200 випробувань ядерної зброї. Ступінь шкоди, яку країна завдала сама собі, підриваючи атомні бомби, досі повною мірою не усвідомлена більшістю американців. Насамперед це стосується молодого покоління.
Джерело: The New York Times