Земля «народилася» приблизно 4,5 млрд років тому. Щоб розуміти її довгу історію, вчені вивчають породи та мінерали, з яких вона складається. Скелі в Австралії, одні з найстаріших на Землі, знаходяться за 700 км на північ від міста Перта — їм майже 4 мільярди років. У новому дослідженні вчені знайшли докази існування скель такого ж віку на південь від Перта. Це свідчить, що стародавні породи займають набагато більшу площу, ніж було відомо.
Стародавні скелі Австралії мають вирішальне значення для розуміння ранньої Землі. Вони розповідають про те, як утворилася та еволюціонувала континентальна кора, яка формує основу суходолу. Без неї не було б прісної води, вона багата мінеральними ресурсами.
Більша частина давньої континентальної кори глибоко похована або сильно змінена зовнішнім середовищем. Є лише кілька відкритих ділянок, де дослідники можуть безпосередньо спостерігати її. Щоб зрозуміти вік і склад прихованої кори, вчені покладаються на непрямі методи, такі як вивчення еродованих мінералів, що збереглися в верхніх басейнах, або використання дистанційного зондування. Однак є інший спосіб зазирнути в глибоку кору і, якщо пощастить, навіть дістати зразок.
Кора Землі розрізана жилами магми, які можуть простягатися від її верхньої частини аж до мантії Землі. Ці структури, відомі як дайки, можуть виникати з глибини щонайменше 50 км. Вони можуть транспортувати невеликі кількості мінералів із глибини на поверхню, де їх можна знайти та дослідити. Вчені виявили докази існування давніх похованих скель, датуючи зерна циркону з однієї з цих дайків.
Циркон містить незначні кількості урану, який з часом розпадається з утворенням свинцю. Точне вимірювання співвідношення свинцю та урану в зернах циркону дозволяє визначити, як давно це зерно кристалізувалося. Метод показав, що досліджені кристали циркону датуються 3,44 млрд років.
Циркон інкапсульований в інший мінерал, титаніт, який хімічно стабільніший, ніж циркон. Стійкість титанітової броні захищала стародавні кристали циркону від змін хімічних речовин, тиску та температури, коли дайки рухалася вгору. Неекрановані кристали циркону в дайку були сильно змінені під час подорожі та втратили ізотопні записи.
Дайк, сам по собі датований приблизно 1,4 млрд років, запропонувала унікальне вікно у стародавню кору, яке інакше залишилося б прихованим. Однією з причин важливості розуміння глибинної кори є те, люди часто знаходять метали на кордонах між блоками цієї кори. Картографування цих блоків може допомогти визначити зони для дослідження потенціалу їхнього видобутку.
Внутрішнє ядро Землі сповільнюється — тривалість доби може змінитися
Джерело: The Conversation