Зразки марсіанського каміння, які подолали 381,42 мільйона кілометри у космосі, діставшись нашої планети, спантеличили експертів — головним чином тому, що вони не такі старі, як очікувалось.
Вважається, що поверхня Марсу набагато старша за уламки, що впали на нашу планету і вік яких складає мінімум 200 мільйонів років.
Шерготтит — різновид багатої металом марсіанської породи, утвореної під час вулканічної активності.
«З певних хімічних характеристик ми знаємо, що ці метеорити точно походять з Марса», — каже вулканолог Бен Коен з Університету Глазго, який керував дослідженням.
Парадокс віку шерготтитів
На Землі ідентифіковано понад 70 000 метеоритів і, як вважається, приблизно 358 з них походять з Марса. Внаслідок «ударних подій» на планеті каміння було викинуло в космос, далі оберталося у Сонячній системі й через мільйони років впало на Землю.
Марсіанські метеорити, як правило, групуються в три основні категорії (до четвертої входять ще «некласифіковані») — найрідкісніші, хассініти, яких за весь час виявили лише два; нахліти, утворені приблизно 1,3 мільярда років тому під час виверження вулканів на Марсі; та найпоширеніші, шерготтити, які складають 3/4 від усього класифікованого марсіанського каміння.
Під час вивчення останніх вчені стикнулися з віковим парадоксом, який розтягнувся від 4 мільярдів до менш ніж 200 мільйонів років. Це створило проблему: якщо поверхні Марса в середньому мільярди років, то як шерготтитові метеорити можуть бути такими молодими?
Марсіанські метеорити історично датували за допомогою низки методів, і один з таких вимірює швидкість розпаду ізотопу калію-40 до аргону-40.
«Існує п’ять потенційних джерел аргону, які можуть міститися в шерготтитах (на Землі таких три), і ці два додаткові джерела ускладнюють дослідження», — каже Бен.
Вчені поєднали аргон-аргоновий метод із сучасним обладнанням і технологіями, помістивши маленькі шматочки марсіанського каміння у дослідницькому ядерному реакторі — щоб якомога точніше виміряти концентрацію аргону, а потім побачили, у якому віці уламки повернулися, і він був дійсно доволі молодим.
Одна з теорій, висунутих під час дослідження, припускає, що Марс атакували астероїди, які розкололи поверхню та зрушили її з місця настільки, що спричинили викид у космос молодшого каміння з середини.
«Їх викинуло з Червоної планети в результаті масштабних зіткнень, які утворили великі кратери. Але на Марсі є десятки тисяч ударних кратерів, тому ми точно не знаємо, з якого регіону планети походять метеорити. Одна із найкращих підказок, якою можна скористатися, щоб визначити їхнє джерело, — це вік зразків», — додає Коен.
Дослідження було опубліковано в журналі Earth and Planetary Science Letters.