Перша в Китаї плавуча вітрова електростанція з натяжною платформою (TLP) увійшла в експлуатацію цього тижня в четвер, що стало важливим кроком у розвитку глибоководної відновлюваної енергетики. Згідно із заявою Китайської національної офшорної нафтової корпорації (CNOOC), 16-мегаватна платформа Haiyou Anlan підключена до енергосистеми нафтового родовища Луфен і постачає відновлювану електроенергію безпосередньо для морського видобутку нафти.
Цей проєкт є першою в Китаї плавучою вітровою платформою TLP та найбільшою у світі за встановленою потужністю турбін. Вона розташована далі від берега та в глибших водах, ніж будь-яка подібна вітрова установка TLP. Побудована для роботи з тайфунами 17-го рівня, платформа демонструє прогрес Китаю в технології плавучих морських вітрових електростанцій і може допомогти майбутнім проєктам глибоководних вітрових електростанцій.
Створено для глибоких вод та екстремальних погодних умов
Платформа Haiyou Anlan розташована в басейні гирла річки Перлин, приблизно за 200 кілометрів на південний схід від Шеньчженя в провінції Гуандун. Платформа знаходиться на глибині близько 136 метрів і приблизно за 136 кілометрів від узбережжя. Споруда майже така ж висока, як 110-поверховий будинок, і на ній встановлена вітрова турбіна потужністю 16 МВт, стійка до тайфунів. За даними CNOOC, об’єкт розрахований на термін служби 25 років і витримує потужні тайфуни 17-го рівня.
Після повноцінного запуску платформа повинна виробляти близько 54 мільйонів кіловат-годин електроенергії щороку для нафтового родовища Луфен. Очікується, що це дозволить щорічно заощадити близько 15 000 кубічних метрів мазуту та скоротити викиди вуглекислого газу приблизно на 35 000 метричних тонн.
Плавуча конструкція вирішує проблеми морського інженерного забезпечення
На відміну від традиційних фундаментів для морських вітрових електростанцій, які закріплені на морському дні, платформи з натяжними опорами плавають на плавучих корпусах, що утримуються на місці вертикальними натяжними тросами, закріпленими на океанському дні. Така конструкція забезпечує стабільність платформи та обмежує її рух під впливом хвиль і течій.
“У порівнянні з напівзанурюваними плавучими платформами системи TLP використовують менше сталі на кожен мегават встановленої потужності, займають менше морського простору та є стабільнішими. Попри ці переваги, ця технологія все ще залишається однією з найскладніших серед плавучих офшорних вітроенергетичних систем, оскільки вимагає надзвичайно точної інженерії та монтажу”, — пише Interesting Engineering.
Haiyou Anlan важить близько 7 800 тонн і охоплює площу, що приблизно дорівнює 7,5 стандартним футбольним полям. У CNOOC повідомили, що для проєкту були розроблені високоміцні системи швартування, високоточна технологія закріплення якорів і система будівництва із застосуванням кількох типів обладнання. Інженери також використали тривимірну систему моделювання морських умов, щоб забезпечити підводні з’єднання з точністю до міліметра під час встановлення.
Експерти бачать потенціал далеко за межами прибережних вітрових електростанцій
Директор Китайського центру досліджень енергетичної економіки при Сяменьському університеті Лінь Боцян зазначив, що цей проєкт є важливим технологічним проривом і вказує на майбутній напрямок розвитку офшорної вітроенергетики, повідомляє Global Times. Плавучі вітроенергетичні системи дають змогу вийти за межі прибережного освоєння та використовувати сильніші вітрові ресурси в глибших і віддаленіших морських районах.
“Хоча ключові технології для великих турбін і плавучих платформ у Китаї вже є зрілими, головною проблемою залишаються витрати”, — зазначив Лінь. — “Ширше значення проєкту полягає в розширенні постачання “зеленої” електроенергії до східної частини Китаю. Понад 80% вітрових і сонячних ресурсів країни зосереджені в західних регіонах, тоді як основні центри споживання електроенергії розташовані на сході. Тому розвиток офшорної вітроенергетики далі від узбережжя може наблизити чисту електроенергію до головних центрів попиту та зменшити залежність від її передачі на великі відстані із західних регіонів Китаю.”
Китай також продовжує розширювати свою галузь виробництва екологічно чистого палива. Згідно зі звітом, оприлюдненим у середу Національним енергетичним управлінням, станом на кінець 2025 року країна мала річні виробничі потужності “зеленого” палива на рівні приблизно 8 мільйонів тонн нафтового еквівалента, включаючи “зелений” метанол, “зелений” аміак і екологічно стале авіаційне паливо.
Китай запустив серійне виробництво першої у світі літаючої вітротурбіни на 3 МВт
Джерело: Interesting Engineering
