17 липня на екрани кінотеатрів повернулася популярна слешер-франшиза 90-х «Я знаю, що ви скоїли минулого літа», наразі вже з четвертим фільмом. Поряд з новими дійовими особами — компанією недолугої молоді, яка вирішила приховати спровоковану кимось з них летальну ДТП і жити собі далі — до серії повернулися її ветерани Дженніфер Лав Г’юїтт та Фредді Принц-молодший. В цьому огляді з сумом констатуємо, що деяким привидам з далекого минулого краще взагалі не повертатися.

Плюси:

кілька захопливих сцен, зокрема автентичних для жанру слешера;

Мінуси:

знову нам пропонують спостерігати за тим, як черговий маніяк розбирається з купкою чергових нецікавих бовванців, і виглядає це дуже безідейно; те, як сценаристи обходяться зі старими героями, виглядає знущанням; фінальні твісти жалюгідні; камео погано реалізоване; слабенький гумор;

4/10

Оцінка
ITC.ua

«Я знаю, що ви скоїли минулого літа» / I Know What You Did Last Summer

Жанр слешер
Режисерка Дженніфер Кейтін Робінсон
У ролях Медлін Клайн, Чейз Суї Вондерс, Джона Гауер-Кінг, Фредді Принц-молодший, Дженніфер Лав Г’юїтт, Біллі Кемпбелл, Остін Ніколс
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2025
Сайт IMDb, офіційний сайт

Після однієї пафосної урочистості компанія шкільних друзів відправляється дивитися на феєрверки. Зупинившись на узбіччі, один з молодиків починає дуркувати прямо посеред дороги, що призводить до аварії. Авто невідомого водія зривається у прірву, а група ошелешених хлопців і дівчат вирішує нікому не розповідати про цей випадок і забути про нього, як про дурний сон.

Наступного літа життя героїв перетворюється на пекло, коли білявка Даніка, яка настирливо намагається вискочити заміж, отримує тривожну записку з тим самим написом «Я знаю…» і далі по тексту. Не забариться і поява маніяка-рибалки з хрестоматійним гаком м’ясника напереваги. Тепер приреченим буде точно непереливки.

На хвилі успішного постмодерністського переосмислення слешера, влаштованого Весом Крейвеном у його культовому «Крику» (1996), стало зрозуміло, що безжальні маніяки, які ганяються за переляканими школярами, досі можуть бути цікавими глядачу. Роком пізніше вийшла перша частина «Я знаю, що ви скоїли минулого літа», сюжет якої ґрунтувався на однойменному романі Лоїс Дункан. Примітно, що сценаристом обох молодіжних жахастиків виступив Кевін Вільямсон, проте, на відміну від крейвенівського хіта, цього разу на перевинайдення велосипеда ніхто не претендував.

Насправді фільм виявився досить посереднім, але на тлі зародження жанрової активності та симпатичних акторів у кадрі він став комерційним хітом, тож продовження не змусило себе довго чекати. Але краще б його не було. «Я досі знаю, що ви скоїли минулого літа» (1998) повернув в обойму Дженніфер Лав Г’юїтт та Фредді Принца-молодшого та разом з тим скидався на зроблену нашвидкуруч автопародію. А про дурнуватий триквел «Я завжди знатиму, що ви зробили минулого літа», який вийшов у 2006-му одразу на відео і привніс у міфологію недоречні елементи надприродного, у пристойному суспільстві згадувати не прийнято.

Як доказ сьогоднішньої трендовості жанру беремо також до уваги одвічне протистояння Лорі Строуд та невмирущого Майкла Маєрса у «Хелловіні». Криваве розпилювання тіктокерів Шкіряним обличчям у «Техаській різанині бензопилою» зразка 2021 року. Експлуатацію клоунів («Жахаючий», «Клоун Френдо»). Ну і як не згадати про успіх нещодавнього «Пункту призначення: Родове прокляття» — ще одного молодіжного горору давно минулої епохи, про яку так люблять згадувати міленіали.

І це не кажучи про дрібніших жанрових представників, які систематично з’являються на екранах і нерідко розбавляють побігеньки від маніяка класичними тропами з інших напрямів кіно, як от «день бабака» («Щасливий день смерті»), обмін тілами («Химери»), подорожі у часі («Абсолютний вбивця», «Часовий зріз») тощо.

Тож у контексті ризиків автори новітньої версії мали б почуватися спокійніше за своїх попередників. Якщо у 97-му ті орієнтувалися на шалений успіх «Крика» та ім’я Кевіна Вільямсона в сценаристах та й тільки, то нинішні кінороби виступають на куди безпечнішій території. Або, якщо хочете, на добряче протоптаній жанровими побратимами стежині. Та й гру на ностальгічних почуттях глядачів ніхто не скасовував.

Тобто 28 років по тому практично нічого не змінилося. Знову тут у нас компанія молодих бовдурів, гра в кішки-мишки з таємничим убивцею, кілька кривавих розправ, велике викриття у фіналі. Занавіс. Це настільки ледаче і банальне ніщо, що навіть умільцям з «Дуже страшного кіно» не буде над чим пожартувати.

Щодо використання персонажів, як старих, так і нових, стрічка наступає рівно на ті ж граблі, що і численні попередники. Молодь тут як завжди безпорадна, а запрошені для галочки ветерани — кричуще зайві, адже існують у сюжеті суто заради ностальгії за часами, «коли трава була зеленіша і кіно знімали краще». Таким чином марні пенсіонерські виступи добре знайомих облич провокують емоції кардинально протилежні тим, які намагалися викликати творці. Здебільшого це злість і розчарування.

«Вона така сексуальна. Шкода, що мертва» — зізнається одна з персонажок стосовно Гелен Шиверс у виконанні Сари Мішель Ґеллар. Здавалося б, давно беззаперечно померла і ця франшиза, та ба, знайшлися ентузіасти, що дістали її трупик з затишної труни. Доцільність затії вкрай сумнівна, тож лишається тільки сподіватися, що наступного літа повертатися у злощасний Саутпорт нікому не доведеться.

Adblock test (Why?)

OPPO K13 Turbo Pro. Джерело: OPPO

Уже завтра – 21 липня – OPPO представить у Китаї два нові смартфони – K13 Turbo і K13 Turbo Pro. Одразу два авторитетні інсайдери – Digital Chat Station і Panda is Bald – опублікували докладні характеристики гаджетів, і вони виглядають цілком конкурентоспроможними.

Що відомо

Обидва пристрої отримають 6,8″ OLED-дисплей з роздільною здатністю 1.5K і частотою оновлення 144 Гц.

OPPO K13 Turbo працюватиме на чипсеті MediaTek Dimensity 8450, а версія Turbo Pro – на процесорі Snapdragon 8s Gen 4. Об’єм оперативної пам’яті становитиме до 16 ГБ, сховище – до 1 ТБ.

Смартфони отримають акумулятор ємністю 7000 мАг з підтримкою швидкої зарядки потужністю 80 Вт. Заявлено захист від води і пилу за стандартами IP66, IP68 і IP69.

Під екранами розташований сканер відбитків пальців і передбачена вбудована система активного охолодження з вентилятором.

OPPO K13 Turbo і K13 Turbo Pro запропонують фронтальну камеру на 16 МП і подвійну основну: 50 МП основний модуль і 2 МП додатковий сенсор.

Очікується, що вага пристроїв складе близько 208 г, товщина – 8.31 мм. Кольорові варіанти: чорний, білий і фіолетовий для K13 Turbo, а також сріблястий і чорний – для K13 Turbo Pro.

K13 Turbo Pro, за чутками, може вийти на глобальний ринок уже в серпні або вересні. Інформації про міжнародну версію базового K13 Turbo поки немає.

Джерело: Gizmochina

Adblock test (Why?)

17 липня в кінотеатрах розпочався показ фантастичної драми «Життя Чака», сюжет якої заснований на однойменній повісті Стівена Кінга. Вона входить до виданої у 2020 році (а в Україні — роком пізніше видавництвом «КСД») збірки «Якщо кров тече». Ми вже писали рецензію на кіноадаптацію іншого твору з цієї самої збірки «Телефон містера Герріґена» (2022), а сьогодні пропонуємо з’ясувати, якою ж вийшла екранізація другої з чотирьох тамтешніх новел.

Плюси:

захоплива інтрига в першому акті; дивовижний танок Тома Гіддлстона та Анналізи Бассо у другому; дитячий танець також викликає щирий відгук — в третьому (взагалі діти тут — великі молодці);

Мінуси:

дещо наївні філософські меседжі, які лежать на поверхні; у фільмі надто багато млявості, нудьги та оповідальної незбалансованості (третій акт найслабший), особливо як для «дивовижного життєствердного шедевру»; мало Тома Гіддлстона;

6.5/10

Оцінка
ITC.ua

«Життя Чака» / The Life of Chuck

Жанр фантастика, драма
Режисер Майк Фленаґан
У ролях Том Гіддлстон, Джейкоб Трамбле, Чиветел Еджіофор, Анналіза Бассо, Карен Ґіллан, Міа Сара, Марк Гемілл, Меттью Ліллард, Девід Дастмалчян, Нік Офферман (оповідач)
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2025
Сайт IMDb

Увесь світ стрімко котиться у прірву. Повсюдні стихійні лиха вже добряче пошкодили планету. Інтернет не працює (що ми робитимемо без порносайтів, чорт забирай?). Телебачення стало лише доброю згадкою про минуле. Скоро у двері постукає його величність блекаут. Такий невтішний початок миттю нагадує про «Ілюзію безпеки» (2023) — тривожний апокаліптичний трилер, сюжет якого заснований на однойменному романі Румаана Алама, опублікованому, як і збірка Кінга, у 2020-му. Але ця історія не про те.

Якось шкільний вчитель, наче той Нео в очах шкідливого Агента Сміта, містер Андерсон, повертався з роботи додому, поки у тій частині міста ще існувала дорога. Аж раптом його погляд натрапив на дивний рекламний щит з зображенням нічим не примітного офісного працівника середніх років. На ньому красувався напис «Чарльз Кранц: 39 чудових років! Дякую, Чаку!».

Пізніше, на тлі невпинно згасаючого світу, Андерсон, та й усі інші містяни, помічають згадку про таємничого чоловіка буквально усюди. Подяка Чаку звучить по радіо, телебаченню, що не працює, на акуратно прикручених до стовпів вуличних ліхтарів рекламках і навіть літак лишає по собі відповідний напис у небі. То хто ж він у біса такий, цей Чарльз Кранц?

Знаний горормейкер Майк Фленаґан вже не вперше звертається до кінгівської прози — до цього він ставив «Гру Джеральда» (2017) та «Доктор Сон» (2019), а в планах у кінороба значиться серіальна адаптація «Керрі» для Amazon. Нині Фленаґану належало відійти від усього зловісного і лячного так само, як це мінімізував у повісті сам «король жахів», творчість якого славиться не жахами єдиними.

Один з офіційних постерів, на зображенні якого легко вгадується алюзія на «Форреста Ґампа», обіцяв нам «незабутній досвід», «справжнє диво та шедевр», «емоційну епопею», «найкращу екранізацію Стівена Кінга» (десь на цьому моменті дружно зніяковіли «Втеча з Шоушенка» та «Зелена миля») та, увага, «один із найпрекрасніших фільмів, коли-небудь знятих». Ну нічого собі! Але в усіх цих гучних цитатах захоплених оглядачів бозна-яких медіа більше чистого маркетингу, ніж суті. Якщо не сказати, що роблять вони стрічці ведмежу послугу — глянувши на такі безмежно хвалебні відгуки, ні-ні та й почнеш сподіватися на кінематографічне диво. Але воно не стається.

«Життя Чака» позиціюється як кіно життєствердне, насичене виразним філософським підтекстом. Глядачі люблять такі історії, про що свідчать і високі рейтинги на відомих кінопорталах, і приз глядацьких симпатій на Міжнародному кінофестивалі в Торонто. Від них є своя практична користь зараз, в моменті, а от мистецької цінності — небагато. Тому що зміст, сама суть тут очевидна, а філософія, як виявилося, не така вже й глибока. І запаковане усе в недоречно ускладнене оповідання.

Найкраще закладені сенси розтлумачить місцевий слоган розміром з твіт «кожне життя — це дивовижний всесвіт», або ж слова «I contain multitudes» з вірша Волта Вітмена Song of Myself, що згадується напряму. Хіба що можна додати, що кожна мить значуща, а кожна смерть — то не менше ніж кінець світу.

Здебільшого це розмовне кіно, з повсюдним закадровим голосом, а це не дуже добрий знак. Так, гуманістичні пасажі про цінність людського життя, кожне з яких становить окремий всесвіт, сьогодні важливі, як ніколи. Та водночас, на тлі підкріплених «глибокою стурбованістю» світу реалій, коли смерть стала чимось настільки повсякденним і звичним, що аж волосся на дибки стає, розказане у фільмі звучить фальшиво і дещо наївно.

Структурно оповідання складається з трьох актів та вторить оригіналу, починаючи з третього і закінчуючи першим. На початках воно гарно інтригує, адже, як і розгублені персонажі, не знайомий з новелою глядач гадки не має, що це за Чарльз Кранц такий і чому його усміхнене обличчя стало нав’язливим спамом, що транслюється з кожної праски.

Не в останню чергу емоційний сплеск відбувається через різку зміну тональності, коли апокаліптична приреченість з суцільно скорботними обличчями поступається місцем сонячній життєрадісності і навіть комедійності. А вишенькою на торті стане чудовий танець у виконанні Гіддлстона та Анналізи Бассо під барабанне соло Тейлор Гордон, також відомої як The Pocket Queen. Якщо і є причина дивитися кіно, то ось вона.

Фінальний акт, він же перший, виглядає блідо, особливо на тлі попередника. Дитячий танок симпатичний, Марк Гемміл дуже потішний у ролі доброго дідуся, що полюбляє математику і прикладатися до пляшки, однак цього недостатньо, щоб вважати перегляд ну хоча б «незабутнім досвідом». Основна інтрига, знову ж таки, буде такою, якщо ви не читали твір.

Ймовірно, комусь наявних сентиментальності та філософічності цілком вистачить, щоб затишно провести 100 з гаком хвилин біля екрану. Напевно, стрічка прийдеться до душі багатьом, хто не знайомий з новелою. А от глядачу більш прагматичному «Життя Чака» ризикує здатися, дозволю собі процитувати колегу з The Guardian, — «незв’язним фільмом, який так і не піднімається вище філософії підписів в Instagram».

Adblock test (Why?)

Ті військовозобов’язані, які не оновили вчасно свої облікові дані, тепер можуть спати спокійно — штраф за це порушення їм більше не загрожує. Про це повідомили в ТЦК та СП. Проте є кілька нюансів. Тож давайте розбиратися.

Нагадаємо, всі військовозобов’язані повинні були оновити свої військово-облікові дані до 16 липня 2024 року. Це можна було зробити через ТЦК, ЦНАП або в застосунку «Резерв+». Минулого тижня чоловіки та жінки почали масово отримувати сповіщення в «Резерв+» про наявність штрафу за невчасне оновлення даних. При цьому повідомлення отримували навіть ті, хто вчасно виконав вимоги законодавства та оновив дані до 16 липня 2024 року.

Варто зауважити, повідомлення про штрафи від ТЦК за невчасне оновлення даних почали масово приходити саме перед завершенням строку, в який чоловіків можна було притягнути до відповідальності за таке порушення. Частина 7 статті 38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень за статтями 210 й 210-1 може бути накладено не пізніше одного року з дня його вчинення.

Отже, 17 липня 2025 року закінчився строк, коли ще можна було притягти людей до відповідальності за таке порушення. Тепер штраф за це не загрожує. Про це прямо сказав речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін у коментарі ресурсу Telegraf.

Водночас він зауважив, що порушників все одно притягатимуть до відповідальності. Їх можуть штрафувати через інші підстави. Істомін припускає, що більшість чоловіків, які не оновили облікові дані, мають ще якісь порушення — наприклад, не повідомляли про зміну місця проживання або не мали при собі військовий документ. Тож штрафи можуть бути з інших причин.

Також він зауважив, що штрафи, винесені до 16 липня 2025 року, залишаються чинними. Їх все одно доведеться сплатити.

Також у ТЦК нагадують: навіть якщо термін для штрафу за оновлення даних сплив, це не означає, що можна розслабитись. При собі завжди треба мати військово-обліковий документ. Його треба демонструвати працівникам ТЦК та поліції.

І ще Істомін підкреслює, що головна головна мета ТЦК — не штрафувати. Їм важливо, щоб у базах була актуальна інформація. Бо під час війни найголовніше — щоб ЗСУ мали підкріплення.

Що стосується тих, хто все зробив правильно і вчасно оновив дані, проте все одно отримав повідомлення про штраф через застосунок «Резерв+», Міноборони та ТЦК дали поради.

Джерело: Судово-юридична газета

Adblock test (Why?)

Трековий заїзд Bo Turbo. Джерело: Bo Mobility

Британська компанія Bo Mobility, заснована колишніми інженерами Формули-1, представила експериментальний електросамокат Bo Turbo – трековий монстр із двома моторами сумарною потужністю 24 000 Вт і батареєю на 1 800 Вт-год.

Що відомо

На тестах у Гудвуді скутер розігнався майже до 140 км/год. Найближчими місяцями Bo Mobility планує зафіксувати новий світовий рекорд швидкості для скутерів на офіційній трековій сесії, мета – пробити психологічну позначку 160 км/год.

В основі Turbo – двомоторна силова установка гоночного класу, що забезпечує питому потужність вищу, ніж у Bugatti Veyron. Самокат оснащений активним охолодженням (ram-air, як у F1), системою Safesteer, чотирипоршневими дисковими гальмами Hope V4 і посиленою алюмінієвою рамою – все це перенесено з платформи серійного Bo M, але прокачано до межі.

Проєкт створювався не як транспорт “на кожен день”, а як демонстрація інженерних можливостей. Його мета – не просто вразити швидкістю, а продемонструвати, наскільки далеко може зайти мікромобільність, якщо прибрати зі шляху всі обмеження.

Ціна у цього задоволення відповідна – від $29 500, обмежений випуск під замовлення, при цьому покупцям доведеться пройти відбір і довести досвід водіння. Перші екземпляри покажуть у рамках Гран-прі Формули-1 в Мадриді 2026 року.

Джерело: Bo Mobility

Adblock test (Why?)

Головний арт Prince of Persia: The Sands of Time. Джерело: Ubisoft

Скандально-відомий ремейк Prince of Persia: The Sands of Time став одним із найпроблемніших проєктів Ubisoft (хоча й не дотягує до Skull Bones). Гру анонсували ще 2020 року і збиралися незабаром випустити, але індійський підрозділ Ubisoft виконав настільки огидну роботу, що гру довелося передавати офісу Ubisoft Montréal і починати розробку наново.

Нещодавно стало відомо, що нову версію The Sands of Time планують випустити до 31 березня 2026 року, проте тепер з’явилися підстави вважати, що це станеться до кінця 2025 року.

Що відомо

Під час річних загальних зборів акціонерів Ubisoft фінансовий директор Фредерік Дюге (Frederick Duguet) так прокоментував перші результати співпраці з Tencent:

Як ви знаєте, у нас в каталозі є культові бренди, які ми можемо активувати або реактивувати з невеликими інвестиціями. Це стосується ремейка Prince of Persia: The Sands of Time, який вийде дуже скоро.

Фредерік Дюге не конкретизував строки виходу багатостраждального римейка, але багато ігрових журналістів та аналітиків, зокрема й видання PC Gamer, вважають, що Ubisoft постарається випустити Prince of Persia: The Sands of Time Remake до різдвяного сезону 2025 року, оскільки на ці дні традиційно припадають найбільші продажі відеоігор і консолей.

Гра буде доступна на PC, PlayStation 5 і Xbox Series.

Джерело: PCGamer

Adblock test (Why?)

Михайло Федоров, який зараз обіймає посаду першого віцепрем’єра й очолює Мінцифру, повідомив, що планує створити в Україні аналог американського DOGE. Мова йде про Департамент ефективності уряду, який був створений Ілоном Маском й намагався скоротити витрати державного апарату, підвищити його ефективність та оптимізувати роботу. Щоправда не завжди ця бурхлива діяльність давала позитивний ефект, а часто проявлялася у банальному скороченні кількості держслужбовців та працівників контролюючих органів. І от про національну версію DOGE заговорили в Україні.

Про ідею запуску власного Департаменту ефективності уряду Федоров написав у соцмережі Threads:

Він не поділився додатковими відомостями щодо цієї ініціативи. Тому наразі невідомо, в якій саме галузі планується скорочувати видатки.

Нагадаємо, днями в Україні змінився Уряд. І хоча у більшості випадків при владі залишились ті самі обличчя, деякі міністерства зникнуть в результаті поглинання чи об’єднання. Наприклад, це стосується Міністерства національної єдності та Міністерства стратегічних галузей промисловості. А Міністерство економіки поглине два інших міністерства: агрополітики і природних ресурсів. Можливо, саме через ці переформатування і зайшла мова про український аналог DOGE від Михайла Федорова. Новопризначена прем’єр-міністр Юлія Свириденко у своєму виступі також заявляла про «оптимізацію державного апарату» та «повний аудит видатків з метою їх скорочення».

Варто зауважити, результат роботи американського DOGE інколи викликав питання. Про це Федорову нагадали в коментарях до його публікації:

Багато інших коментаторів також висловлювали скепсис щодо ефективності роботи DOGE в США.

Можна пригадати про такі курйози, як пошук «ворожих до Трампа» урядовців за допомогою ШІ, а також скорочення експертів NHTSA, які контролювали безпеку авто в Tesla.

Згодом Ілон Маск пішов з DOGE.

Ілон Маск шукає в DOGE революціонерів з надвисоким IQ — і готовністю працювати 80+ годин на тиждень

Adblock test (Why?)

З 17 липня в кіно стартував прокат кримінального трилера «Кривавий лідер», сюжет якого заснований першочергово на реальних подіях, що стосуються неонацистської терористичної організації The Order, а вже потім — на документальній книзі Кевіна Флінна та Гері Герхардта «Тихе братство» 1989 року. Світова прем’єра стрічки відбулася на 81-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, де вона претендувала на головну нагороду — «Золотого лева». Про що і про кого тут йдеться, а також наскільки цікава ця розповідь — всі подробиці в огляді нижче.

Плюси:

гарний тандем персонажів Джуда Лоу та Тая Шерідана, за який щиро вболіваєш; сповнені напруги, максимально реалістичні та приземлені екшн-сцени; суцільна похмурість доречна в історіях подібного штибу;

Мінуси:

дуже повільний темп оповіді сподобається не усім; антагоніст у виконанні Ніколаса Голта не справляє належного враження; комусь може не вистачити екшену, а комусь — драматичної глибини;

6/10

Оцінка
ITC.ua

«Кривавий лідер» / The Order

Жанр кримінальний трилер
Режисер Джастін Курзель
У ролях Джуд Лоу, Ніколас Голт, Тай Шерідан, Джерні Смоллетт, Елісон Олівер, Марк Марон, Одеса Янг, Філіп Левітскі, Себастьян Піжотт
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2025
Сайт IMDb, офіційний сайт

У 1983 році явно побитий життям агент ФБР Террі Гаск в пошуках хоча б найменшого умиротворення прибуває у містечко Кор-д’Алейн, розташоване серед мальовничих гір штату Айдахо. Там він натикається на листівки, що сповіщають про вищість білої раси, а трохи згодом — на закопане у лісі мертве тіло одного з членів ультраправої організації, очолюваної Робертом Джеєм Метьюзом.

Ці рішуче налаштовані молодики систематично влаштовують теракти та пограбування банків, очевидно, готуючись здійснити щось більш масштабне і вкрай зловісне. Заручившись підтримкою колеги Джоани Карні, а також місцевого заступника шерифа Джеймі Бовена, Гаск щосили намагається вистежити злочинців та покласти край їхнім злодіянням.

Джуд Лоу бере приклад з нещодавнього Ліама Нісона та заводить пишні вуса, і неспроста — все у ньому кричить про архетипний образ досвідченого і безмежно втомленого правоохоронця, який на своєму віку багато чого бачив. Це прекрасно зрозуміло і без натяків на сумний бекграунд, пов’язаний з особистим життям героя, і без безуспішного полювання на оленя, і без демонстрації шрамів на його тілі, і без історії про вистежування мафії, що мала трагічний фінал.

В усіх сенсах на противагу персонажу Джуда Лоу виступає Метьюз у виконанні Ніколаса Голта, який знову постає у лиходійській ролі поряд з божевільним перфомансом у «Супермені». На перший погляд він — зразковий сім’янин, якщо не вважати за щось не зразкове життя на дві сім’ї, навчання свого сина стрільбі з автомата під час сімейного барбекю та читання малому на ніч «Щоденників Тернера» Вільяма Лютера Пірса. Цю червону книжечку ФБР схарактеризувало не інакше як «Біблією правих расистів», а на фінальних титрах глядачу промовисто сповіщають, що цим читвом надихалися і учасники штурму Капітолія у січні 2021 року.

Попри те, що продиратися крізь запропоноване Курзелем повільне оповідання — завдання не з простих, будь-яка тутешня сцена пограбування інкасаторської вантажівки куди напруженіша і захопливіша, ніж уся «Броня», цілком присвячена рівно тому самому. На жаль, екшн-сцен не так багато, як хотілося, але усі вони виконані пречудово, напруги в них більш ніж достатньо.

Єдині, напевно, кому абсолютно байдужі місцеві драми — це величні гори, що розкинулися над містечком Кор-д’Алейн. Та й загалом стрічка наповнена кадрами мальовничих пейзажів, які різко контрастують з суцільною похмурістю та невтішною обстановкою, спровокованою принциповим як ніколи конфліктом.

Назвати «Кривавого лідера» фільмом суто розважальним язик не повернеться, та водночас болюча, зокрема для Штатів, тема тут не розкривається з належною глибиною. Жанрові елементи сусідять із змістовно простим, але складним для сприйняття оповіданням, суть якого лежить на поверхні. Саме тому в багатьох моментах стрічка змусить понудьгувати.

Та головне, ця історія вкотре нагадує, що будь-якого кривавого лідера рано чи пізно чекає заслужений, невтішний кінець — істина, прописана не сценаристами, а самим життям. Хоча, звісно, чим раніше, тим краще.

Adblock test (Why?)

17 липня Epic Games Store оновила щотижневу роздачу — цього разу дарують не чергову інді-гру. Користувачі можуть вихопити Sid Meier’s Civilization 6: Platinum Edition.

Безплатно можна забрати не тільки саму гру, а й усі DLC та два великі розширення. У комплект входить усе: нові цивілізації, лідери, механіки, стихійні лиха, зміни клімату, оновлена дипломатія та інші фішки.

Що саме входить в Sid Meier’s Civilization 6: Platinum Edition

• Базова гра Sid Meier’s Civilization 6
• DLC «Vikings Scenario Pack»
• DLC «Poland Civilization & Scenario Pack»
• DLC «Australia Civilization & Scenario Pack»
• DLC «Persia and Macedon Civilization & Scenario Pack»
• DLC «Nubia Civilization & Scenario Pack»
• DLC «Khmer and Indonesia Civilization & Scenario Pack»
• Розширення Rise and Fall
• Розширення Gathering Storm

Sid Meier’s Civilization 6 відома як одна з частин серії покрокових стратегій, де гравець розвиває світ від кам’яної доби до сучасності. Його задача — виграти одним із доступних способів: через армію, культуру, науку чи дипломатію. Але дуже часто все завершується абсурдом: наприклад, Ганді влаштує ядерну війну. Саме за такий величезний простір для власних рішень гравці полюбили «циву».

Відгуки щодо шостої частини суперечливі. У Steam користувачі оцінили гру на 85%, але нещодавні відгуки гірші — лише 65% позитивних. Також на Metacritic критики виставили 88 зі 100 балів, а користувачі оцінили десь 7,2 із 10. Хтось хвалить гру за глибину й купу можливостей, а комусь здається, що базова версія надто проста і варта уваги лише разом з усіма доповненнями. У будь-якому випадку наразі роздають саме версію з DLC + розширеннями.

Sid Meier’s Civilization VI: Platinum Edition можна забрати безплатно в Epic Games Store до 24 липня, до 18:00 за Києвом.

Adblock test (Why?)

Ugreen MagFlow — магнітний павербанк з підтримкою бездротової зарядки Qi 2.2. На ринку він має з’явитися вже восени.

Пристрій першим пройшов сертифікацію Qi 2.2 від Wireless Power Consortium (WPC), що підтверджується документально. Qi 2.2 — це стандарт бездротової передачі енергії, який було представлено пару років тому. Перша його версія могла заряджати гаджети потужністю 5 Вт, друга 15 Вт, а актуальна (2,2) підвищила заряджання до 25 Вт. Це наразі максимум, але вже відомо, що із часом він зросте до 50 Вт.

Досягається така потужність не тільки більшою ефективністю передачі енергії, а ще й потужними магнітами, які допомагають точно позиціювати пристрої, які заряджаються. Бонусом у цьому випадку також є менший нагрів компонентів. Відомо, що павербанки Qi 2.2 будуть зворотно сумісними, але переваги нового стандарту попереднім пристроям будуть недоступні.

Сам павербанк Ugreen MagFlow має місткість у 10000 мАг. Виглядає сучасно, на торці має невеличкий дисплей із рівнем заряду і додатковий USB Type-C для тих випадків, коли зарядку треба здійснити через кабель.

Проте головною проблемою для зарядного пристрою, поки що є новизна новітнього стандарту. Пристроїв із Qi 2.2 на ринку на цей час взагалі немає, тому і скористатись швидкою бездротовою зарядкою ні з чим. Можливо, нова лінійка Apple iPhone 17 виправить цей недолік.

Те ж стосується й Android-смартфонів. Повну підтримку Qi 2.0 може запропонувати лише один смартфон — HMD Skyline і ще парочка Samsung Galaxy S25 та OnePlus 13 згадуються як сумісні. Окрім цього ходять чутки, що Google Pixel 10 має отримати підтримку Qi 2.0 і Samsung розглядає можливість адаптувати його до своїх нових гаджетів. Про ціну новинки наразі інформації немає.

Джерело: Androidpolice

Adblock test (Why?)