10 листопада 2001 року — дата, що назавжди змінила музичну індустрію. Саме цього дня стартували продажі першого iPod — компактного плеєра від Apple, який дозволяв носити із собою до 1000 пісень. У той час це здавалося чимось неймовірним: 5 ГБ пам’яті у пристрої розміром із колоду карт. Ціна становила $399, а під’єднання здійснювалось через порт FireWire 400, що забезпечував швидку передачу даних.
Перший iPod працював виключно з комп’ютерами Mac під управлінням Mac OS 9.2 або OS X 10.1, що обмежувало аудиторію, але не завадило пристрою стати проривом. Тодішній CEO Apple Стів Джобс представив новинку словами:
“З iPod слухати музику вже ніколи не буде так, як раніше”.
А маркетинг-директор Філ Шиллер додав, що це буде “найкращий подарунок цього святкового сезону для всіх користувачів Mac”.
Хоча на той час на ринку вже існували MP3-плеєри, iPod вирізнявся дизайном, зручністю й обсягом пам’яті. Ключовим елементом став мініатюрний жорсткий диск у формфакторі 1,8 дюйма, створений Toshiba. Саме він дозволив зберігати тисячі треків у кишені. Цікаво, що Apple викупила весь запас цих дисків ще до того, як сам плеєр був готовий.
iPod / Apple
Розробка пристрою тривала лише 10 місяців. Перший рік продажів приніс менше 400 тис. реалізованих iPod, але вже у 2006-му Apple продала майже 40 млн пристроїв. Вирішальним кроком стала сумісність з Windows, яка відкрила шлях до масового ринку. Саме тоді Apple навчилася масштабувати виробництво компонентів, будуючи глобальні ланцюги постачань — досвід, який згодом став фундаментом успіху iPhone.
Популярність iPod також привела до створення iTunes Store — сервісу, що радикально змінив спосіб купівлі музики. Поки Napster руйнував індустрію піратством, Apple запропонувала просту, легальну та зручну альтернативу. iTunes став основою цифрової музики, а iPod — її обличчям.
Білими навушниками з фірмовими дротами користувався весь світ. Вони стали частиною попкультури, модним аксесуаром і символом епохи. І саме слово “подкаст” народилось завдяки цьому пристрою.
Під час оголошення про завершення епохи віцепрезидент Apple Грег Джосвяк зазначив:
“Дух iPod живе у кожному нашому пристрої — від iPhone до Apple Watch і HomePod”.
Наступного року iPod святкуватиме 25-річчя. Apple вже працює над розумним домашнім хабом із музикою, дисплеєм і підтримкою застосунків — і не виключено, що компанія знову згадає легенду, з якої все починалося.
iPod не просто змінив те, як ми слухаємо музику — він змінив саму культуру споживання контенту. Саме цей пристрій дав Apple перше відчуття масового успіху, навчив компанію мислити глобально й створив підґрунтя для появи iPhone. Його епоха завершилася, але вплив — живе в кожному гаджеті, який ми тримаємо в руках.
Дослідники з Массачусетського технологічного інституту (MIT) проаналізували мозок людини з браком сну та встановили, чому нам так важко сконцентруватись, якщо ми не виспались.
Сканування мозку демонструють, що під час сну відновлюються нейрони та кровоносні судини, а за допомогою рідини з організму виводяться зайві продукти життєдіяльності. Дослідники з MIT виявили, що в людини з дефіцитом сну мозок намагається очиститись навіть під час неспання. Зазвичай подібне очищення має відбуватись під час глибокого сну, коли хвилі спинномозкової рідини вимивають з мозку продукти життєдіяльності.
Однак якщо людина недостатньо спить, очищення відбувається у той час, коли вона активна. Саме через це концентрація уваги може бути послабленою. Для вивчення цього процесу дослідники спостерігали за 26 добровольцями, кожен з яких двічі проходив тестування.
Після позбавлення сну потік спинномозкової рідини демонструє великі низькочастотні хвилі, характерні для періоду неспання/ Nature Neuroscience
Перше тестування проводилось після повноцінного нічного сну, ще одне — після ночі без сну. Вчені спостерігали за станом мозку добровольців за допомогою швидкої форми МРТ для відстеження кровотоку та руху рідини, ЕЕГ для вимірювання активності мозкових хвиль, пупілометрії для визначення рівня пильності щодо реакції очей та поведінкових тестів для виявлення випадків втрати уваги.
Вчені виявили, що кожен раз, як хтось з добровольців втрачав увагу та пильність, через мозок проходила хвиля спинномозкової рідини, імітуючи цикл очищення під час глибокого сну. Коли учасники на короткий час втрачали концентрацію, дослідники помітили кілька змін в організмі одночасно. Рідина, що очищує мозок, витікала кожного разу під час втрати уваги, та потім поверталась назад разом з концентрацією.
Дослідники переконались, що коли втомлений мозок втрачає концентрацію, хвилі рідини проносяться по ньому. Кожна втрата концентрації відображає зміщення фокуса в усьому тілі, подібно до того, як мозок короткочасно занурюється в стан, подібний до сну, при цьому все ще не спить. Це усунення викликає як приплив рідини, так і зниження продуктивності.
“Якщо ви не спите, хвилі спинномозкової рідини починають впливати на ваш стан, коли зазвичай ви їх не відчуваєте. Однак вони супроводжуються втратою уваги, увага слабшає в ті моменти, коли ви відчуваєте ці хвилі руху рідини. Результати показують, що на момент втрати уваги ця рідина фактично виштовхується з мозку. А коли увага відновлюється, вона втягується назад”, — пояснює науковиця з Інституту медичної інженерії та науки MIT та Дослідницької лабораторії електроніки Лора Льюїс.
На думку дослідників, коли мозку бракує сну, він намагається компенсувати втрачений на відпочинок час під час неспання. Провали уваги людей, які страждають від браку сну, супроводжуються каскадом тілесних змін. Дихання сповільнюється, пульс падає, а зіниці звужуються приблизно за 12 секунд до виходу рідини, що промиває.
Окремі позитивні та негативні нейроваскулярні та спинномозкові хвильові події пов’язані з падінням уваги та відновленням уваги/Nature Neuroscience
Порушення уваги пов’язані з глобальною нейроваскулярною подією і масштабним переміщенням мозкової рідини. Якщо мозку бракує сну, він переходить у субоптимальний стан уваги, що проявляється як динамікою рідини, так і поведінковими порушеннями.
За словами Лори Льюїс, дослідників здивувало, що цей процес проявляється у масштабах всього організму. Дослідники вважають, що тісний зв’язок між втратами уваги та змінами функцій організму, такими як потік рідини, частота серцевих скорочень та пильність може вказувати на єдину систему контролю в мозку.
“Ці результати говорять нам про те, що існує єдиний контур, який керує як тим, що ми вважаємо високорівневими функціями мозку, нашою увагою, нашою здатністю сприймати світ і реагувати на нього так і такими дійсно базовими фундаментальними фізіологічними процесами, як гідродинаміка мозку, кровотік по всьому мозку та звуження кровоносних судин”, — пояснює Лора Льюїс.
У цьому дослідженні вчені не виявили точний нейронний контур, відповідальний за перемикання між увагою та змінами у тілі. Однак вони припускають, що ним може виявитись норадренергічна система. Ця система використовує хімічний посередник — норадреналін для контролю уваги, пильності, частоти серцевих скорочень та циркуляції рідини. Інші дослідження показали, що ця система природно активізується під час сну, що робить її вельми ймовірною причиною контролю подібних перемикань, що спостерігаються при провалах уваги.
“Генератор зв’язку”: українцям платитимуть за живлення базових станцій у час блекаутів / Мінцифри
Під час масштабних відключень світла зв’язок стає критично важливим. Від нього залежать вирішення робочих питань, виклики швидкої, екстрені повідомлення, робота служб тощо. Щоб підтримати роботу мобільних мереж в умовах відключень, Мінцифри запустило проєкт “Генератор зв’язку”, який об’єднує власників генераторів і мобільних операторів.
Як працює “Генератор зв’язку”
Власники генераторів потужністю від 7,2 кВт можуть передати своє обладнання в “оренду” для живлення базових станцій мобільних операторів під час відключень енергопостачання. За це передбачена оплата від 110 до 140 грн за годину роботи.
Для прикладу: за 12 годин безперебійного живлення однієї вишки фізична особа отримає приблизно 1320 грн, а юридична — близько 1720 грн. Тобто генератор не просто стоїть без діла, а фактично допомагає підтримувати стабільну роботу мереж мобільного зв’язку та одночасно приносить дохід власнику.
Однак варто зауважити, що за умовами програми “Генератор зв’язку” саме власник обладнання заправляє та обслуговує його самостійно. Наприклад, якщо дизельний генератор потужністю 8 кВт споживає близько 2 літрів палива за годину роботи, а ціна дизеля на АЗС становить близько 60 грн за літр, то лише витрати на паливо становитимуть близько 120 грн на годину. Ще варто також враховувати вартість обслуговування та зносу (амортизації) обладнання. При оплаті від 110 до 140 грн за годину, є великий шанс спрацювати собі в мінус.
Як долучитися
Зацікавлені особи повинні переконатися, що вони мають відповідний генератор — він має бути не менше 7,2 кВт потужності і доступний для підключення. Якщо обладнання відповідає вимогам, необхідно зателефонувати на гарячу лінію за номером 0 800 33 63 63 28 (з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00).
Оператор допоможе знайти найближчу базову станцію, розрахує орієнтовну оплату та передасть ваші контакти мобільному оператору. Далі оператор зв’яжеться з вами, перевірить технічні можливості, погодить умови та укладе офіційний договір.
Заправка та обслуговування генератора — на вашому боці, а технічне підключення до базової станції — відповідальність оператора.
До програми “Генератор зв’язку” можуть долучитися:
Фізичні особи — просто укладають договір з оператором, податки сплачує оператор.
ФОП на загальній системі або 3-й групі — потрібен один із КВЕДів 33.14, 43.21 або 77.39 (за потреби його можна швидко додати в “Дії“).
Юридичні особи — також із відповідними КВЕДами (33.14, 43.21, 77.39) та договором з оператором.
Нагадаємо, минулого року Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку) зобов’язала операторів мобільного зв’язку збільшити час автономної роботи обладнання під час відключень енергопостачання.
Oppo розкрила офіційну інформацію та дату презентації лінійки смартфонів середнього класу Reno 15 і Reno 15 Pro.
Що відомо
Серія дебютує в Китаї 17 листопада, строки глобального релізу поки не оголошуються.
Старша модель Reno 15 Pro отримає 6,78″ OLED-дисплей з роздільною здатністю 1.5K і буде оснащена акумулятором ємністю 6300 мА·год з підтримкою дротовою зарядкою потужністю 80 Вт і бездротовою зарядкою потужністю 50 Вт.
Покупцям запропонують Oppo Reno 15 Pro у кольорах Starlight Bow, Honey Gold і Canele Brown та в наступних конфігураціях пам’яті: 12 ГБ + 256 ГБ, 12 ГБ + 512 ГБ, 16 ГБ + 512 ГБ і 16 ГБ + 1 ТБ.
Reno 15 буде оснащено екраном з діагоналлю 6,59″, а ємність акумулятора поки не розкривається, але очікується, що можливості зарядки будуть такими ж, як у Pro-версії.
Oppo Reno 15 буде доступний у трьох кольорах: Starlight Bow, Aurora Blue і Canele Brown та в наступних конфігураціях пам’яті: 12 ГБ + 256 ГБ, 12 ГБ + 512 ГБ, 16 ГБ + 256 ГБ, 16 ГБ + 512 ГБ і 16 ГБ + 1 ТБ.
Лінійка працюватиме на Android 16 з оболонкою ColorOS 16. Очікується, що обидва смартфони будуть оснащені чипсетом Dimensity 8450.
Смартфони отримають плоский екран з тонкою рамкою (товщина всього 1,15 мм) та корпус зі ступенем захисту IP68/69.
Згідно з витоками, модуль камер смартфонів серії Reno 15 включатиме 200 МП основний сенсор Samsung HP5, 50 Мп надширококутний об’єктив і 50 Мп перископічний телеоб’єктив.
З 6 листопада в кіно можна подивитися науково-фантастичний бойовик “Хижак: Дикі землі” — вже сьомий фільм про інопланетного мисливця та дев’ятий з урахуванням кросоверів з “Чужим”. Про усе, що відбувалося з “Хижаком” до цього фільму, ви можете дізнатися в нашому довгочиті, присвяченому культовій серії. Сьогодні ж поговоримо про нові пригоди прибульця — як вони виглядають, як розширюють міфологію і головне — наскільки захопливі.
Плюси:
велика кількість захопливого екшену; яскравий і продуманий світ; цікавий концепт з яутжа як головним героєм; персонажі, які не лишають байдужим; приємні відсилки до класичних фільмів про Хижака та Чужого;
Мінуси:
гумор здається не завжди доречним; один з персонажів викликає неоднозначну реакцію (та водночас його важливість для історії не піддається жодним сумнівам); дещо зім’ята кінцівка;
7.5/10
Оцінка ITC.ua
“Хижак: Дикі землі”/ Predator: Badlands
Жанр науково-фантастичний бойовик Режисер Ден Трахтенберг У ролях Ель Фаннінг, Дімітріус Колоаматанґі, Рубен Де Йонг, Кемерон Браун, Майк Хомік Прем’єра кінотеатри Рік випуску 2025 Сайт IMDb, офіційний сайт
Низькорослий, але завзятий молодий яутжа Дек прагне довести усім, що гідний бути членом свого клану. Тому і планує вирушити на небезпечну планету Генна, щоб вполювати непереможного монстра Каліска та повернутися додому з трофеєм. Про це він домовляється зі своїм братом Квеєм, однак у плани втручається батько хлопців, котрий до того ж є ватажком племені. Дуже-дуже лихий і зловісний, він наказує Квею розправитися з недолугим коротуном, бо той заслабкий і взагалі — ганьба родини. Але Квей робить все від себе залежне, щоб Дек таки отримав шанс показати свою профпридатність.
Напевно, Ден Трахтенберг не геній, але точно рятівник культової і дорогої серцю багатьох глядачів франшизи. Своєю “Здобиччю” три роки тому він повернув у неї віру, а зараз доводить, що серія цілком життєздатна, якщо грамотно з нею працювати.
Вперше Хижак постає перед глядачем протагоністом. Попри свій кодекс принципового одинака, він заручається підтримкою добряче пошарпаного синтетика Тії. Вона опинилася на планеті внаслідок експедиції відомої усім шанувальникам франшизи “Чужий” компанії Weyland-Yutani — остання і сюди закинула свої загребущі лапи. Щось подібне ми бачили у першому “Чужому проти Хижака”, де спрацювала формула “ворог мого ворога — мій друг” і головна героїня об’єднала зусилля з яутжа на ім’я Шрам, щоб дати бій ксеноморфам та їхній Королеві.
Але творці стрічки пішли ще далі та наділили зазвичай мовчазного мисливця власною мовою і розвитком характеру, в той час, як для людей в кадрі місця не знайшлося. І ця концепція дійсно спрацювала. Іноді присутність homo sapiens і справді не обов’язкова — згадайте, наприклад, наскільки вони губилися на тлі епічних розбірок кайдзю в “Ґодзіллі та Конґу”. У “Диких землях” такий хід цілком обґрунтований, адже Дек та Тія — справді емпатійний союз, навіть більш людяний, ніж механістична взаємодія в багатьох сучасних блокбастерах.
Що-що, а нудьгувати під час перегляду точно не доведеться. Вже на самому початку ми стаємо свідками битви Хижаків на світлових мечах, і заданий динамічний темп практично не зменшуватиме обертів протягом усього хронометражу. Буде тут і власна версія Джар-Джар Бінкса, коли ми вже для чогось згадали класику Джорджа Лукаса, і це різко контрастує з показною серйозністю самого Хижака. Якщо не сказати, що сильно порушує відчуття суцільної загрози.
Планета Генна, окрім того, що дуже гарна, настільки ж й небезпечна — прикінчити кожного нерозторопного роззяву може навіть звичайна трава, де мирно пасуться представники місцевої фауни. Ледь не на кожному кроці стражденних чекатиме якась підступна пастка. Наплічної гармати і фірмового камуфляжу в Дека немає, тож і розраховувати доведеться на підручні засоби.
Розряджає насичену яутжівським пафосом атмосферу героїня Ель Фаннінг. З позиції балакучості вона цілком може посперечатися з Дедпулом. В контексті приємних оку фанатів реверансів — передати привіт розтерзаному Королевою Чужих андроїду Бішопу з культового сиквела Кемерона. Звідти ж сюди перекочував ще один невід’ємний елемент — механічний навантажувач, в який колись комфортно вмостилася пані Елен Ріплі.
Очевидно, що тут в нас чергова історія про аутсайдерів, відкинутих “своїми”. В певній мірі про те саме був і крінжовий “Хижак” (2018) Шейна Блека. Та творіння Трахтенберга, на щастя, вельми далеке від дурнуватого попередника. Навіть прояви не завжди доречного гумору у “Диких землях” не тригерять. Особливо з огляду на пропрацювання персонажів. Їхня сила — у єдності. І саме розуміння цього, яке поступово приходить до неприступного, відчуженого Дека, робить його таким симпатичним. Як би це не звучало щодо ікластої почвари.
Щодо м’ясистого екшену (а тут він саме такий — відсутністю людей творці вбили одразу двох зайців, подарувавши нам відрубані кінцівки і голови та водночас отримавши потрібний для заробітку рейтинг PG-13), то Трахтенберг довів свою спроможність ще у “Здобичі”. Але там він був обмежений у фінансуванні; натомість зараз отримав значно солідніший бюджет, який дійсно дозволяв фантазії розігратися (фінт з ногами, правда, вже трохи перебір). І кожен цент, є впевненість, був витрачений недарма.
Та головне, що нові пригоди Хижака та його малоймовірних супутників — нехай і одноразова, але класна ескапістська розвага. Події відбуваються стрімко, запропонований сетинг приємно пестить око, динаміка розвитку стосунків героїв робить просту історію на диво людяною. Особливо як для тої, де немає власне панівного виду планети Земля. Підкріплюється дійство доладним саундтреком.
В попередніх статтях на сайті, присвячених кіно (наприклад, ось тут), ми писали, що Арнольд Шварценеггер дав своє благословення відповідальним за новітню версію “Людини, що біжить”. Цікаво простежити, чи не станеться раптом так, що легенда бойовиків благословив не той фільм.
Висновок:
Найкраща рекомендація буде така: не проґавте на великому екрані.
Xiaomi Super Slim Magnetic Power Bank. Джерело: Xiaomi
Xiaomi випустила на глобальний ринок свій новий ультратонкий павербанк з підтримкою магнітної бездротової зарядки.
Що відомо
Новинка відрізняється рекордно тонким корпусом — лише 8,7 мм при вазі в 122 грами, при цьому павербанк оснащений акумулятором ємністю 5000 мАг.
Xiaomi Super Slim Magnetic Power Bank підтримує магнітну зарядку, що робить його сумісним з iPhone (включаючи MagSafe) і Android-смартфонами. Максимальна потужність бездротової зарядки становить 15 Вт, а при підключенні через USB-C порт доступна швидка дротова зарядка до 22 Вт.
Завдяки вбудованим сімнадцяти неодимовим магнітам, павербанк надійно фіксується на задній панелі смартфона, забезпечуючи стабільну зарядку навіть у русі.
Для відстеження стану батареї передбачені світлодіодні індикатори, а для запобігання перегріву є два датчика NTC.
Корпус акумулятора виготовлений з алюмінію і доступний у чотирьох кольорах: чорному, блакитному, золотому та фіолетовому.
У Європі Xiaomi Super Slim Magnetic Power Bank коштує близько €20.
Найголовніше: розробники більше не зобов’язані використовувати Google Play Billing для приймання платежів усередині застосунків або через зовнішні посилання. Вони зможуть вибирати альтернативні платіжні системи. Це відкриває шлях до зниження вартості покупок у застосунках і розширює свободу вибору як для користувачів, так і для розробників.
Ще одна революційна зміна — дозвіл на встановлення альтернативних магазинів застосунків, які отримають повний доступ до каталогу програм Google Play. Тобто, користувачі зможуть завантажувати застосунки з інших перевірених платформ без обмежень.
Крім того, Google зменшує комісію для розробників. Нова система виглядає так:
20% за внутрішні покупки, які дають реальну перевагу в грі (наприклад, бустери чи поліпшення персонажа);
9% за контент без ігрової переваги — як-от додаткові рівні чи сюжетні кампанії;
9% також стягуватиметься за підписки, неігрові застосунки та разові покупки;
якщо розробник усе ж захоче залишитися на Google Play Billing, доведеться сплатити додаткові 5%.
Раніше комісії могли сягати до 30%, тому така зміна може суттєво здешевити застосунки й покупки всередині них. Якщо розробники вирішать передати частину економії користувачам — ціни в Android-екосистемі знизяться.
Угода також діятиме в усьому світі, а не лише у США, і залишатиметься чинною до червня 2032 року — тобто понад 6 років. Це набагато ширший і триваліший ефект, ніж попереднє рішення суду, яке обмежувалось лише США і трирічним терміном.
Є й деякі нюанси. Наприклад, нова система комісій почне діяти лише для застосунків, встановлених після жовтня 2025 року. Але навіть так Google фактично визнала: час монополії Play Store добігає кінця. Суд має затвердити угоду найближчим часом.
Лише кілька днів тому вийшло оновлення iOS 26.1, як Apple вже випустила для тестування бета-версію iOS 26.2. Вона приносить чимало нових можливостей для користувачів iPhone, в основному зосереджуючись на покращеннях у застосунках Apple Podcasts, Reminders, Apple Music, News. Також ця версія містить зміни, пов’язані з європейським законодавством
Що нового в iOS 26.2
Reminders з режимом Urgent
Нарешті у Reminders з’явилася функція, якої чекали давно. Тепер можна позначати завдання як Urgent (термінове). В такому випадку на iPhone пролунає сигнал у момент, коли завдання має бути виконане. Це дозволяє не пропустити справи, навіть якщо ви не дивитеся в екран.
Apple Music
Apple удосконалила функцію текстів пісень. У iOS 26.2 вона працює навіть без з’єднання з Wi-Fi чи мобільними даними. Тобто користувач може бачити синхронізовані з ритмом тексти та переклади будь-якої композиції у своїй бібліотеці — навіть офлайн.
Apple Podcasts
У застосунку Apple Podcasts тепер доступні три нові функції:
Автоматичне створення розділів: система ШІ генерує розділи для кожного епізоду, навіть якщо автор їх не додав. Якщо ж подкастер сам вказав розділи, вони мають пріоритет.
Podcast Mentions: коли ведучі згадують інші подкасти, у описі епізоду з’являються активні посилання на них.
Інтеграція з транскрипцією: слухач може перейти на згаданий подкаст просто з розшифровки епізоду.
Оновлений Sleep Score
Apple переробила систему оцінки якості сну в парі з watchOS 26.2. Раніше користувачі скаржилися, що шкала була надто “поблажливою”. Тепер межі стали суворішими:
Дуже низький: 0–40
Низький: 41–60
Нормальний: 61–80
Високий: 81–95
Дуже високий: 96–100
Apple News
У застосунку Apple News тепер є окремі кнопки для швидкого доступу до розділів Sports, Puzzles, Politics і Food. Також з’явилася нова вкладка Following, де зібрано улюблені джерела, збережені історії, історію переглядів тощо. Розділ “Пошук” спрощено — тепер він більше орієнтований на відкриття нових матеріалів.
Зміни для користувачів у ЄС
Європейське законодавство знову змусило Apple вносити правки у свою мобільну операційну систему. В iOS 26.2 функція Live Translation з AirPods нарешті доступна в країнах ЄС — вона дозволяє чути переклад у реальному часі через навушники. Але є й погана новина: через вимоги Digital Markets Act компанія Apple прибрала синхронізацію Wi-Fi-мереж між iPhone та Apple Watch. Тепер кожен пристрій треба підключати вручну.
Liquid Glass
Оновлення додає більше контролю над ефектом Liquid Glass, який з’явився в iOS 26.1. Тепер на екрані блокування можна регулювати прозорість годинника — обираючи між повністю прозорим або більш щільним дизайном.
Інші зміни
Нове меню Enhanced Safety Alerts у налаштуваннях дає змогу ввімкнути сповіщення про землетруси, екстрені події та ділитися приблизним місцезнаходженням з Apple для підвищення точності таких попереджень.
Підтримка таблиць у Freeform.
У застосунку Passwords з’явилося меню Excluded Websites.
Нова функція доступності Flash to Alerts, яка змушує екран блиматись під час важливих сповіщень.
Коли вийде iOS 26.2
Зараз версія iOS 26.2 доступна розробникам і бета-тестувальникам. Публічний реліз очікується в середині грудня. Поки що Apple випустила лише першу бета-версію, тому можливі ще додаткові зміни.
Фанати Mass Effect були розчаровані тим, що в День N7, який традиційно проводиться 7 листопада, студія BioWare обмежилася лише повідомленням продюсера студії і не показала жодних матеріалів про нову гру культової серії.
Геймери активно просили в соцмережах продемонструвати хоча б концептуальний арт, і розробники зробили це.
Що відомо
BioWare опублікувала арт із зображенням громадянської війни Кроганів (Krogans) — раси величезних антропоморфних рептилій, які не можуть жити без боротьби, і якщо немає зовнішніх ворогів — завжди знаходять привід для міжусобиць. У минулому вони термоядерними зарядами перетворили рідну планету Тучанка в безплідну пустелю і, ймовірно, в новій грі ми побачимо черговий внутрішній конфлікт Кроганів. Але це не точно.
Арт опублікований у величезній роздільній здатності (14400 на 9600 пікселів), що дозволяє розглянути кожну деталь.
На жаль, досі невідомо, коли вийде нова Mass Effect.
7 листопада на Netflix прем’єрувалася готична наукова фантастика “Франкенштайн”, у якій відомий голлівудський любитель монстрів Ґільєрмо дель Торо звертається до невмирущої класики Мері Шеллі “Франкенштайн, або Сучасний Прометей” (1818). Мексиканський постановник продовжує свою плідну співпрацю зі стримінговим гігантом, і після антології жахів “Кабінет курйозів” (2022) та анімаційної версії “Піноккіо” (2022) це буде його третій проєкт, котрим поповниться відеотека сервісу. Детальніше про те, що з цього вийшло, мчимо розповісти в огляді нижче.
Плюси:
Ґільєрмо дель Торо вдалося показати дбайливе і шанобливе ставлення до оригіналу, при цьому зміни чи додані ним штрихи не здаються чужорідними; істота у виконанні Джейкоба Елорді здатна викликати щирий глядацький відгук; надзвичайно красиве кіно (за виключенням кількох моментів з невпевненим CGI),
Мінуси:
відверто громіздке і перенавантажене оповідання, що призводить до надмірного хронометражу і втоми глядача; часом якість CGI лишає бажати кращого;
7/10
Оцінка ITC.ua
“Франкенштайн”/ Frankenstein
Жанр готичний науково-фантастичний фільм жахів Режисер Ґільєрмо дель Торо У ролях Оскар Айзек, Крістіан Конвері, Джейкоб Елорді, Міа Ґот, Крістоф Вальц, Фелікс Каммерер, Ларс Міккельсен, Чарльз Денс, Девід Бредлі, Ральф Айнесон, Берн Ґорман Прем’єра Netflix Рік випуску 2025 Сайт IMDb, офіційний сайт
Північний полюс, 1857 рік. Капітан застряглого в одвічних льодах датського корабля Андерсон заклопотаний тим, як вибратися з крижаної пастки. Та зовсім скоро його увагу приверне несподівана знахідка в особі виснаженого чоловіка з ножним протезом. І це ще не все — останнього переслідує якась невідома, але абсолютно точно вороже налаштована істота, наділена надзвичайною силою.
Коштом кількох життів Андерсону та його людям вдається на деякий час нейтралізувати створіння. Це дає змогу з’ясувати, кого серед безжальних снігів знайшли моряки та що за потвора за ним женеться. Трохи відігрівшись та прийшовши до тями, барон Віктор Франкенштайн готовий розповісти свою неймовірну історію та прийняти невтішну долю, зумовлену породженням його непомірних амбіцій.
Іноді мрії збуваються. Особливо, якщо вперто йти до своєї мети. І особливо, якщо маєш підтримку усемогутнього Netflix. Голлівудський директор по монстрам Ґільєрмо дель Торо ніколи не приховував, що екранізація роману Мері Шеллі є проєктом його мрії. Колись недосяжним Святим Граалем (у 2007-му постановник зізнався, що “убив би” заради нього), а нині фактично самопроголошеним magnum opus.
“Коли я побачив Бориса Карлоффа на екрані (мається на увазі культовий образ з класичної кіноадаптації роману 1931 року — прим. автора), я зрозумів, як виглядає святий або месія. Тому я стежив за цією істотою з самого дитинства і завжди чекав, щоб фільм був створений у правильних умовах, як творчих, так і в плані досягнення того масштабу, який був потрібен мені, щоб зробити його інакшим, щоб відтворити весь цей світ” — розповідав режисер виданню Deadline.
Схоже, момент “правильних умов і масштабів” нарешті настав, не в останню чергу завдяки тріумфу дельторівського “Піноккіо” на “Оскарі”. Тож отримавши солідний бюджет у $120 млн, Ґільєрмо приступив до здійснення давнішньої мрії. Одразу помітно, що постановник з величезною шаною ставиться до оригінального тексту, що, втім, не завадило йому дещо перекроїти історію та додати до неї власних штрихів.
Щобільше, помітне неозброєним оком і трепетне бажання дель Торо зробити якнайкраще, не проґавити жодного важливого для нього сенсу чи деталі. Саме через це значний за хронометражем майже у 2,5 години “Франкенштайн” рясніє надлишковістю та здається перевантаженим й громіздким. І водночас саме тому це кінополотно настільки амбітне, епічне та красиве. Адже іншим воно бути просто не могло. Не мало права.
Все у кадрі кричить про характеристику “дорого-багато”, помножену на “майстерно” — від вражаючих декорацій і жіночих суконь до лячних сцен з прототипами Франкенштайна і масштабніших епізодів, наприклад, з великим вибухом.
Смерть матері і суворе виховання батька залишили всередині Віктора Франкенштайна глибокий відбиток. Він наважився кинути виклик Кістлявій з косою, однак не розумів, як дати раду новому, створеному ним же життю. Одні монстри породжують інших, але Потвора Франкенштайна тут ні до чого — мова йде радше про те, що в якийсь момент Віктор перетворився на ще більше чудовисько, ніж його батько. Отже, відповідь на питання “хто тут справжній монстр?” лежить на поверхні. Бо саме питання риторичне.
Трагедія головного героя не в тому, що він вирішив погратися в Бога — зрештою, хто з нас не без гріха. Вона полягає у тому, що він не мав жодної гадки, як бути, якщо в тебе вийшло. І стати гідним “батьком” для свого “сина”. Звідси випливає і трагедія останнього. Приречений на вічне життя, спотворений шрамами (а, можливо, і наповнений болем загиблих, враховуючи те, як вони померли, і це явно зійде за додатковий змістовний пласт від дель Торо, сьогодні актуальний як ніколи), він апріорі приречений на вічне нерозуміння і нещастя. І це не кажучи про те, що світ точно не готовий його прийняти.
Головна зірка шоу це, звісно, Джейкоб Елорді. Його Істота має воістину супергеройську здібність до регенерації і трохи скидається на Інженерів із, знову формально згадуємо ім’я титана з давньогрецької міфології, “Прометея” (2012) Рідлі Скотта. Та головне, що його персонаж здатен викликати щирий відгук.
Як завжди переконливий у кадрі Оскар Айзек: він пиляє ноги не менш вправно, ніж персонажі горору “Пила” (2004). Так само гармонійний у ролі мецената з корисливими мотивами Генріха Гарландера і Крістоф Вальц — хоча цього пана не було в романі, тут він абсолютно доречний. Актор, до слова, цьогоріч з’явився і в іншій інтерпретації знакового героя з класичної літератури жахів — графа Дракули від Люка Бессона. Беззаперечно прекрасна й “королева крику” Міа Ґот, антивоєнна тирада якої ризикує справити враження не тільки на ошелешеного Віктора, а й на глядача. Вдруге за тиждень поряд з кінотеатральним “Едемом” миготить у кадрі Фелікс Каммерер.
Можливо, “Франкенштайн” дель Торо і справді дещо схожий на роботу божевільного. Але “божевільного” у хорошому сенсі, тобто одержимого монстрами та готичною класикою Мері Шеллі. Тут він отримав нагоду втілити на свій лад обидві великі пристрасті. І нехай подекуди метр нагадує дитину, яка нарешті дісталася до омріяних іграшок, не зачаруватися подібним блиском в очах рішуче неможливо.
Висновок:
“Франкенштайн” Ґільєрмо дель Торо — хоча і не без недоліків, проте гідне і варте уваги звернення до класики.
