Холдинг Alphabet, що володіє Google, підвів підсумки третього кварталу 2025 року та зафіксував рекордний дохід у $102,3 млрд — вперше в історії компанії квартальний дохід перевищив позначку в $100 млрд.
Що відомо
Зростання квартального доходу Alphabet склало 16% порівняно з аналогічним періодом минулого року і у фінансових показниках відповідає таким цифрам:
загальний дохід: $102,3 млрд
операційний прибуток: $31,23 млрд
чистий прибуток: $34,98 млрд (у Q3 2024 — $26,3 млрд)
прибуток на акцію: $2,80
Генеральний директор Alphabet Сундар Пічаї (Sundar Pichai) зазначив, що “двозначний зріст спостерігається в усіх ключових напрямках”, але саме стратегія в галузі штучного інтелекту приносить найвищий результат.
Компанія виділила кілька найприбутковіших напрямків свого бізнесу:
YouTube (реклама): $10,26 млрд (+15%)
Google Cloud: $15,16 млрд (+34%)
підписки, платформи та пристрої: $12,87 млрд (+21%) (загальна кількість платних підписок — Google One, YouTube Premium та інші — перевищила 300 млн)
А от напрямок Other Bets (експериментальні проекти) продовжує приносити збитки. Дохід склав $344 млн, що є мінусом у $1,43 млрд.
Компанія повідомила, що ІІ-модель Gemini обробляє 7 млрд токенів за хвилину через API, а застосунок Gemini досяг 650 млн активних користувачів на місяць. У свою чергу, до кінця третього кварталу Google Cloud отримав контракти на хмарні послуги на $155 млрд, які будуть отримані по мірі виконання зобов’язань компанією.
Alphabet продовжує посилювати позиції в сфері ІІ, хмарних рішень і підписних сервісів, конкуруючи з Microsoft та Amazon, і активно розробляє нові ініціативи в галузі ІІ та хмарних технологій.
Компанія Grammarly радикально змінює назву та пропонує Superhuman Suite — програмний пакет, що об’єднує покращення граматики, середовище Coda, поштовий клієнт та ШІ-асистента.
Ребрендинг всесвітньо відомої української компанії відбувся після придбання Grammarly компанії Superhuman Mail на початку цього року та покупки ШІ-платформи для роботи Coda. Зміна назви та перепрофілювання на ШІ-мультитул були анонсовані раніше цього року.
“Нам подобається називати це “ШІ-автобаном”. Ми приносимо ШІ туди, де люди працюють. Зараз по цьому автобану рухається лише одне авто – умовний вчитель англійської. Це дуже важливе та цінне авто з 40 млн щоденних користувачів. Воно приносить компанії понад $700 млн виторгу. Але це лише один із кейсів, в якому ми приносимо ШІ безпосередньо до користувача”, — розповів Forbes у серпні CEO компанії Шишир Меротра.
Нові продукти у списку мають назви Superhuman Mail та назвою Superhuman Go. Останній — універсальний ШІ-помічник з інтеграцією у Chrome, Edge, Gmail та Outlook. Він має допомогти писати кращі електронні листи, планувати зустрічі, отримувати інформацію та робитиме пропозиції дій у фоновому режимі. Асистент з’єднується з більш ніж 100 застосунків, щоб запропонувати допомогу та додаткову інформацію та, де вона може знадобитися. Superhuman Go допомагає знайти інформацію під час листування, опрацьовувати запити, нагадувати про зміст попередніх зустрічей, координувати наради тощо.
Пакет Superhuman Suite коштує $12 на місяць за рівень Pro (з необмеженим переформулюванням та перекладами 19 мовами) та $33 за тарифний план Business, який включає повний набір.
Українська далекобійна крилата ракета “Фламінго” / AP Photo, Efrem Lukatsky
Сайт AIN у своєму розслідуванні стверджує, що “неафішованим мозком” компанії Fire Point може бути Денис Штілерман — інженер, який досі має російське громадянство.
На сьогодні Fire Point — один з найбільших оборонних підрядників ЗСУ, який виробляє ударні БПЛА FP-1 і далекобійні ракети “Фламінго”. Увага до компанії зросла в останні місяці на тлі чуток про завищені ціни, проблеми з якістю, прихований зв’язок із бізнес-партнером Зеленського Тімуром Міндичем і нещодавньої статті New York Times, яка повідомляла, що ще три роки тому Fire Point працювала під іншою назвою, як кастингова агенція.
“Технічно” обличчям Fire Point є Ірина Терех, яка час від часу розповідає в інтерв’ю про успіхи та плани Fire Point, представляючись як Head of Production та CTO. Також є анонімні співзасновники, які, за даними AP, не розкривали імен з міркувань безпеки. Зрештою у відповіді Kyiv Independent Терех їх розкрила: Єгор Скалига та Денис Штілерман. Перший, якщо пам’ятаєте статтю NYT, керував At Point — компанією, що передувала Fire Point і займалась кастингами та підбором локацій для фільмів з Зеленським зокрема. Однак з другим ситуація цікавіша: у розслідуванні AIN стверджується, що він, ймовірно, досі має російське громадянство.
Сайт проаналізував згадки про нього в усіх доступних джерелах. Ім’я Денис згадується, як контактне для Fire Point у довіднику виробників дронів. В GetContact зазначений номер відображається з тегами “Denis Uav”, “Denis Print”, “Denis Leonidovich”, інший номер — підписаний реальним прізвищем, яке журналісти не розголошують, аби уникнути юридичних проблем, позначаючи просто як “Денис Д.”.
Ключові дані: Денис Д. народився у Києві в середині 1970-х, але більша частина його біографії пов’язана з Росією, що нібито підтверджують офіційні російські судові та реєстрові документи, внутрішні бази даних, службові матеріали про банкрутство та інші джерела, які переглянув AIN.
Згідно з ними, чоловік проживав у Москві аж до 2023 року. Даних про освіту чи посаду в держструктурах журналісти не знайшли, але відомо, що з бізнесом в чоловіка не задалось (офіційно він — банкрут, згідно зі справою, зареєстрованою в одному з московських судів). Штілерман також мав частки у трьох компаніях, які займались гуртовою торгівлею, нерухомістю та агровиробництвом. Адресні та транспортні згадки з російських закритих баз даних “Магістраль” і “Сирена” показують, що чоловік часто пересувався між Києвом та Москвою до початку повномасштабного вторгнення.
Штілерман мав два російські паспорти — обидва недійсні на цей час, що не дорівнює відсутності російського громадянства. Скриншот: AIN
Інший цікавий момент полягає в тому, що Денис Штілерман насправді має російське громадянство: в нього було принаймні два російські внутрішні паспорти, видані у 2006 та 2011 роках, які нині значаться недійсними. Інформації про наявність українських документів на цей час журналісти не знайшли, але до 1997 року чоловік був громадянином України.
“Важливо: недійсний паспорт не дорівнює відсутності громадянства. Людина залишається громадянином росії навіть без чинного документа, допоки офіційно не припинить громадянство… З огляду на те що йдеться про інженера, пов’язаного з оборонною компанією, сам факт російського громадянства становить підвищений ризик і потребує оцінки. Саме тому ми звернулися до СБУ й поставили запитання щодо можливих перевірок цієї особи”, — пише AIN.
В СБУ на запит сайту відповіли, що “зазначена особа” не має допуску до державної таємниці, а запити на його перевірку “не надходили”.
Відповідь СБУ на запит про Дениса Штілермана. Фото: AIN
Одне з перших публічних інтерв’ю Штілерман дав виданню ZN.UA, де розказав, що з перших днів повномасштабного вторгнення разом із друзями допомагав військовим. У листопаді 2022 року ця ж команда вирішила розробити важкий далекобійний БПЛА. В наступному інтервʼю для Радіо NV Штілерман говорив, що у 1991-му автоматично отримав громадянство України (як мешканець на 24 серпня) і Росії (після прописки у РФ), формально не подаючи заяв. З 2014 року, за його словами, він підтримував Майдан і допомагав військовим, а у 2016-му його нібито позбавили російського громадянства. Водночас вже після вказаного терміну, Штілерман все одно мав стосунок до РФ, що підтверджує справа про банкрутство.
На цей час журналісти надіслали запити та чекають на офіційні коментарі Терех та Штілермана.
Що з розслідуванням НАБУ?
Згідно з попередніми повідомленнями Kyiv Independent, детективи НАБУ розслідували діяльність Fire Point за підозрою у “введенні держави в оману” щодо цін та обсягів постачань, а також відпрацьовують версію про можливого кінцевого бенефіціара — бізнесмена Тимура Міндіча. Сама компанія підтвердила факт перевірки, але відкинула закиди щодо причин.
У відповіді на запит AIN у НАБУ повідомили, що детективи дійсно розслідують провадження “за фактами можливого завищення собівартості в державних контрактах на БпЛА”. Однак в цьому випадку йдеться лише про досудове розслідування “за фактом” — правоохоронці збирають дані, щоби з’ясувати, чи є склад злочину.
Відеоігри не оминула доля стати частиною великої пропагандистської машини. Ігри, як і музика або фільми, не просто розвага — вони допомагають “лагідній мілітаризації” або “лагідній радикалізації”.
Наші “сусіди” перетворили ігри на дієвий метод переманювання аудиторії на свій бік. Там, де більшість бачить творчість або розваги, — рф потенціал. Вони розробляють інструменти, які формують потрібну картину світу, просувають “правильні” ідеї та створюють лояльну аудиторію. Частина інтернет-спільноти жартує над пропагандою через державні структури, гранти чи контроль над ринком — буцімто вони не літні люди, щоб влізти в очевидне. Саме тому “лагідна радикалізація” відбувається через звичайні геймерські спільноти, стріми, чати або ігрові клани.
Команда LingvaLexa випустила дослідження на 85 сторінок про те, як воєнні ігри давно перестали бути піксельними стрілялками. Гравець не просто дивиться на мінливі картинки, а проживає історію, приймає рішення та співпереживає героям. І саме в цей момент, коли людина максимально занурена, вона починає сприймати закладені в гру ідеї як свої. Всього у світі понад 3 млрд гравців, а їхня кількість постійно росте. Тож пропагандисти не готові пропустити такий “ласий шматочок” для впливу на свідомість.
“Свої” та “чужі”
Інші дослідження кажуть, що відеоігри допомагають почуватися менш самотнім і більш залученим в спільноти, де вас розуміють. Користувачі не просто закривають потребу в розвагах, а знаходять спільноти з локальними жартами, мовою, ритуалами та правилами. Гравці спілкуються на форумах з власним сленгом, у чатах, під час турнірів. І з часом відчувають себе частиною чогось більшого — “своїм серед своїх”. Ці ігри стають частиною життя, емоційно підживлюють і поступово формують ставлення до складних тем — часто непомітно.
Хоча студія може походити з третьої країни, а сама гра бути інтернаціональною — спільнота ділиться на окремі групи. В українських та російських користувачів панують власні правила, жарти та погляди. Зрештою часто стаються масові сварки або навіть рейди в Steam задля зниження рейтингів, як було зі S.T.A.L.K.E.R.
Стосовно Steam ще можна згадати російські гасла на підтримку війни в особистих профілях, зображення солдатів і найманців. А також “посібники”, як за допомогою ігрових наліпок в CS (та інших) робити написи типу “ZOV”, “Хохол” і “Svinorez”.
Хоча дослідження LingvaLexa охопило ігри на військову тематику — наративи рф виходять за межі цього жанру. Наприклад, Atomic Heart активно просувала російсько-радянську пропаганду, поки західна аудиторія “облизувалася” на жіночих андроїдів з “формами”. Те саме можна сказати про Warhammer 40,000: Space Marine 2 від Saber Interactive, яка прикривалася головним офісом в США. Але все одно розроблялася у рф.
А от видавець двох ігор — французька Focus Entertainment, яка відома за A Plague Tale, Vampyr, SnowRunner та Farming Simulator. Таким аргументом та тим, що в Saber головний офіс не російський, розробники намагаються “вибілити” себе та зробити “чужих своїми”. Якщо українські гравці більш принципові в такому питанні — західній аудиторії здебільшого байдуже. І вони несвідомо споживають пропаганду.
Символізм, жарти та іронія
Символи в іграх — це не просто декорації, а спосіб передати ідеї, настрій і навіть політичні меседжі. Все — від кольору уніформи до музики чи дизайну міст — може мати прихований сенс, який гравець сприймає на рівні емоцій.
Наприклад, російська студія Battlestate Games створила Escape from Tarkov, яка пов’язана з ворожим ВПК. А їхні фанати — рух 715 team, учасники якого воюють на боці Росії. Щоб задовольняти смаки своєї аудиторії та утримати увагу, вони роблять тайтл “рідним”. Зокрема там з’явився так званий “жартівливий” персонаж під ім’ям “Хохол” з формою, що нагадує ЗСУ. Очевидно, що мета студії — висміяти та створити жарти, які з легкістю підхоплять, запам’ятають та просуватимуть користувачі.
Або іншим предметом є червоний рюкзак — здавалося б невинна річ, але з натяком на реального російського військового. Владислав “Струна” Головін брав участь в окупації Маріуполя. У грудні 2024 року він став начальником головного штабу військово-патріотичної молодіжної організації “Юнармія” — її ми ще згадаємо нижче. Такі деталі — не випадковість, а спосіб транслювати політичні меседжі через символи, які здаються просто елементами дизайну.
Власне тому часто серед військових по обидва боки барикад можна побачити шеврони або інші логотипи ігор — від Call of Duty до Warhammer. Наприклад, український батальйон “Шаман” використовує логотип Call of Duty: Ghosts — череп, який став частиною їхнього шеврона.
Прапор Батальйону “Шаман”
“Історичне просвітництво” для геймерів
У травні 2024 року путін підписав указ про “історичне просвітництво”, яке прямо передбачає втручання в ігрову індустрію. Фактично держава прагне не допустити поширення “неправильних” версій історії та ролі рф у світі. Але така історія не нова. Подібна політика застосовувалася ще до війни проти України — тоді, коли “сусіди” воювали проти інших держав. У 2011 році заборонили гру про Чечню, де гравець протистояв російським військам. Буцімто за екстремізм.
У 2025 році під удар потрапила студія “Леста Ігри”, яка раніше була пов’язана з Wargaming (World Of Tanks) — компанією, що підтримала Україну. Навколо якої тепер багато плутанини. Wargaming пішла з російського ринку, але місцеві активи отримала дочірня компанія “Леста” й перейменувала відеоігри на “Мир танков” і “Мир кораблей”.
Попри спроби відмежуватись від Wargaming, “Леста Ігри” не змогла уникнути звинувачень у “сприянні ворогу” та екстремізмі. Після арешту активів студію фактично взяли під контроль, а її представники почали відкрито демонструвати лояльність до російської армії. Одним із жестів підтримки стали публікації подяк від військових частин, серед яких — частина № 69647 з Бурятії. Її бійці причетні до злочинів у Київській області, зокрема до терору мирного населення в Макарові та Бородянці.
Крім того, російська компанія “Леста Ігри” створює фільми під назвою “Говорять свої”. У цих стрічках показують російських військових і побут на захоплених українських територіях. Звичайно все під “соусом” російської версії подій та закликів на підтримку загарбницької війни.
Стримери не відстають від тенденцій. Кожного немає сенсу перераховувати, бо їх багато, але дослідження навело приклад з “Грішою путіним”. Хлопець здобув популярність завдяки трансляціям гри Hearts of Iron IV. У 2023 році він створив спільноту Z Shaker Central, де відтворює бої в Україні та інші конфлікти за участі росії, транслюючи це російською й англійською мовами. А ще він має зв’язки з ПВК “Вагнер” й є резидентом їхнього медіацентру. Він навіть стрімив симуляцію битви за Бахмут прямо зі штаб-квартири “Вагнера”, а напередодні вторгнення публікував гайд “Як підкорити Україну як Росія в HoI4”. Та і сам хлопець відкрито говорить про роль ігор як засобу пропаганди.
Євген Пригожин та “Гріша путін”
“Аналогов нет”
До 2030 року рф планує витратити до $50 млрд на створення нових студій, платформ і технологій. Тобто напряму з бюджету виділятимуть кошти на підтримку російських розробників і розвиток індустрії. Наприклад, вже у 2022 році з’явилась АНО “Організація розвитку відеоігрової індустрії” (ОРВІ). Ця асоціація об’єднує розробників і відповідає за стратегічне планування. Їхня команда створила першу “дорожню карту” розвитку геймдеву до 2029 року. У ній прописано багато цілей:
запуск власних ігрових рушіїв;
створення російської консолі;
запуск платформи для продажу ігор;
підтримка інді-розробників через краудфандинг;
інвестиції у студії;
поява нових видавців;
створення регіональних хабів;
адаптація ігор під російські операційні системи та розвиток кіберспорту.
Окрім цього, ОРВІ планує розвивати суміжні напрямки — видавати книги за мотивами ігор, знімати фільми, проводити виставки та вручати національні премії. Усе це — частина великої стратегії, яка має не лише економічну, а й ідеологічну мету.
Мілітаризація та вербування дітей
Одним із головних інструментів впливу на підлітків стала “Юнармія” — вона організовує кібертурніри для школярів у форматі розваг, але з чітким військово-патріотичним підтекстом. Діти змагаються в Dota 2, PUBG Mobile, Tanks Blitz та інших іграх, а паралельно “лагідно” засвоюють потрібні наративи.
З нещодавніх прикладів, клуб “Пєрєсвєт” використовував гру Squad 22: ZOV як тренажер для тактичної підготовки. На окупованій Херсонщині школярам показували, як керувати дронами-камікадзе — через гру FPV Kamikadze Drone.
російський військовий навчає дітей керувати дронами
А спільнота ПВК “Кіндер” створила модифікації до Minecraft. Там діти грають у війну проти України: українських військових зображують як свиней, яких страчують динамітом. Це подається як жарт, але насправді непомітно формує ворожі образи з дитинства. Все паралельно з купою мемів, іронічних відео та іншими соціокультурними явищами.
Стосовно вербування згадується, як ще у 2020 році Міноборони запускало рекламу з гаслом “Грай за справжніми правилами”. Звучить нібито невинно, але це був заклик вступати на контрактну службу, замасковану під геймерське змагання. А от в чатах War Thunder і “Мир танков” з’являлися схожі повідомлення від нібито працівників військкоматів. Натомість ПВК “Вагнер” шукала гравців із досвідом у симуляторах польотів — майбутніх операторів дронів.
Пропозиції долучатися до російської армії в чаті War Thunder
Особливо вразливою аудиторією стали підлітки. Їм пропонують “ігрові квести” — зробити фото, передати інформацію чи встановити контакт із кимось у реальному світі. Вербувальники маскуються під гравців, додають у друзі, дарують бонуси та поступово втираються в довіру. Так само в Україні знаходили підлітків, які за кілька сотень або тисяч гривень влаштовували диверсії, але то не завжди розмова про відеоігри.
Гравцям залишається одне — свідомість
Щоб не втрапити в пастку пропаганди чи вербування, варто звертати увагу на наративи. Якщо вона просуває насильство до певних націй, малює “героїв” і “ворогів” у чорно-білих фарбах — це розвага з потрібними меседжами. Не менш важливо — з ким ти граєш. Якщо хтось дарує бонуси, додає в друзі й просить зробити щось у реальному житті — варто відмовляти, блокувати або в окремих випадках передавати інформацію правоохоронцям.
Новозеландська інді-студія Unclear Games анонсувала The Florist — класичний survival horror в незвичайній стилістиці.
Що відомо
У The Florist геймерів очікує звичний геймплей у стилі відомих хорорів 1990-х-2000-х років з фіксованою камерою, сильними ворогами та постійною нестачею ресурсів.
Події гри розгортаються в містечку Джойкліфф (Joycliffe), в якому виросли красиві, але смертельні рослини. Головною героїнею стане флористка Джессіка Парк (Jessica Park), яка мала доставити букет замовнику в Джойкліфф, але там почався локальний апокаліпсис: місто заражене загадковою заразою, а рослини перетворюють людей на монстрів. За класикою жанру геймерів чекають складні головоломки, заплутані локації і небезпека на кожному кроці.
Реліз The Florist очікується у 2026 році на PC та консолях.
Програма реалізується за підтримки Мінекономіки й покликана навчити українських підприємців ефективно та безпечно використовувати інструменти ШІ на практиці. Курс спрямований на підприємців та власників бізнесів, які в умовах дефіциту часу шукають способи створити ШІ-асисента або навіть команду для реалізації власних планів.
Курс також має бути цікавий менеджерам та керівникам, які шукають способи оптимізації витрат, підвищення ефективності командної роботи, та фахівцям, які прагнуть підвищити власну ефективність та отримати конкурентну перевагу, застосовуючи інструменти на базі ШІ.
Навчання проходитиме у вигляді відеоуроків тривалістю до 15 хв з наданням практичних прикладів, у зручному темпі та з можливістю переглядати пройдений матеріал. Очікуються онлайн-зустрічі та воркшопи з експертами онлайн.
Інші підприємці, які вже впроваджують ШІ-інструменти у власні бізнеси, також ділитимуться досвідом. Для ста учасників заплановані менторські сесії.
Тривалість курсу складатиме 5 тижнів. Матеріали ґрунтуватимуться на реальних кейсах та подаватимуться у вигляді покрокових прикладів.
Тиждень перший — Основи ШІ — трансформація бізнесу, безпека, етика та базові інструменти ШІ для підвищення ефективності;
Тиждень другий — Зростання бізнесу — маркетинг, контент і залучення нових клієнтів за допомогою ШІ;
Тиждень третій — Оптимізація процесів — автоматизація рутинних завдань, вдосконалення бізнес-процесів, підвищення ефективності команд;
Тиждень четвертий — Аналітика та фінанси — робота з даними, аналіз ринків, пошук нових можливостей зростання;
Тиждень п’ятий — Власна ШІ-стратегія — створення покрокового плану впровадження ШІ у вашій компанії.
Наприкінці курсу всі учасники отримають сертифікат, а 100 найактивніших учасників — потраплять до менторської програми, де експерти допоможуть розробити та реалізувати власну ШІ-стратегію.
Початок навчання запланований на 10 листопада. Учасники щотижня будуть отримувати записані навчальні відео та зможуть долучатися наживо до онлайн вебінарів. Під час зустрічей буде можливість поставити запитання спікерам і взяти участь у грі Kahoot!, де найактивніших чекатимуть нагороди від Google. Дізнатися більше деталей та зареєструватися на курс можна на сайті за посиланням.
Японський нейробіолог доктор Рюта Кавасіма та Nintendo мали рацію — відеоігри для тренування мозку мають позитивний ефект і уповільнюють старіння.
У межах дослідження спостерігали за 95 людьми старше 65 років протягом 10 тижнів. Учасникам щодня давали інтенсивні розумові вправи по 30 хвилин. Після закінчення 2,5 місяця в учасників збільшився рівень ацетилхоліну — нейромедіатора, який покращує пам’ять, увагу та здатність до навчання, — у середньому на 2,3%.
Число може здатися незначним, але рівень ацетилхоліну зазвичай знижується на 2,5% за десятиліття. Тож враховуючи цей фактор, ефект виглядає напрочуд позитивно. У такий спосіб регулярні “розумові тренування” допомагають компенсувати до десяти років природного старіння мозку. Тому додаємо ще “+1 бал” в скарбничку корисні від ігор — разом з допомогою у боротьбі з депресією та зниженням стресу.
Але дуже важливо зазначити, що дослідження не охоплює всі відеоігри. Основний акцент зроблено на тих, хто розроблені для розвитку когнітивних навичок. Тобто Dota 2, Candy Crush чи пасьянс такого результату не дають. Останні дві гри частина учасників тесту обрала як альтернативу — у цих людей рівень ацетилхоліну не змінився.
Можливо вас з початку тексту турбує питання, а до чого тут доктор Кавасіма? Річ у тім, що цей японський нейробіолог співпрацював із Nintendo під час створення відеоігри Brain Training. Він десятиліттями досліджував вплив подібних вправ на профілактику деменції та загальне здоров’я мозку. Він хотів зробити інструмент, який допомагає людям тримати мозок у тонусі. Щоб пам’ять, увага й мислення працювали краще — навіть з віком. Здається, науковці тепер підтвердили, що ця ідея працює.
Додамо, що перші відеоігри серії Brain Training з’явилися у 2006 році. Вони пропонують щоденні вправи на математику, логічу та запам’ятовування. Тайтл мав численні продовження й навіть версію для Nintendo Switch у 2020 році.
Головний арт Loulan: The Cursed Sand. Джерело: PlayStation
Sony анонсувала гру, яка створюється в рамках ініціативи China Hero Project.
Студія ChillyRoom представила дебютний трейлер динамічної екшен-RPG Loulan: The Cursed Sand, яка тематично трохи нагадує серію Prince of Persia.
Що відомо
Події Loulan: The Cursed Sand розгортаються в місці, яке розробники називають “загадкові землі Далекого Заходу, де проходив Великий Шовковий шлях”.
У центрі уваги перебуватиме проклятий воїн, який воскрес із мертвих, і прагне потрапити в королівство Лоулань (Loulan), щоб знайти свою кохану. Йому доведеться боротися з великою кількістю ворогів, у бою з якими допоможуть магічні здібності, пов’язані з піском.
Протагоніст здатен переключатися між двома образами: у першому він виглядає як оживший скелет і володіє великою фізичною силою, а в другому він постає людиною і його магічні здібності посилюються.
Весь ігровий процес Loulan: The Cursed Sand проходить з виглядом “зверху”, але висока деталізація і велика кількість відмінно поставлених анімацій надають грі кінематографічності та видовищності.
Коли чекати
У Loulan: The Cursed Sand поки немає точної дати релізу. Гра створюється для PC (Steam і EGS) та PS5.
Компанія Ferrari запускає власний блокчейн-токен для закритого аукціону легендарного гоночного авто Ferrari 499P. Він призначений лише для 100 учасників Ferrari Hyperclub — елітного клубу постійних клієнтів, які зможуть торгувати ним між собою.
Проєкт реалізується у партнерстві з італійською фінтех-компанією Conio, що відповідає за технічну інфраструктуру, інтеграцію гаманців і дотримання правил європейського регулювання MiCA. Для членів клубу створять закритий блокчейн-ринок, де токен можна буде продавати, купувати чи використовувати для участі в аукціонах, пов’язаних із колекційними моделями Ferrari.
Ініціатива покликана зміцнити зв’язок із найвірнішими прихильниками Ferrari та водночас відкрити шлях до нової аудиторії — молодих технологічних інвесторів, які заробили капітал на штучному інтелекті та крипторинках. У компанії вважають, що поєднання високих технологій, ексклюзивності та цифрових активів дозволить Ferrari залишатися у центрі інновацій, не змінюючи свого люксового іміджу.
“Йдеться про зміцнення відчуття приналежності серед наших найвідданіших клієнтів”, — сказав Reuters директор з маркетингу та комерції Ferrari Енріко Галльєра.
Гібридна Ferrari 499P, що вперше з 1965 року принесла компанії потрійну перемогу на Ле-Мані, стане головним об’єктом цього експерименту. Перший аукціон відбудеться на початку сезону Чемпіонату світу з перегонів на витривалість 2027 року. Саме там буде виставлено той самий автомобіль, який здобув три поспіль перемоги в Ле-Мані у 2023–2025 роках.
Машину продадуть лише після завершення її гоночної кар’єри, а всі ставки прийматимуться виключно у нових токенах Ferrari 499P. Це стане першим випадком, коли бренд дозволить використовувати власну цифрову валюту як єдиний засіб участі в торгах. Для бренду це не просто аукціон, а тест нової моделі взаємодії з клієнтами, де цифровий актив має реальну вартість — і веде пряму дорогу від криптогаманця до гоночного треку. Нагадуємо, що 9 років тому Ferrari продала з молотка за $7 млн один з найдорожчих суперкарів століття.
Цей крок продовжує криптоорієнтовану стратегію бренду: ще у 2023 році Ferrari почала приймати Bitcoin, Ethereum і USDC як оплату за автомобілі у США, а в 2024-му розширила сервіс на Європу. Тепер компанія переходить до наступного етапу — створення власних цифрових інструментів, які поєднують світ блокчейну з матеріальними символами Ferrari: швидкістю, точністю та престижем.
Офіційно знову нуль днів, коли хтось не запускав Doom в неочікуваних місцях — цього разу класика геймдеву дісталася космосу.
Експеримент провели ісландський програміст Олафур Вааге, який нині живе в Норвегії, разом із колегою Жоржем Лабрешем та командою ESA. Вони запустили шутер на справжньому супутнику Європейського космічного агентства, що виявилося не надто важко.
Як поділився Вааге розповів на саміті Ubuntu 25.10, що основу взяли OPS-SAT — “летючу лабораторію” ESA, створену для тестування нових методів обробки даних у космосі. На борту був встановлений експериментальний комп’ютер, приблизно вдесятеро потужніший за стандартні космічні системи. Саме на ньому Вааге вирішив запустити культову гру 1993 року. Оскільки її вихідний код доступний з 1997-го, гру можна було адаптувати для космічного середовища. Вааге обрав Chocolate Doom 2.3 — версію, сумісну з Ubuntu 18.04 LTS, яку використовував супутник.
“Його можна було зібрати навіть на космічному залізі — двоядерному ARM Cortex-A9, який за земними мірками давно застарів, але для орбіти вважається досить просунутим”, — каже вчений.
Перед поїздкою в космос, тайтл перевірили на земному обладнання і проблем зі збоями не було. Зрештою Doom запрацював безпосередньо на орбіті за кілька днів після Різдва 2023 року.
Хоча експеримент обійшовся без повноцінної ігрової сесії — супутник не має графічного інтерфейсу. Шутер запустили як програмну симуляцію. Замість взаємодії в реальному часі дослідники взяли попередньо записані демо-файли, які автоматично відтворювали ігрові рівні. Завдяки цьому команда фіксувала будь-які збої, спричинені космічним випромінюванням, та оцінювала стабільність обчислень у справжніх умовах космосу.
Щоб надати експерименту космічного шарму, Вааге разом з ESA вирішили використати камеру супутника. Вони взяли орбітальні знімки Землі та зробили фоном небо в Doom — замість звичних марсіанських пейзажів.
“Задум був у тому, щоб перетворити реальний знімок Землі з супутника на ігрове небо — усе це оброблялося програмно в межах суворих обмежень 256 кольорів, які дозволяла графіка Doom”, — додає він.
Після цього польська компанія KP Labs повторила ідею, запустивши Doom на своєму супутнику Intuition-1 — одночасно із гіперспектральним зніманням Землі. А наступний апарат ESA — OPS-SAT VOLT — у 2026 році може стати новим домом для експериментів, але вже з квантовим зв’язком на борту.
