Toyota представила дев’яте покоління пікапа Hilux на Brussels Motor Show 2026. Модель отримала повністю електричну версію, а також 48-вольтовий м’який гібрид, який, за оцінкою компанії, стане найбільш масовим варіантом Hilux у Європі.
Що відомо
Обидві модифікації зберегли рамну конструкцію. Повністю електричний Hilux оснащено літій-іонною батареєю ємністю 59,2 кВт·год і двома електромоторами на передній і задній осях для повного приводу. Запас ходу в циклі WLTP становить до 257 км у змішаному циклі та до 380 км у міському режимі.
Вантажопідйомність електричної версії сягає 715 кг, максимальна допустима маса причепа — 1,6 т. Кліренс становить 212 мм, а глибина подолання броду — до 700 мм, що відповідає показникам гібридної версії.
48-вольтовий гібрид Hilux поєднує 2,8-літровий дизельний двигун з компактною літій-іонною батареєю. Така конфігурація призначена для підвищення плавності ходу і паливної ефективності. Ця версія має вантажопідйомність до 1 тонни та здатна на буксирування причепів масою до 3,5 т.
Обидві версії будуть доступні лише з подвійною кабіною та отримають комплекс систем активної безпеки Toyota T-Mate. У компанії підкреслюють, що новий Hilux спирається на більш ніж 27 мільйонів проданих автомобілів за піввікову історію моделі, а ключовими пріоритетами залишаються якість, надійність і довговічність.
Електричний Hilux BEV вийде на ринок у квітні 2026 року, а гібридна версія з’явиться у липні. Ціни та повні технічні характеристики Toyota розкриє ближче до старту продажів.
Lenovo представила компактний циліндричний міні-ПК Yoga Mini i, побудований на платформі Intel Panther Lake. Пристрій отримав алюмінієвий корпус розміром приблизно 130×130×48,6 мм, що відповідає класу 1 літр, а вага становить від 600 г. Замість класичного прямокутного корпусу, як у Mac Mini, Lenovo обрала дизайн у стилі “хокейної шайби”, роблячи акцент на компактності та зовнішньому вигляді.
Конфігурації Yoga Mini i включають процесори Intel до Core Ultra X7 358H у парі з інтегрованою графікою Arc Pro B390. Максимальний обсяг оперативної пам’яті LPDDR5x-8533 становить 32 ГБ, що важливо для компактної системи без можливості апгрейду ОЗП. Для зберігання даних передбачено слот M.2 з підтримкою SSD обсягом до 2 ТБ з інтерфейсом PCIe 4.0.
Lenovo позиціює Yoga Mini i як “розумний настільний ПК”. На нижній частині корпусу розташоване RGB-кільце, яке може працювати як індикатор стану або сповіщень. Система підтримує Wi-Fi-виявлення присутності — комп’ютер може автоматично виходити зі сну, коли людина заходить у кімнату. Також міні-ПК оснащений вбудованим динаміком і двома мікрофонами для голосових команд і дзвінків. Кнопка живлення поєднана зі сканером відбитків пальців.
Yoga Mini i отримав два порти Thunderbolt 4, два USB-C 3.2 Gen 2, один USB-A 3.2 Gen 2, HDMI 2.1, мережевий порт 2.5GbE, а також 3,5-мм аудіороз’єм. Бездротові можливості включають Wi-Fi 7 і Bluetooth 6. Lenovo планує комплектувати систему адаптером живлення USB-C потужністю 65 або 100 Вт.
Очікується, що Lenovo Yoga Mini i з’явиться у продажу приблизно в червні. Стартова ціна заявлена на рівні близько $699.
Windows 11 містить багато додаткових функцій, може й непоганих, але потрібних далеко не всім. Утиліта Winslop від творця FlyOOBE пропонує більше опцій та майбутнє розширення функцій.
Winslop базується на нещодавно випущеному скрипті з відкритим кодом Remove Windows AI та пропонує більше зручностей і можливостей. Застосунок не лише видаляє функції штучного інтелекту, але й налаштовує поведінку Windows, вбудованих програм, системні налаштування та політики. Розробник стверджує, що Winslop має модульну конструкцію, і майбутні оновлення принесуть нові функції.
Користувацький Інтерфейс не надто сучасний та естетичний, але зручний і містить безліч функцій. Зокрема це налаштування можете вбудованих функцій ШІ, ігор, конфіденційності, відтворення реклами, браузера Microsoft Edge тощо. Як і у скрипті, є опція скасування змін, якщо потрібно повернути все до початкового стану. Winslop можна завантажити на GitHub.
Перенасичення Windows 11 функціями та додатковими програмами без можливості вимкнення чи деінсталяції не обов’язково шкодить, але для декого є надто нав’язливим та дратівливим. Нещодавно голова Microsoft Сатья Наделла просив не називати ШІ-функції операційної системи сміттям, однак зараз вони вбудовані навіть у найпростіші базові утілити, як “Блокнот”, при тому, що фірмовий Copilot не надто добре “почувається” на ринку. Microsoft також працює над покращенням, але варто пам’ятати про намір компанії зробити з Windows 11 ШІ-ОС.
Портативна консоль PlayStation Portal перевершила очікування аналітиків і демонструє чудові продажі. Гаджет став ще більш актуальним після великого оновлення, яке додало можливість хмарного запуску гри без прив’язки до PlayStation 5.
А тепер, схоже, Sony придумала, як зробити PS Portal ще привабливішим для покупця.
Що відомо
У мережі з’явилася інформація про публікацію @Zuby_Tech, згідно з якою японська компанія готує оновлену версію PlayStation Portal, головною особливістю якої стане OLED-екран замість IPS.
Зазначається, що дисплей отримає частоту кадрів 120 Гц, що зробить геймплей більш плавним. Більше ніякої інформації поки немає, однак варто нагадати, що гаджети такого формату отримують друге життя з додаванням моделі з OLED-екраном, що підтверджують приклади зі Steam Deck та Nintendo Switch.
Rumour PlayStation Portal To Receive Model Refresh With OLED Screen!
З 8 січня в кінотеатрах розпочалися покази горора “Примат”, де скажений шимпанзе влаштовує криваві розправи над черговою групою екранних бовванців. Чи вдалося авторам фільму вичавити з такого нехитрого концепту щось цікаве — саме про це піде мова в нашому огляді новинки.
Плюси:
тутешню безкомпромісну жорстокість олдскульні шанувальники моторошного жанру точно оцінять; справді страшний і загрозливий антагоніст; висока залученість глядача у місцеві розбірки; щільний шар саспенсу;
Мінуси:
персонажів у кадрі інакше як йолопами не назвеш; залученість глядача досягається коштом дешевих прийомів; пересічний глядач може бути банально не готовим до того рівня жорстокості, що пропонує кіно;
6.5/10
Оцінка ITC.ua
“Примат”/ Primate
Жанр фільм жахів Режисер Йоганнес Робертс У ролях Джонні Секвоя, Джессіка Александер, Трой Коцур, Вікторія Ваянт, Джія Гантер, Бенджамін Чен, Чарлі Менн, Тенні Саймон, Міґель Торрес Умба, Кей Александер, Аміна Абді, Альберт Маґаші Прем’єра кінотеатри Рік випуску 2026 Сайт IMDb, офіційний сайт
Студентка Люсі та її друзі вирушають на Гаваї у гості до батька дівчини та її молодшої сестри Ерін. У розкішному будинку, розташованому на краю обриву, мешкає ще один член родини — грайливий шимпанзе Бен. Ввечері компанія, що складається переважно з дівчат, вже почала сумувати, тож дзвінок хлопцям, з якими вони познайомилися у літаку, не змусив себе довго чекати. Але згодом подруги виявляють, що Бен вибрався зі свого вольєра і поводить себе дуже дивно. Шимпанзе стає безмежно агресивним і готовий розтерзати будь-кого, хто потрапить в поле зору.
Горормейкер Йоганнес Робертс починав на початку 2000-х з ультрабюджетних жахастиків, оцінки яких коливаються на IMDb в діапазоні від 2,1 до 4,7. Першою його більш-менш помітною роботою став фільм жахів про надприродне “По той бік дверей” 10-річної давнини, куди навіть вдалося затягти доволі впізнавані обличчя — Сару Вейн Келліс з “Ходячих мерців” (2010-2022) та Джеремі Сісто з канібалсько-мутантського слешера “Поворот не туди” (2003). Потім ще виходили “Незнайомці: Жорстокі ігри” (2018) та акуляча дилогія “Синя безодня” (2017-2029).
Попередньою повнометражкою постановника був зомбі-горор “Оселя зла: Вітаємо у Раккун-Сіті” (2021). І хоч як би щедро не намагався Робертс насипати відсилок до ігрового першоджерела — аспекту, що переважно ігнорувався попередником Полом В.С. Андерсоном, від провалу стрічку це не врятувало. Доволі атмосферний і зловісний на початках сурвайвал-горор зрештою мутував у крінжове криваве безглуздя.
Серед іншого тому фільму закидали, що в ньому існували на диво порожні персонажі — чого вартує тільки те, в якого ідіота перетворився Леон Кеннеді. Ця біда перекочувала й сюди, причому настільки безпорадних, недоладних героїв ще треба пошукати. З огляду на це і на все вищесказане стає очевидно, що Робертс зірок з неба ніколи не хапав. За ці роки він навчився ставити невибагливий, але якісний горор, а от що робити з людьми у кадрі — досі не має жодного уявлення.
В принципі вже на початку, буквально з першої ж сцени, стає зрозуміло, на які важелі будуть тиснути творці, щоб потішити охочу до кривавих видовищ публіку. Коли навіжена мавпа буквально здирає шкіру з обличчя безтурботного статиста у гавайській сорочці, додаткових питань виникати не повинно. Та й в цілому сам задум простий, можна сказати примітивний, як стрибок “бомбочкою” у басейн — рятівна дія, яку місцеві страждальці змушені повторювати раз по раз, адже агресивний примат не вміє плавати.
Усе тут зводиться до того, що абсолютно безпомічні пласкі бовванці намагаються врятуватися від слинявого шимпанзе. Останній зловісно зиркає навкруги, вириває пасма волосся з голови дівчини, відриває щелепу від обличчя хлопця, забиває каменюкою чи лопатою на смерть і загалом усіляко поводить себе не так, як належить слухняним домашнім улюбленцям з іграшковим ведмедиком біля ліжечка.
Камера Стівена Мерфі майже не відвертається вбік, коли у кадрі відбуваються жахливі речі (хоча концентрована жорстокість дещо приховується затемненнями), а синтезаторна музика Едріана Джонстона нагадує про старі добрі слешери, що додає олдскульності кривавому дійству.
Оперуючи банальними прийомами, Робертс на диво спроможний нагнати саспенсу, змусити вболівати за тих, на кого тобі наче як начхати. Ну скільки разів ми бачили у фільмах жахів іржаві кліше, коли перелякані дівчата ховаються у шафі, поки якась почвара зі звичками різника обшукує кімнату в пошуках наступної жертви?
На противагу дратівливій людській безпомічності виступає позамежна сила та непереможність примата. В якийсь момент він нагадує нездоланного Термінатора, що за будь-яких обставин прямує за своєю Сарою. Щобільше, у стрічці є два моменти, які прямо натякають на сцени з першої частини класики наукової фантастики Джеймса Кемерона.
Саме завдяки дешевим хитрощам та стандартним, подекуди відверто експлуатаційним прийомам авторам вдається досягти потужного рівня глядацької залученості. Під час перегляду вас кидатиме то в жар, то в холод. Ви зневажатимете недолугих персонажів і щиро бажатимете смерті нестерпному шимпанзе. Ви відразливо відвертатимете погляд від екрана та жадібно поглинатимете історію в бажанні дізнатися, чим цей безлад закінчиться. Ви зненавидите цей фільм. Ви захоплюватиметесь ним. Тому що лишатися байдужим до показаного рішуче неможливо.
Торік кінороби легковажно лякали нас іграшковою мавпою, що зійшла на екрани зі сторінок оповідання Стівена Кінга. І про ту одноденку сьогодні ледве щось згадаєш. Цього року полоскотати нерви глядачів вирішили коштом примата у плоті, і запам’ятається цей кудлатий маніяк точно надовго — від його витівок просто сказитися можна.
Висновок:
“Примат” справно працює як прямолінійний горор про скажену мавпу, що роздирає на шмаття усіх без розбору. Але є нюанси, як, наприклад, непробивна тупість персонажів, що може зіпсувати враження від перегляду частині аудиторії.
Американська компанія Nimble представила один з найнеординарніших пауербанків на ринку — Champ Stack 10K, який являє собою модульну батарею з можливістю її розділення на дві незалежні частини.
Що відомо
Champ Stack 10K складається з двох половин, з’єднаних магнітами та USB-C роз’ємом. У зібраному вигляді це один акумулятор ємністю 10 000 мА·г з підтримкою зарядки до 30 Вт, а якщо розділити корпус, користувач отримує два окремі пауербанки по 5000 мА·г, кожен з яких може видавати до 20 Вт потужності.
Такий формат дозволяє заряджати два пристрої одночасно, ділитися половиною батареї з другом і використовувати різні кабелі та роз’єми.
Кожна половина обладнана власним способом підключення: одна частина має вбудований USB-C кабель, інша — висувний USB-C коннектор. Це рішення позбавляє необхідності носити додаткові дроти.
На корпусі Champ Stack 10K є цифровий дисплей, який показує рівень заряду кожної половини пристрою.
Champ Stack 10K надійде в продаж навесні 2026 року за ціною $80.
8 січня на платформі Netflix вийшов детективний трилер “Його і її”, сюжет якого заснований на однойменному романі британської письменниці Еліс Фіні, що був опублікований у 2020 році. Серед тих, хто придбав права на екранізацію значиться Джессіка Честейн, в головній ролі та у якості виконавчої продюсерки виступила Тесса Томпсон, а її партнером на знімальному майданчику став Джон Бернтал. В огляді нижче розбираємося, що це добре товариство підготувало для глядачів.
Плюси:
непоганий акторський склад; комфортний хронометраж епізодів; серіалу є чим дивувати глядача;
Мінуси:
передбачуваність майже всіх сюжетних ліній; забагато марних метань; сумнівність твіста заради твіста;
6/10
Оцінка ITC.ua
“Його і її”/ His & Hers
Жанр детективний трилер Шоуранер Ді Джонсон У ролях Тесса Томпсон, Джон Бернтал, Пабло Шрайбер, Крістал Фокс, Суніта Мані, Ребекка Ріттенгаус, Поппі Лю Прем’єра Netflix Рік випуску 2026 Сайт IMDb
У містечку Далонега, розташованому неподалік Атланти, сталося вбивство — 40 ножових поранень отримала дружина місцевого бізнесмена. Детектив поліції Джек Гарпер починає розслідування, також сюди неочікувано прибуває телеведуча новин Анна Ендрюс, яка на деякий час зникла з усіх радарів. Виявляється, що вона має спільне минуле з Джеком, до того ж була присутня на місці злочину у ніч вбивства. Їхня зустріч за таких невтішних обставин утворює клубок заплутаних подій з непередбачуваними наслідками.
Давайте одразу окреслимо закони, за якими існує місцевий світоустрій — практично усе, що відбувається на екрані, не має нічого спільного з реальним життям, хоч як би творці не намагалися драматизувати та багатозначно насуплювати брови.
Зазвичай щось подібне стається в дешевих детективних книжечках з м’якою обкладинкою (для довідки — це не характеристика оригінального роману Еліс Фіні). Або, що геть не дивно, на Netflix, який сильно покладається, скажемо так, на не прискіпливість аудиторії, частина якої під час перегляду взагалі може бути зайнята сторонніми справами. А ще тут як мінімум через загальний абсурд і намагання здивувати спливає у пам’яті “Служниця”, яка вийшла в прокат буквально минулого тижня — цікаво, скільки ще ось такого контенту підготували нам кінороби на початок 2026-го?
Делонега — місце, що обов’язково приховує зловісні, дуже-дуже драматичні секрети. Місцеві герої — зламані повсюдними травмами минулого люди, що, попри величезний життєвий багаж, ніби й не подорослішали з часів старшої школи. Дощ тут іде в найбільш напружені моменти, а сонце світить рідко. Навіть марвелівський брутал Каратель дозволяє собі скупу чоловічу сльозу, адже усім хоч трохи важливим для сюжету персоналіям визначено страждати, трохи рідше — брехати чи маніпулювати. Іншого не дано.
Вже на початку закадровим голосом героїня виконавчої продюсерки Тесси Томпсон видає псевдофілософську сентенцію, мовляв, кожна історія має дві сторони — твою та мою, нашу та їхню, його та її, а це означає, що завжди хтось бреше. Надалі вона перманентно й рясно сипатиме нестерпними трюїзмами, від яких лише клонитиме в сон. А ще трохи дивно, що у романі оповідь ведеться як з точки зору “неї”, так і “нього”, тоді як в адаптації “право голосу” й статус ненадійного оповідача отримала тільки невгамовна журналістка.
Не перебільшенням буде сказати, що “Його і її” — ідеальний серіал. Максимально глядацький. Але ідеальний в притаманному Netflix контексті, тобто для того сумнозвісного “фонового перегляду”.
Спостерігати ж за усіма без винятку місцевими перипетіями буде злочином проти вашого дозвілля. Ще те питання, чи це можливо — надто багато у кадрі зайвої метушні та відвертих дурощів. Візьмемо проникливий діалог між головними героями про їхнє трагічне минуле: він не викликає жодного відгуку, адже насичений надуманістю, та й долі багатостраждальних персонажів не те щоб сильно цікаві. Ще є, наприклад, вбивство у душі, але вельми далеке від гічкоківських заповітів.
Взагалі після перегляду складається стійке враження, що ця історія виглядала б більш виграшно у форматі повнометражного фільму. Шок-розв’язка тут існує суто заради шок-розв’язки. Дійсно, дійти до істини буде завданням непростим (якщо, звісно, ви не знайомі з першоджерелом), але питання виникають щодо адекватності показаного. З таким же успіхом вбивцею міг стати прибулець з космосу. Зрештою, глядач опиняється у неоднозначній ситуації, коли з одного боку дивитися це справді цікаво, а з іншого — очі на лоба лізуть від тих далонезьких пристрастей.
Для історії подібного штибу не було потреби залучати акторів калібру Тесси Томпсон та Джона Бернтала, тим паче що грати їм довелося людей переважно неприємних. Та й якоїсь хімії між персонажами не відчувається — важко повірити в те, що колись їх так багато пов’язувало.
“Його і її” — місцями захопливий детективний трилер, але глобально — досі та сама “нетфліксівська жувальна гумка” з вилизаною, глянцевою картинкою без особливого сенсу. Аж щелепи від того “жування” вже зводить.
Висновок:
“Його і її” щосили прикидається серйозним, заплутаним детективним трилером з претензією на драму, а насправді є черговою невибагливою розвагою на Netflix. З іншого боку — від невибагливих розваг теж є своя беззаперечна користь.
Сертифікат нагороди «Прощальний розіграш» (Farewell Roast) за підписом Стіва Джобса (1982) разом із подарунковим комп’ютером Apple Macintosh 128K / RR Auction
У США стартував історичний аукціон Steve Jobs & the Computer Revolution: The Apple 50th Anniversary Auction, присвячений 50-річчю Apple. Торги організувала компанія Rare and Remarkable Auctions з Бостона. Загалом на аукціоні представлено 191 лот, пов’язаний з історією Apple Computer та особистою спадщиною Стіва Джобса. Прийом ставок уже відкритий, а фінал торгів запланований на 30 січня.
Серед найцінніших експонатів — прототип комп’ютера Apple-1 Prototype Board #0, перший чек Apple, а також кабріолет Jaguar XJS V12 1989 року, зареєстрований на Apple Computer, і кілька особистих речей Стіва Джобса.
Apple-1 Computer Prototype Board #0
Найбільший інтерес для колекціонерів ретротехніки викликає лот №6003 — Apple-1 Computer Prototype Board #0. В аукціонному домі називають його “The ‘Celebration’ Board, Representing the Earliest Known Fiberglass Apple-1 Prototype”.
За наявною інформацією, саме цю плату Стів Джобс і Стів Возняк використовували, “щоб перевірити дизайн Apple-1 перед запуском у комерційне виробництво”. Це перша виправлена версія друкованої плати, підготовлена до легендарної початкової партії для магазину Byte Shop. Перші 50 комп’ютерів, виготовлені для замовлення Пола Террелла, засновані саме на цьому дизайні.
Apple-1 Computer Prototype Board #0 / RR Auction
Як валідаційний прототип, плата має низку унікальних технічних особливостей. Зокрема, вона використовує “роз’єми Robinson-Nugent замість дешевших роз’ємів Texas Instruments, які застосовувалися у серійних платах”. Також тут встановлено інший радіатор охолодження та присутня спеціальна модифікація для діагностики таймінгів оперативної пам’яті.
Орієнтовна ціна продажу цього лоту перевищує $500 тис. Але покупець отримає не лише саму плату. У комплект входять:
Лот №6000 — це звичайний на вигляд банківський чек Wells Fargo на суму $500, підписаний Стівом Джобсом і Стівом Возняком. Попри скромний вигляд, його оціночна вартість така сама — понад $500 тис. Це перший чек, виписаний з першого банківського рахунку Apple, і саме ним оплатили розробку друкованої плати Apple-1.
Перший чек Apple / RR Auction
Компанію Apple Computer офіційно зареєстрували як бізнес через 16 днів після дати цього чека — 1 квітня 1976 року.
З іншими лотами Steve Jobs & the Computer Revolution: The Apple 50th Anniversary Auction можна ознайомитися на сайті RR Auction.
Минулий рік був надзвичайно багатим на круті, креативні та нестандартні ігри, причому більше дивували не великі компанії з багатомільярдними капіталами, а маленькі студії, які ставлять у пріоритет свободу творчості та прагнення до чогось нового.
Організатори щорічної професійної ігрової премії D.I.C.E. Awards оголосили номінантів за підсумками 2025 року.
Що відомо
Переможців D.I.C.E. Awards визначають експерти ігрової індустрії, розробники, профільні журналісти. У голосуванні беруть участь понад 30 тисяч членів Академії інтерактивних мистецтв і наук (AIAS).
На найбільшу кількість нагород претендують улюблена всіма рольова гра Clair Obscur: Expedition 33 і самурайський екшен Ghost of Yōtei — у них по вісім номінацій. Трохи відстають ARC Raiders і Dispatch — у них по шість, а високо оцінена інді-головоломка Blue Prince може отримати п’ять нагород.
Переможці будуть оголошені 13 лютого.
Номінанти D.I.C.E. Awards
Видатне досягнення в анімації
Death Stranding 2: On The Beach,
Ghost of Yōtei,
Monster Hunter Wilds,
South of Midnight,
The Midnight Walk.
Видатне досягнення в художньому оформленні
Clair Obscur: Expedition 33,
Death Stranding 2: On The Beach,
Dispatch,
Ghost of Yōtei,
The Midnight Walk.
Видатне досягнення у створенні персонажів
Clair Obscur: Expedition 33 — Еськіє (Esquie),
Clair Obscur: Expedition 33 — Маель (Maelle),
Dispatch — Кортні/Інвізіґал (Courtney/Invisigal),
Dispatch — Роберт Робертсон III / Мехамен (Robert Robertson III/ Mecha Man),
Ghost of Yōtei — Ацу (Atsu).
Видатне досягнення у створенні оригінальної музики
Clair Obscur: Expedition 33,
Ghost of Yōtei,
Herdling,
Mario Kart World,
Sword of the Sea.
Видатне досягнення в звуковому дизайні
ARC Raiders,
Death Stranding 2: On The Beach,
Ghost of Yōtei,
Lumines Arise,
Split Fiction.
Видатне досягнення в оповіданні
Clair Obscur: Expedition 33,
Consume Me,
despelote,
South of Midnight,
The Drifter.
Видатне технічне досягнення
ARC Raiders,
Assassin’s Creed Shadows,
Death Stranding 2: On The Beach,
Donkey Kong Bananza,
DOOM: The Dark Ages.
Кращий екшен
Absolum,
ARC Raiders,
DOOM: The Dark Ages,
Hades II,
Ninja Gaiden 4.
Краща пригода
Blue Prince,
Dispatch,
Donkey Kong Bananza,
Ghost of Yōtei,
Hollow Knight: Silksong.
Краща сімейна гра
LEGO Party!
LEGO Voyagers,
Lumines Arise,
MARVEL Cosmic Invasion,
POPUCOM.
Кращий файтинг
2XKO,
Capcom Fighting Collection 2,
Fatal Fury: City of the Wolves,
Mortal Kombat: Legacy Kollection,
WWE 2K25.
Краща гоночна гра
EA Sports F1 25,
Kirby Air Riders,
Mario Kart World,
Wheel World.
Краща рольова гра
Clair Obscur: Expedition 33,
Citizen Sleeper 2: Starward Vector,
Kingdom Come: Deliverance II,
Monster Hunter Wilds,
The Outer Worlds 2.
Краща спортивна гра
EA Sports FC 26,
PGA Tour 2K25,
MLB The Show 25,
NBA 2K26,
Rematch.
Краща стратегія/симулятор
The Alters,
Drop Duchy,
Europa Universalis V,
The King is Watching,
StarVaders.
Видатне технічне досягнення в імерсивній реальності
Ghost Town,
Hotel Infinity,
Marvel’s Deadpool VR,
Star Wars: Beyond Victory — A Mixed Reality Playset,
Mercedes вивела на дороги електромобілі з твердотілими батареями
Першим транспортним засобом із твердотілою батареєю, який можна офіційно купити у США, став електромотоцикл Verge TS Pro. Його показали на CES 2026, і він одразу продемонстрував як переваги, так і головну проблему цієї технології. Завдяки твердотільній батареї мотоцикл здатен проїхати до 370 миль (приблизно 600 км) на одному заряді, а сам акумулятор, за заявами виробника, розрахований на весь строк служби транспортного засобу.
Втім, ціна яскраво показує, чому твердотілі батареї досі не стали масовими. Verge TS Pro коштує $34900, тобто майже стільки ж, скільки базова Tesla Model 3. Саме висока вартість залишається головним бар’єром для комерціалізації твердотілих акумуляторів.
Toyota, яку вважають одним із майбутніх піонерів цієї технології з орієнтиром на 2027 рік, уже попередила, що перші серійні авто з твердотілими батареями вийдуть обмеженим тиражем і лише в преміальному сегменті під брендом Lexus. Це фактично гарантує високі ціни. Навіть напівтвердотілі батареї з 5% рідкого електроліту, які використовують у таких авто, як NIO ET7, можуть коштувати майже стільки ж, скільки весь електроседан ET5. Саме тому NIO наразі не продає такі батареї, а здає їх в оренду для тривалих поїздок.
Навіть з урахуванням ефекту масштабу, твердотілі батареї складно здешевити. Причина полягає в тому, що твердий електроліт потребує дорожчих матеріалів і складніших виробничих процесів, ніж рідкий. Компанії на кшталт Samsung працюють над зниженням вартості виробництва, але інженери з KAIST (Південна Корея) пішли іншим шляхом — вони вирішили проблему саме на рівні матеріалів.
Замість використання дорогих металів для покращення іонної провідності, дослідники змінили структуру електроліту в оксидних і сульфідних твердотілих батареях. Вони ввели так звані двовалентні оксидні та сульфідні аніони у значно дешевший електроліт на основі галогенідів цирконію. У результаті іони рухаються до чотирьох разів легше, а щільність енергії та провідність відповідають рівню сучасних твердотілих електролітів, створених із набагато дорожчих матеріалів.
Керівник дослідження, професор Со Дон-хва з факультету матеріалознавства та інженерії KAIST, зазначив, що відкриття команди “запропонувало принципи проєктування, які дозволяють одночасно вирішити проблеми вартості та продуктивності твердотілих батарей із використанням недорогих матеріалів”. За його словами, це рішення має прикладний характер і може знайти швидке промислове застосування. Проте конкретні терміни поки не називають.
