Трейлер не продемонстрував геймплейних кадрів, але немає сумнівів, що японський розробник випустить чудову гру, оскільки ніколи не економить на своїх проєктах, а інсайдерська інформація тільки підтвердила це.
Що відомо
Відомий інсайдер Dusk Golem повідомив, що Capcom робить велику ставку на Resident Evil Requiem, і команда, що займається розробкою хоррора, отримала у своє розпорядження бюджет, рекордний для видавництва. Точні цифри не розкриваються, але скоріш за все вони виражаються в сотнях мільйонів доларів.
Повідомлення Dusk Golem
Нагадаємо, у центрі сюжету Resident Evil Requiem опиниться Грейс Ешкрофт (Grace Ashcroft) – дівчина, яку викрала сімейка Бейкерів у Resident Evil 7, а тепер вона є агенткою ФБР і повинна розібратися в подіях, що відбуваються. Гравці повернуться в Раккун-Сіті, від якого залишилися одні руїни, і навіть відвідають знамениту поліцейську дільницю, де розгорталися події Resident Evil 2. Відомо, що в грі з’явиться ще один центральний персонаж, можливо, це буде Леон Кеннеді.
Коли чекати
Реліз Resident Evil Requiem відбудеться 27 лютого 2026 року на PC, PlayStation 5 і Xbox Series.
12 червня на сервісі Prime Video прем’єрувалася кримінальна комедія «Глибоке прикриття», де в лондонські кримінальні розбірки встряють Брайс Даллас Говард, Орландо Блум та Нік Мохаммед, якого ви можете пам’ятати за хітовим спортивним драмеді «Тед Лассо». Що за пригоди чекають на вищевказану компанію та наскільки цікаво за ними спостерігати — ділимося думками в рецензії нижче.
Плюси:
головний плюс — тут дійсно знаходяться приводи для щирого сміху; гарний акторський склад, який не просто відбуває номер у кадрі, як це часто трапляється з комедіями на стримінгу, а справді старається; фільм якісно виділяється серед маси псевдокомедійного непотребу, який щороку видають стримінгові сервіси;
Мінуси:
абсурдний сюжет з низкою неправдоподібних моментів; є впевненість, що авторам не вдалося витиснути максимум комедійного потенціалу із свого задуму, адже простору для веселощів можна було знайти ще більше; фінальний акт сумбурний і недопрацьований як слід;
6.5/10
Оцінка ITC.ua
«Глибоке прикриття»/ Deep Cover
Жанр кримінальна комедія Режисер Том Кінгслі У ролях Брайс Даллас Говард, Орландо Блум, Нік Мохаммед, Ієн Макшейн, Педді Консідайн, Шон Бін, Соноя Мідзуно Прем’єра Prime Video Рік випуску 2025 Сайт IMDb
Кет Бойлз — невдачлива стендап-комікеса, яка викладає мистецтво імпровізації у Лондоні та вже і не сподівається, що колись зможе досягти успіху. Марлон Свіфт мріє про кар’єру Роберта Де Ніро, та замість видатних ролей змушений обмежуватися принизливими появами у рекламі. Г’ю — нерішучий працівник IT–відділу однієї зі столичних компаній, котрому важко налагодити контакт з навколишніми.
Через збіг певних обставин ці троє невдах виявляються завербованими детективом поліції Ґремом Біллінґсом з ціллю викрити місцевих нечистих на руку торговців. Але трійця сильно вживається у свої ролі, через що потрапляє у максимально глибоке прикриття, доходячи аж до верхівки лондонського криміналітету. Тепер горе-артистам доведеться хвилюватися не тільки про те, як краще вжитися в образ, але й про те, щоб злочинні боси не дізналися про їхнє і без того хитке становище.
Нині світ став надто чутливим, а гумор — обережним, адже студії та стримінгові сервіси воліють дотримуватися правил гри і зайвий раз не ризикувати. Внаслідок цього глядач елементарно втратив дійсно розв’язні та потішні комедії на кшталт «Похмілля у Вегасі» (2009). Іноді ще трапляються такі знахідки, як «Кіностудія», але ці появи спорадичні і на кожен гарний комедійний серіал знайдеться, наприклад, ціла низка опусів різного ступеня відвертої ідіотії з яким-небудь Джоном Сіною — згадуємо «Друзі у відпустці», «Фрілансер», «Рікі Стенікі» чи «Джекпот!».
«Глибоке прикриття» — теж далеко не видатна комедія, а у часи розквіту жанру взагалі здасться чимось посереднім. Однак її творці обрали єдиний правильний підхід — чесно розсмішити свою аудиторію. І в наші дні він зійде ледь не за подвиг.
Так, сюжет відверто безглуздий, починаючи від звернення сержанта до імпровізаторів і закінчуючи тим, як легко їм вдається постійно виходити сухими з води. Так, часом жартів не вистачає і приводів для реготу хотілося б побільше. Та в перервах між нісенітними епізодами таки знаходиться вкрай важливий, просто життєво необхідний простір для щирого сміху. За нього, особливо в наших сьогоднішніх реаліях, пробачаєш багато.
Цікаво, що чергові, нехай і сильно комедійні, лондонські кримінальні розбірки обійшлися без Ґая Річі. Зате з Педді Консідайном, котрому, мабуть, зайвий раз і перевдягатися не довелося після партії в нещодавньому «МобЛенді» (цей був уже з Річі на борту). А ще паралельно появі на великих екранах у «Балерині» тут фігурує Ієн Макшейн з неприродно білосніжною, як в того Росса Ґеллера, усмішкою. Та найбільш примітним стосовно учасників дійства варто назвати возз’єднання на знімальному майданчику Боромира й Леґоласа з легендарного «Володаря перснів» Пітера Джексона, себто Шона Біна і Орландо Блума.
І от усе це добре товариство становить на диво симпатичну компанію — почесних злочинців, від яких краще триматися якомога далі з одного боку, та трійку дурнів, що заявляються на бандитські з’ясування стосунків з іграшковими пістолетами — з іншого. Окремий вид насолоди — спостерігати за тим, як герой Блума, ще той актор, вдає із себе крутого, божевільного та безстрашного головоріза (навіть важко уявити, що він збирався зробити з праскою). Або за тим, як персонаж Ніка Мохаммеда, підозріло ввічливий тюхтій, що і мухи не образить, змушений одним махом подужати кілька доріжок коксу.
У підсумку отримуємо абсурдну з точки зору сюжету, але водночас нарешті нормальну, людську комедію ̶з̶ ̶к̶о̶к̶а̶ї̶н̶о̶м̶ ̶і̶ ̶с̶т̶р̶и̶п̶т̶и̶з̶е̶р̶к̶а̶м̶и̶.̶
ЇЇ творці не намагаються репрезентувати якісь актуальні тренди чи повістки, не мають на меті повправлятися у сатирі, яка нині досить популярна, але далеко не завжди вдала, і вже точно не збираються опускатися до рівня примітивного гумору, як в тих же фільмах з Сіною. Вони максимально чесні з глядачем і не претендують на щось більше, ніж заклик «гей, друже, пропонуємо тобі у вечір вихідного дня просто весело провести час у приємній компанії». На жаль, не все у них вдалося, але такого кіно зараз дуже не вистачає.
Висновок:
Автори «Глибокого прикриття» чесно намагаються розсмішити глядача, і такий підхід не може не імпонувати.
Загалом краще відписуватися від нав’язливих та непотрібних електронних листів. Але чому ви впевнені, що посилання «Відписатися» робить саме це?
У матеріалі The Wall Street Journal технічний директор DNSFilter Ті Кей Кіаніні застерігає від необачного натискання на нього — ця дія може наражати користувачів на додаткові ризики та проблеми безпеки.
Посилання «Натисніть, щоб відписатися», яке знаходиться внизу багатьох комерційних електронних листів, може стати пасткою. Користувачі зазвичай натискають на ці посилання ледь не автоматично, намагаючись зупинити потік спаму, але фахівець попереджає, що кожне 644-те натискання на відписку веде до шкідливого сайту.
Кіаніні каже, що немає жодної причини довіряти спам-листам та посиланням у них. Натискання замість відписки виводить користувачів з безпечного середовища їхнього поштового клієнта у відкритий інтернет зі всіма його ризиками.
На найнижчому рівні загрози натискання кнопки «відписатися» може допомогти кіберзлочинцю перевірити, чи активна адреса електронної пошти. Щойно користувач ненавмисно підтвердить, що його адреса є дійсною та контрольованою, зловмисник може посилити тиск на нього за допомогою соціальної інженерії або складніших тактик.
За словами Майкла Баргурі, співзасновника компанії з безпеки Zenity, неперевірені посилання для відписки також можуть перенаправляти користувачів на фішингові сайти, призначені для викрадення паролів або особистих даних, або навіть для розгортання шкідливого програмного забезпечення. Якщо сайт запитує пароль для відписки, не слід його вводити.
Чарльз Хендерсон, виконавчий віцепрезидент охоронної фірми Coalfire, додав, що хоча деякі законні легальні сайти можуть просити користувачів повторно ввести свою адресу електронної пошти для підтвердження відписки, довіра є критичним фактором. Якщо ви не довіряєте компанії, яка надіслала електронного листа, не слід довіряти й процесу відписки, який вона пропонує.
На думку трьох згаданих експертів, один із найбезпечніших способів скасувати підписку — використання кнопок для скасування підписки, котрі надають поштові служби. Зазвичай вони відображаються безпечні, оскільки не є частиною листа. Використання одноразових адрес електронної пошти під час реєстрації на нових або сумнівних сайтах також є гарною практикою, хоча це може ускладнити онлайн-шопінг або керування обліковим записом.
Сучасна техніка — це зручно, мобільно… а іноді ще й небезпечно. Особливо, коли йдеться про павербанки, які мають рятувати від розрядженого смартфона, а не ставати джерелом полум’я. Американська компанія Anker відкликає понад мільйон портативних акумуляторів через ризик займання.
Anker офіційно оголосила про відкликання популярного павербанка PowerCore 10000 (модель A1263), який виробляли з 1 січня 2016 року до 30 жовтня 2019 року й продавали у США аж до 31 грудня 2022 року. До потенційно небезпечних пристроїв належать чорні, сині, червоні й білі екземпляри цієї моделі. За даними Комісії з безпеки споживчих товарів США (CPSC), компанія вже отримала 19 повідомлень про займання чи вибухи. В тому числі ці інциденти спричинили два випадки легких опіків (без госпіталізації) та 11 випадків пошкодження майна на загальну суму понад $60 тис.
Власникам павербанків Anker варто перевірити, чи знаходиться їхній пристрій у зоні ризику. Треба подивитися на наліпку знизу пристрою. Якщо там зазначено Anker PowerCore 10000 (Model: A1263), і він був придбаний в період з 1 червня 2016 по 31 грудня 2022 року (та ще й у США), відкликання розповсюджується на цей виріб.
Anker радить негайно припинити користування пристроєм і заповнити спеціальну форму на своєму сайті. У відповідь компанія пропонує або безкоштовну заміну на нову модель Anker Power Bank (10K, 22.5W) (A1388), або подарункову картку на $30 — якщо замін наразі немає в наявності. Не дивно, з огляду на масштаб відкликання — понад мільйон пристроїв.
Valve випустила велике оновлення для бета-версії клієнта цифрового ігрового сервісу Steam і цього разу є хороша новина для користувачів Mac.
Що відомо
Серед нововведень розробник вказав, що йому вдалося реалізувати нативну підтримку Steam на комп’ютерах з підтримкою Apple Silicon.
Раніше магазин коректно працював тільки на Mac з чіпами від Intel, але такі моделі не випускаються з 2020 року. Valve обіцяла подружити Steam з актуальними версіями Mac, і тепер застосунок доступний на пристроях із чипами Apple M1 і новіше і працює на них швидше і плавніше.
Повноцінний реліз Steam на Apple Silicon, найімовірніше, відбудеться найближчим часом.
Якщо винадумали читати «Нормальних пацанів» Тома Вулфа від видавництва «Бородатий Тамарин», тоневарто чекати чергової хроніки космічної програми. Цеближче до«Верхи нашатлі», ніж до«Аполлона-8». Тут небуде історій про героїв, щопідіймаються внебо під фанфари таоплески. Натомість читача кидає вгущу нервів, тестостерону, змагання таглузувань. Тут космос неметафора людського поступу вмайбутнє, ачергова сходинка вкар’єрних перегонах чоловіків, яким бракує страху, але негонору, ащедуже роздутого его. Цякнига непро космічні місії, апро людей. І найперше— про тих самих «нормальних пацанів». Том Вулф окреслює ними тих, хто має містичну суміш нахабства, холоднокровності, рефлексів і бравади, яка відділяє «нормального пацана» від просто хорошого пілота.
«Нормальні пацани»
499 грн.
Плюси:
дивовижний та захопливий стиль письма Тома Вулфа; герої книг показані дуже документально та реалістично — читач буквально знає їх як себе з усіма їх чеснотами та недоліками; автор вміло описує ту епоху, маскулінну культуру пілотів, недоліки та переваги життя перших астронавтів; це найкращий приклад документалістики у форматі майже роману
мала кількість інших історичних деталей того часу; обмежена кількість технічних деталей польотів та ракет; комусь буде складно витримати яскраву психологічну напругу, що створює автор
Автор Том Вулф Перекладачка Ярослава Панко Видавництво«Бородатий Тамарин» Мова Українська Кількість сторінок 408 Обкладинка Тверда Рік видання 2025 Розмір 135×210мм Сайтtamarinbooks.com
«Нормальні пацани» непросто книжка про перших американських астронавтів: Джона Гленна, Гаса Гріссома, Скотта Карпентера, Гордона Купера, Діка Слейтона, Алана Шепарда, Воллі Ширри. Цемасштабне літературне занурення умаскулінну культуру ризику, упсихологію змагання, умедійну епоху створення ікон для кожного американського громадянина. Вулф непише про ракети— він пише про тих, хто вних сідав. І саме тому цякнига жива, повна страху, бравади, підозр, болю, слави тазневаги досмерті.
Ті самі «нормальні пацани» виділяються серед інших пілотів. Вони мовчать про зламані ребра, коли завтра треба бити рекорд. Цеповноцінна спільнота поміж пілотів, детвоя холоднокровність і відмороженість— непросто риса характеру, аєдиний соціальний капітал такарта, яку можна розіграти.
В1950-60-х роках, коли США змушені були наздоганяти СРСР начолі зукраїнцем Корольовим вкосмічних перегонах після запуску «Супутника», апотім і першого польоту людини вкосмос, американському уряду треба було створити нових національних героєв. Але замість конгресменів чисолдатів ними зробили пілотів проєкту «Меркурій». Фактично цебудуть пілоти, які сидять угерметичній банці танічим некеруватимуть, авсе, щовони можуть зробити цемовчки прийняти ризик і померти гідно наочах усього світу. Боамериканські ракети часто вибухають.
І оця парадоксальна ситуація, коли найкращих льотчиків вісторії США садять умашини, якими вони неможуть керувати стає однією зголовних драм книги. Вони мали ризикувати, але непілотувати. Мали бути іконами, але без реального прямого впливу нацюдовбану бляшанку. Їм доводилося перетворювати себе насимволи, але зберігати всередині оту браваду «нормальних пацанів».
Водній зі сцен пілоти дізнаються, щопершими вкосмос полетять мавпи. Цепринижує тадратує «нормальних пацанів». Вони нехочуть бути «пасажирами», якїх називають між собою пілоти випробувачі. Вони хочуть бути тими, хто витягує апарат із піке. Анетими, кого ракета просто підіймає вкосмос.
Семеро астронавтів космічної програми «Меркурій», поступово починають використовувати свою надбану медіапопулярність, щоб витиснути зNASA контроль над апаратом, ащеповагу тароль пілотів. Уцих моментах Вулф демонструє блискучу чутливість довнутрішніх конфліктів. Він бачить, якодні члени команди ладні навсе, щоб встигнути першими, аінші намагаються втримати себе під контролем перед камерами, зберегти сім’ю, честь і тишу, навіть якщо всередині них вирує хаос.
Окрема тема «Нормальних пацанів»— створення героїв задопомогою медіа. ЯкЗМІ послідовно йагресивно перетворюють живих, недосконалих, часто суперечливих чоловіків наідеальні образи для обкладинок. Том Вулф показує, якNASA використовувало родини астронавтів, якїх вчили відповідати правильно назапитання, якдружини змушені були вдавати ідеальне життя тагідно триматися перед камерами. І якводночас самі астронавти цілком активно користувалися славою: гуляли навечірках, шикували внайкращих готелях, отримували подарунки, знижки наавтомобілі тамали шалену популярність удівчат, чим часто негребували скористатися.
Найгостріше танайдраматичніше автор показав «розмазування» особистостей астронавтів під тиском слави. Дехто згероїв відмовляється від рефлексії тасамокритики. Інші, якДжон Гленн, намагаються зберегти моральну вертикаль, навіть ціною конфліктів зколегами. Треті починають вважати себе кращими затоваришів таглузувати зних під час польоту вкосмос. Усе цедодає тексту моральної глибини: ценепросто книжка про мужиків ускафандрах. Цекнига про різні типи чоловічої талюдської вразливості— від страху померти достраху втратити публічне обличчя таповагу серед «нормальних пацанів».
Багатьом західним рецензентам тачитачам неподобається тут історія про політ Гаса Гріссома. Усвоїй книзі Вулф натякає, щотой дуже нервував, ащеміг панікувати після приводнення, сам підірвав люк капсули, щопризвело доїї втрати, ащеледь невтопився. Меніж нездається, щоавтор якось сильно його показав знегативної сторони. Скоріше він описував те, яким винуватим себе почував сам астронавт, якмучився, нервував тавважав себе вже невартим «нормальних пацанів» після польоту.
Частина західних читачів таоглядачів кажуть, щожодного доказу помилок Гаса Гріссома немає, хоча деякі інші астронавти йтехніки усвоїх книгах тамемуарах свідчать про протилежне. Вбудь-якому випадку цебільше сприйняття саме американського читача, бодля них Гас Гріссом герой. Коли книга «Нормальні пацани» вийшла у1979 році, так їй вже майже пів століття, ачитається йдосі неймовірно, Гріссом вже був давно мертвий, тому незміг нічого сказати про свій політ, який описав Том Вулф. Про трагічну смерть Гаса Гріссома під час випробувань «Аполлона-1» у1967 році можна більше прочитати вкнизі «Верхи нашатлі» іншого астронавта Майка Маллейна. ЇЇ теж випускає внас «Бородатий Тамарин».
Окремо відзначу стиль тамайстерність внаписанні прози Тома Вулфа. НаЗаході цезнаний майстер документалістики танової школи журналістики вкінці XXстоліття. Найого рахунку багато відомих вСША книг, аоднією знайзнаковіших якраз вважаються «Нормальні пацани».
Автор ніби непише текст, він його відчуває. Том Вулф некаже, щовідбувається, він дає читачу почути тавідчути. Його книга більше романізована, ніж документальна. Вкожній главі автор перемішує свої думки таспогади астронавтів, їхні страхи тощо, потім перескакує назагальні сцени тапояснення тих чиінших подій, далі трохи жартує, яскраво тадетально описує чергову звану вечерю астронавтів, апотім знову кидається вкосмос або вкабіну пілота. І усе ценастільки захопливо, щозапирає дух і невідпускає. Книгу хочеться читати докінця йвідразу. Янепам’ятаю подібних нехудожніх книг, якіб читалися настільки захопливо, якця. Цедійсно дуже круто.
Подібна вправність автора занурює читача вкнигу зголовою і ментально виснажує. Том Вулф настільки вміло розказує про чужі переживання, щовони передаються читачу. Тому зважуйте, коли будете братися закнигу. Ценелегка прогулянка, але вона вам точно запам’ятається надовго.
Самеж видання «Нормальних пацанів» від видавництва «Бородатий Тамарин» зроблено якісно тастильно. Обкладинка яскрава тавідразу привертає увагу, папір жовтавий таякісний, шрифт зручний для читання. Всередині книги є багато колірних світлин астронавтів наглянцевому папері. Лясе незавезли.
Висновок:
«Нормальні пацани» — книга не про космічні перегони. Це розповідь про те, що відбувається з людиною, коли вона залазить у бляшанку на верхівці здоровенної ракети, а шанс вижити 50 на 50. Це книга про людину та її боротьбу із собою та страхом. Це оповідь про честь, про спільноту «нормальних пацанів», які повинні бути кращими у всьому. Маємо чудову оповідь про те, як Америка створила собі богів, а ті хотіли залишатись людьми. Нехай й найкрутішими у світі. Саме ця суміш пафосу перших астронавтів, їх болю та іронії, їх слави та мовчазної мужності робить цю книжку такою яскравою.
Також це історія про те, що героїзм — не завжди шлях угору. Часто це просто бажання не бути останнім у списку. І цього вже достатньо. Том Вулф змальовує астронавтів не як ікони, а як звичайних чоловіків, що щодня стикаються з власною смертністю і самотністю на межі можливого. І через це також книга така жива, важлива й дотепер сучасна.
Коли здається, що лінійку Ryzen 5000 вже можна відправляти на пенсію, AMD знову витягає з кишені новинку. Тихо, без фанфар, компанія додала на свій сайт процесор Ryzen 5 5500X3D. Це спрощена версія торішнього чипа 5600X3D, яка має трохи нижчі частоти та все ще працює на архітектурі Zen 3. Вочевидь, AMD вирішила, що AM4 ще зарано ховати — і це може бути гарною новиною для тих, хто не планує міняти материнську плату найближчим часом.
Характеристики AMD Ryzen 5 5500X3D
Отже, Ryzen 5 5500X3D — це 6-ядерний процесор, що підтримує одночасну обробку 12 потоків інструкцій. Його базова частота становить 3,0 ГГц, а буст дозволяє збільшити частоту до 4,0 ГГц. Для порівняння, у 5600X3D ці показники становлять 3,3 й 4,4 ГГц відповідно. Інші характеристики майже не відрізняються: все ті ж 96 МБ кеш-пам’яті L3, тепловий пакет на 105 Вт і архітектура Zen 3, яка ще й досі тримається в топі бюджетних збірок.
Цікаво, що AMD досі не оголосила рекомендовану ціну і не додала цю новинку до жодного інтернет-магазину. Але якщо орієнтуватись на Ryzen 5 5600X3D, що стартував із позначки $230, новий процесор, ймовірно, коштуватиме близько $200. Проте, як і у випадку з іншими X3D-чипами, найгострішим питанням буде не ціна, а доступність — бо їхні попередники продавались доволі обмежено.
Чи варто купувати Ryzen 5 5500X3D у 2025 році?
Якщо ви збираєте ПК «з нуля», краще дивитися у бік платформи AM5 — наприклад, на Ryzen 5 7600X чи 9600X. І не лише через продуктивність. Нові моделі мають вбудовану графіку, яка неабияк допомагає під час тестування чи збоїв. Ну й перспектива оновлення в майбутньому — теж плюс.
Втім, якщо у вас вже є стара добра AM4-плата, а бюджет не дозволяє розгулятися, Ryzen 5 5500X3D може стати хорошим варіантом — особливо якщо шукаєте щось доступне для ігор. Звісно, він буде повільнішим за 5600X3D, а тим паче 7600X. Але якщо ви не готові вкладати $250 у Ryzen 7 5700X3D — то вибір цілком логічний.
AMD ще раз дає шанс AM4 сказати останнє слово. Чи варто хапати цей шанс — залежить від вашої материнської плати й гаманця.
Повернення Кіану Рівза в «Джон Уік 5» виявилося загадкою не тільки для глядачів, а й сценаристів. Режисер Чад Стахелскі зіштовхнувся з сценарними проблемами.
У новині присутні спойлери до «Джон Уік 4»
Відомо, що Кіану Рівз погодився на участь в проєкті, хоча казав протилежне, а Lionsgate охоче дозволила продовжити франшизу. Залишається одне питання — як саме повернути Джона Уіка після фіналу четвертого фільму? Нагадаємо, що наприкінці «Джона Уіка 4» головний герой зазнає серйозних поранень та помирає (як здавалося). Разом з тим нам показують його могилу, де з ним прощаються Вінстон (Ієн МакШейн) і Король Бауері (Лоуренс Фішберн).
Але глядачі бачать тільки, як Вік втрачає свідомість — момент смерті залишився за кадром. Як пророкували фанати, в цьому моменті студія знайшла лазівку для повернення. Хоча його воскресіння ще та головоломка, оскільки Джон Вік зазнав дійсно багато поранень, які майже точно виглядали смертельними. І зараз Стахелскі визнав: сценарист Майк Фінч і він працюють над історією, як розв’язати цей головний сюжетний трюк.
«Я не збираюся вам брехати, це трохи загадка. Ми з Майком Фінчем — сценаристом четвертої частини, який також пише п’яту — маємо досить хорошу історію, яка, як мені здається, крута. Коли у нас буде 50-сторінковий сценарій і якщо ми відчуємо, що це те, що треба, ми сядемо з Кіану і доведемо його до ідеалу. Дивіться, здається, всі цього хочуть. Питання лише в тому, чи зможемо ми це розкрити. Ми активно над цим працюємо. Просто… чи буде це справді варте уваги?» — ділиться режисер.
Стахелскі уточнив: команда не розглядає варіант приквелу. Ані творці, ані Кіану Рівз не зацікавлені в такому розвитку сюжету. Продовження має стати новою історією з живим Віком, яка не суперечитиме фіналу 4-ї частини. Вона має бути не пов’язана з Високим столом.
«Студія дуже хоче втілити це в реальність, я впевнений, рано чи пізно. Вони чудові, і вони попросили нас дійсно спробувати, а у нас є кілька хороших ідей, і ми спробуємо», — додав Чад Стахелскі.
Отже, реалістичний спосіб отримати п’яту частину — створити нову історію для головного персонажа. Але проєкт може й не зрушити з місця, якщо Стахелскі та його команда не знайдуть задовільного сценарного рішення.
Компанії запасаються біткоїнами з різних причин: деякі тримають його як захист від інфляції або щоб продемонструвати підтримку криптовалютної індустрії, яку активно підтримує новий уряд США. Деякі фірми деякі фірми зробили використання боргових зобов’язань та продажу акцій для купівлі біткоїнів своєю основною бізнес-стратегією.
Чи варто бігти й собі купувати BTC? Суттєве зростання курсу акцій компаній з причини придбання біткоїнів може здаватися підтвердженням правильно обраної стратегії, але існує багато ризиків. Наприклад, раптове падіння ціни BTC може призвести до масових розпродажів. А це, своєю чергою, каскадом тягне ще дужче зниження ціни й ще більше розпродажів з боку більш дрібних інвесторів.
Саме стільки біткоїнів належить Strategy (колишній MicroStrategy) Майкла Сейлора. Компанія володіє 2.77% від загальної кількості монет, яка становить 21 мільйон. Таким чином, Strategy володіє найбільшою кількістю біткоїнів, ніж усі інші компанії разом узяті. Вартість активів на момент написання складає понад $63 млрд.
Strategy вперше почала купувати біткоїн у 2020 році з резервних коштів. Тепер її бізнес з розробки та підтримки софта — це невелика частина стратегії. Компанія використовує все: від продажу акцій до випуску боргових зобов’язань для того, щоб поповнювати біткоїн-резерв не зважаючи на ціну BTC.
Політ на 3000%
Саме на стільки зросла ціна акцій Strategy за останні п’ять років, порівняно з приблизно 1000% зростанням біткоїна та 1500% акцій фондового улюбленця Nvidia.
Не останню роль в успіху компанії відіграє особистість засновника та голови Майкла Сейлора, який відвідував Трампа в Мар-а-Лаго та Білому домі, та відомий своїми епатажними висловлюваннями на кшталт про зберігання криптовалют у банках або про знищення власних біткоїнів на $1,5 млрд.
61 компанія володіє 674 000 біткоїнів
Джеффрі Кендрік з Standard Chartered попередив про потенційні ризики, пов’язані з тим, що публічні компанії, які не спеціалізуються на криптовалютах, тримають біткоїн у скарбницях.
Якщо ціна біткоїна впаде нижче $90 тис., ці компанії можуть бути змушені ліквідувати свої активи, що може мати значні наслідки для ринку. А якщо ціна впаде на 22% нижче їхньої середньої ціни купівлі вони, швидше за все, будуть змушені продати запаси.
Це попередження прозвучало на тлі того, що 61 публічна компанія разом володіє 673 897 біткоїнами, що становить 3,2% від загальної пропозиції біткоїнів в обігу.
анепокоєння викликає те, що поточний тиск на покупців з боку цих скарбниць може змінитися на протилежний, якщо ціна біткоїна впаде, що призведе до потенційної корекції ринку.
Криптоскарбниці у тренді
Акції SharpLink Gaming, фірми з просування азартних ігор, зросли на 400% після того, як вона оголосила про плани купити Ethereum (ETH) на $425 млн.
Акції криптофірми Upexi також підросли на 300% після оголошення про купівлю Solana (SOL) на $100 млн.
Metaplanet, яка посідає восьме місце у глобальному рейтингу публічних компаній з найбільшими біткоїн-скарбницями, випустить 555 млн акцій зі змінною страйк-ціною. Компанія розраховує отримати $5,4 млрд для купівлі додаткових BTC. Це найбільший випуск прав на купівлю акцій в історії японського фондового ринку та перший випадок випуску варрантівЦе фінансові інструменти, які дають право купити акції за ціною, що може змінюватися (наприклад, у прив’язці до ринкової). зі змінною ціною вищою за ринкову.
Компанія Vivo готує до релізу складаний флагманський смартфон X Fold 5. Ми вже повідомляли, що він отримає відмінний блок камер і зможе робити високоякісні знімки.
Тепер же виробник розкрив унікальну для Android-смартфонів функцію, яку отримає новинка.
Що відомо
На своїй сторінці в Weibo китайський бренд повідомив, що X Fold 5 отримає підтримку Apple Watch, чого ще жодного разу не було у гаджетів на Android.
Флагман Vivo зможе відображати вхідні дзвінки та повідомлення, що надходять на Apple Watch, а також приймати дані з програми “Здоров’я”. При цьому залишається доступною і синхронізація годинника з iPhone і Mac – дзвінки, прийняті на Vivo, можуть відображатися на інших пристроях екосистеми Apple.
Інтеграція реалізована через обліковий запис iCloud. Також Vivo обіцяє підтримку iCloud Drive і синхронізацію фото, нотаток та інших сервісів.
Покупці X Fold 5 зможуть використовувати смартфон як розширений дисплей для Mac – аналогічно Sidecar.
Vivo поки не розкриває, як такий функціонал вдалося додати на Android без офіційних API.
Очікується, що Vivo презентує складаний смартфон X Fold 5 у Китаї вже цього місяця.